ПОСТАНОВА
Іменем України
Київ
28 травня 2019 року
справа №826/7958/16
адміністративне провадження №К/9901/35811/18, №К/9901/35812
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р.Ф.,
суддів - Гончарової І.А., Олендера І.Я.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України
на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року у складі суддів Літвінової А.В., Балась Т.П., Мазур А.С.
та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року у складі суддів Чаку Є.В., Мєзєнцева Є.І., Коротких А.Ю.
у справі № 826/7958/16
за позовом Приватного підприємства "Донтспрінт"
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Державної фіскальної служби України
про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В :
26 травня 2016 року Приватне підприємство "Донтспрінт" (далі - Підприємство, платник податків, позивач у справі) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - податковий орган, відповідач у справі), Державної фіскальної служби України (далі - другий відповідач у справі), в якому просило (з урахуванням уточненого адміністративного позову від 21 червня 2016 року):
- визнати протиправними дії податкового органу щодо розірвання в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів від 07 травня 2016 року №1;
- вважати прийнятими та зареєстрованими датою (операційним днем) та часом, коли вони були направлені до ДФС України Підприємством засобами електронного зв`язку для реєстрації в ЄРПН від 17 травня 2016 року №102, яку доставлено для реєстрації в ЄДРПН 20 травня 2016 року, податкову накладну від 23 травня 2016 року №97, яку доставлено для реєстрації в ЄДРПН 23 травня 2016 року;
- вважати прийнятими та зареєстрованими звітну податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2016 року від 01 червня 2016 року, доставлену до ДПС України 01 червня 2016 року; розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за травень 2016 року від 01 червня 2016 року, доставлену до ДПС України - 01 червня 2016 року днем їх фактичного отримання податковим органом - 01 червня 2016 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2017 року, позов задоволено в повному обсязі.
Судові рішення мотивовані неправомірністю дій відповідачів щодо відмови у прийнятті податкової звітності позивача з податку на додану вартість у зв`язку з безпідставним розірванням в односторонньому порядку договору про визнання електронних документів.
У травні 2017 року другий відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалите нове, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі.
У липні 2017 року перший відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалите нове, яким у задоволені позову відмовити у повному обсязі. Доводи касаційної скарги дослівно повторюють доводи апеляційної скарги.
Відзиви на касаційні скарги відповідачів від Підприємства до Верховного Суду не надходили, що не перешкоджає перегляду судових рішень.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Касаційний розгляд справи здійснюється в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.
Верховний Суд, переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційних скарг та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційних скарг.
Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Зазначеним вимогам закону рішення судів попередніх інстанцій відповідають.
Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що між Приватним підприємством "Донтспрінт" та Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління ДФС у місті Києві укладено договір про визнання електронних документів від 07 травня 2016 року №1, предметом якого є визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв`язку або на електронних носіях, як оригіналу.
На виконання умов вказаного договору Підприємством засобами електронного зв`язку 01 червня 2016 року направлено податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2016 року та розшифровку податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) за травень 2016 року, яку не було прийнято із зазначенням можливого розірвання договору про визнання електронної звітності, про що свідчить наявна у матеріалах справи копія квитанції №1.
Підприємством засобами електронного зв`язку направлено податкові накладні від 17 травня 2016 року №102 (направлено 20 травня 2016 року) та від 23 травня 2016 року №97 (направлено 23 травня 2016 року), які не були прийняті з аналогічних підстав, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії квитанцій №1.
Вважаючи дії з розірвання договору та неприйняття вказаної податкової звітності протиправними, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Відповідно до частин першої та другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.