ПОСТАНОВА
Іменем України
24 травня 2019 року
Київ
справа №813/903/16
касаційне провадження №К/9901/19299/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.
розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.07.2016 (суддя Кравців О.Р.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2016 (головуючий суддя - Сапіга В.П., судді: Левицька Н.Г., Обрізко І.М.) по справі № 813/903/16 за позовом " Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Шишкеті ", що діє в Україні через Представництво "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Шишкеті" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
Фірма " Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Шишкеті", що діє в Україні через Представництво "Онур Тааххут Ташимаджилик Іншаат Тіджарет ве Санаї Анонім Шишкеті", звернулася до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.03.2016 №0000181400 та від 16.03.2016 №0000281400.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 19.07.2016 позов задовольнив.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 03.10.2016 залишив постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.07.2016 без змін.
Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області оскаржила їх у касаційному порядку.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 19.07.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.10.2016 та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.
В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області посилається на порушення судами норм матеріального права, а саме: пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), положень Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Зокрема, наголошує на безтоварності господарських операцій з придбання позивачем активів у Товариства з обмеженою відповідальністю "Елан ЛТД", Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВП Гермес" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівбудмережі".
Переглядаючи оскаржувані судові в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами рішення першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань формування податкового кредиту з податку на додану вартість по фінансового-господарським взаємовідносинам з Товариством з обмеженою відповідальністю "Елан ЛТД" за квітень 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВП Гермес" за червень 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівбудмережі" за червень 2015 року, Товариством з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" за серпень, вересень 2015 року та їх подальший вплив на правильність формування податкових зобов`язань з податку на додану вартість за відповідні періоди, результати якої оформлено актом від 18.02.2016 №31/6/13-07-14-00/26579227.
За її наслідками відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.2, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що полягало у неправомірному включенні до складу податкового кредиту податку на додану вартість за операціями щодо придбання:
1) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Елан ЛТД" на підставі договору від 23.02.2015 №51170 товарів (провід контактний);
2) у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВП Гермес" на підставі договору поставки від 26.02.2015 №15 будівельних матеріалів та послуг;
3) у Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівбудмережі" на підставі договору від 17.04.2015 робіт щодо влаштування водопровідної мережі.
Свою позицію податковий орган обґрунтовує нереальним характером вищезазначених господарських операцій. На думку відповідача, фактичне виконання договірних зобов`язань з Товариством з обмеженою відповідальністю "Елан ЛТД", Товариством з обмеженою відповідальністю "ТВП Гермес" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Львівбудмережі" не підтверджується показниками податкового обліку таких контрагентів позивача. Крім того, податковий орган наголошував на відсутності певних первинних документів щодо поставки товарно-матеріальних цінностей, їх отримання та зберігання, зокрема, товарно-транспортних накладних, довіреностей на отримання товару.
На підставі зазначеного акта перевірки Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Львова Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області прийнято податкові повідомлення-рішення:
від 01.03.2016 № 0000181400 про зменшення від`ємного значення з податку на додану вартість в загальній сумі 225277,43грн., в тому числі: в сумі 133333,33грн. за жовтень 2015 року та в сумі 91944,1грн. за листопад 2015 року;
від 16.03.2016 № 0000281400 про застосування штрафних санкцій в загальній сумі 22527,74грн.
Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.