ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/6055/15
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Муцураєва Хамзата Рамзановича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2019 (головуючий суддя Білецька Л.М., судді Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.) та рішення Господарського суду Запорізької області від 03.10.2018 (суддя Колодій Н.А.) у справі № 908/6055/15
за позовом Фізичної особи-підприємця Кірізлєєвої Галини Миколаївни
до 1) Фізичної особи-підприємця Муцураєва Хамзата Рамзановича,
2) Приазовської селищної ради
про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки (тимчасового),
Історія справи
Короткий зміст вимог
1. Фізична особа-підприємець Кірізлєєва Галина Миколаївна (далі - позивач) звернулася в Господарський суд Запорізької області з позовом до Муцураєва Хамзата Рамзановича (далі - відповідач 1), Приазовської селищної ради (далі - відповідач 2) про визнання недійсним договору № 33 оренди земельної ділянки (тимчасового), укладеного 01.01.2012 між Приазовською селищною радою в особі голови селищної ради Варбанського С.Є., в якості орендодавця, та громадянином України Муцураєвим Хамзатом Рамзановичем, предметом якого є земельна ділянка площею 0,0096 га для розміщення закусочної "Санталат".
1.1. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що межі земельної ділянки за договором оренди земельної ділянки (тимчасовий) № 33 від 01.01.2012 накладаються на земельну ділянку орендовану позивачем за договором №2 від 03.09.1999, що порушує права позивача, як єдиного належного користувача земельної ділянки з 1999 року.
Короткий зміст оскаржуваних рішення та постанови господарських судів
2. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 03.10.2018, яке залишено без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 20.02.2019, позовні вимоги задоволено повністю. Визнано недійсним договір №33 оренди земельної ділянки (тимчасовий), укладений 01.01.2012 між Приазовською селищною радою та Муцураєвим Хамзатом Рамзановичем, предметом якого є земельна ділянка площею 0,0096 га для розміщення закусочної "Санталат".
2.1. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що укладений і оспорюваний договір оренди земельної ділянки порушує права позивача, оскільки земельні ділянки накладаються одна на одну, що створює перешкоди позивачеві у користуванні орендованою земельною ділянкою.
2.2. Суд апеляційної інстанції погодився з підставами для задоволення позовних вимог, викладених судом першої інстанції.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
3. Не погоджуючись з судовими рішеннями, Муцураєв Х.Р . (відповідач 1) подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувані рішення скасувати, справу направити на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.
Аргументи учасників справи
Доводи відповідача, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)
4. При вирішенні спору господарські суди не застосували до спірних правовідносин статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України, не врахували правові висновки Верховного Суду щодо їх застосування. Суди в повній мірі не дослідили зібрані докази у справі щодо розміщення на спірній земельній ділянці будівлі, яка належить на праві власності відповідачу 1 та не надали даній обставині правової оцінки.
4.1. Відповідач зазначає, що право користування земельною ділянкою під будівлею закусочної "Санталат" площею 0,0096 га не може належати іншій особі, окрім власника такої будівлі, а право користування земельною ділянкою під будівлею у ФОП Кірізлєєвої Г.М. є припиненим в силу закону з моменту виникнення права власності на будівлю, розміщену на такій земельній ділянці.
4.2. Посилаючись на положення статті 155 Земельного кодексу України відповідач зазначає, що вимога про визнання акту органу місцевого самоврядування недійсним заявлена не була та не є предметом розгляду у даній справі, з огляду на що відсутні правові підстави для визнання укладеного на його виконання договору оренди земельної ділянки недійсним.
4.3. В оскаржуваних судових рішеннях не наведено підстав, що мають бути встановлені законом, за яких тимчасовий договір оренди земельної ділянки №33 від 01.01.2012 визнано недійсним та не наведено яким саме актам цивільного законодавства суперечить зміст оспорюваного правочину.
4.4. В порушення статті 48 ГПК України в оскаржуваних судових рішеннях самостійно визначено відповідача 1 як фізичну особу - підприємця, та не враховано, що позивачем заявлено вимоги до фізичної особи, заміна відповідача під час розгляду справи не відбувалася.
Позиція позивача, викладена у відзиві на касаційну скаргу
5. Позивач зазначив про необгрунтованість доводів касаційної скарги, зокрема, в частині необхідності застосування у даному спорі положень статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 Цивільного кодексу України, наголошуючи, зокрема, на тому, що у вказаних нормах мова йде про перехід права на землю, а не про його виникнення. На думку позивача, питання місця розташування закусочної не є предметом розгляду даної справи і не має значення для її розгляду.
6. Приазовська селищна рада відзиву на касаційну скаргу не подала, що, відповідно до положень ч. 3 ст. 295 ГПК України, не перешкоджає перегляду судових рішень.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
7. Господарськими судами попередніх інстанцій установлено, що рішенням Приазовської селищної ради від 25.08.1999 №71 вирішено виділити приватному підприємцю Кірізлєєвій Г. М. у тимчасове користування (на умовах оренди) строком на 20 років земельну ділянку площею 0,12 га для благоустрою території, реконструкції дренажу, наведення порядку, розміщення торгівельних місць, які знаходяться між територією автостоянки в районі джерела "Гук".
7.1. 03.09.1999 між Приазовською селищною радою (далі - Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем Кірізлєєвою Галиною Миколаївною (далі - Орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки (далі - Договір), за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в оренду земельну ділянку площею 0,12 га земель загального користування (згідно із планом, що є невід`ємною частиною цього Договору), розташовану у селищі Приазовське, вул. Горького, поблизу автотраси Ростов-Одеса, біля джерела "Гук". Земельна ділянка передається в оренду для благоустрою, реконструкції дренажу, розміщення торгівельних місць (п. 1 договору).
7.2. Відповідно до п. 2 Договору, він укладений на строк 20 років і набирає чинності з моменту його реєстрації в Приазовському районному відділі земельних ресурсів. Передача земельної ділянки провадиться на підставі акту у двохденний строк. У разі виникнення бажання сторін на продовження дії договору зацікавлена сторона повинна повідомити другу сторону письмово про бажання пролонгації договору на новий строк не пізніше ніж за 6 місяців до закінчення строку договору. Умови цього договору зберігають свою чинність на строк його дії у випадках, коли після набуття чинності договору законодавством встановлені інші правила, ніж передбачені договором, а також при зміні власника землі або орендаря, якщо інше не передбачено в договорі.
7.3. Пунктом 10 Договору установлено, що він набуває чинності після його підписання сторонами, нотаріального посвідчення та підлягає державній реєстрації в Приазовському районному відділі земельних ресурсів. 03.09.1999 Договір посвідчено приватним нотаріусом Приазовського районного нотаріального округу Запорізької області та зареєстровано в реєстрі за № 965.
7.4. Обумовлену договором земельну ділянку передано за Актом прийому передачі від 09.03.1999.
7.5. Господарськими судами також установлено, що Господарським судом Запорізької області розглядалась справа № 908/2213/16 за позовом Приазовської селищної ради Приазовського району Запорізької області до Фізичної особи-підприємця Кірізлєєвої Галини Миколаївни про повернення самовільно зайнятої ділянки, предметом якої було зобов`язання ФОП Кірізлєєвої Г.М. повернути позивачу самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,12 га, яка розташована у селищі Приазовське, вул. Горького, поблизу автотраси Ростов - Одеса, біля джерела "Гук".
Постановою Верховного Суду від 14.05.2018 постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.11.2017 у справі Господарського суду Запорізької області №908/2213/16, якою відмовлено у задоволенні позову, залишено без змін.
Під час розгляду справи №908/2213/16 судами установлено, що строк дії Договору оренди землі від 03.09.1999 не закінчився, даний Договір не був визнаний недійсним, свою дію не припинив та є чинним на даний час.
7.6. 01.01.2012 між ФОП Муцураєвим Хамзатом Рамзановичем та Приазовською селищною радою укладено договір оренди земельної ділянки (тимчасовий) № 33, предметом якого є земельна ділянка площею 0,0096 га для розміщення закусочної "Санталат".
7.7. Господарськими судами установлено, що виготовлені до зазначеного договору оренди у лютому 2012 року кадастровий план та каталог кутів та довжин зовнішніх меж земельної ділянки свідчать про накладення земельної ділянки на земельну ділянку, орендовану Позивачем за договором № 2 від 03.09.1999. Також про перетин земельних ділянок свідчить звіт по кадастровій зйомці земельної ділянки за кадастровим № 2324555100:09:070: 0021, яка надана в оренду гр. Кірізлєєвій Г.М. за договором № 2 від 03.09.1999, згідно якому на орендованій Позивачем земельній ділянці розташована будівля закусочної "Санталат" (план - № 10).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
8. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.
9. Предметом даного позову є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного між органом місцевого самоврядування - Приазовською селищною радою та Муцураєвим Х.Р.
10. Статтею 13 Конституції України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом.
11. Відповідно до ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
12. Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України унормовано, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.