ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 906/941/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Берднік І.С.
за участю секретаря судового засідання Лихошерст І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фермерського господарства "Калина"
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Гудак А.В., судді Маціщук А.В., Олексюк Г.Є.) та на рішення Господарського суду Житомирської області від 31.10.2018 (суддя Тимошенко О.М.)
за позовом Фермерського господарства "Калина"
до Реєстраційної служби Брусилівського районного управління юстиції, Ставищенської сільської ради Брусилівського району Житомирської області, Центру надання адміністративних послуг Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області, Головного управління юстиції у Житомирській області, Відділу економічного розвитку і торгівлі Брусилівської районної державної адміністрації Житомирської області
про визнання протиправним та скасування запису про реєстрацію права власності
за участю:
позивача: Рябчинський О.Ю. (довіреність від 23.05.18) - адвокат
відповідача 2: Києнко Д.О. (довіреність від 23.05.19) - адвокат,
ВСТАНОВИВ:
Звернувшись у суд з даним позовом, Фермерське господарство "Калина" (далі - позивач), просило визнати протиправним дії Реєстраційної служби Брусилівського районного управління юстиції (далі-відповідач-1) щодо реєстрації права власності за Ставищенською сільською радою Брусилівського району Житомирської області (далі-відповідач-2) на двоповерхове адміністративне приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі-приміщення) та скасувати державну реєстрацію права власності на приміщення.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач-1 з порушенням вимог законодавства зареєстрував права власності на приміщення за відповідачем-2, у зв`язку з чим дії відповідача-1 є протиправними, а державна реєстрація права власності на приміщення підлягає скасуванню.
Рішенням Господарського суду Житомирської області від 31.10.2018, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019, в позові відмовлено, провадження у справі в частині позовної вимоги до відповідача-1 закрито.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати вище вказані судові рішення та прийняти нове, яким повністю задовольнити позов, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування доводів касаційної скарги позивач посилався на те, що низкою судових рішень були скасовані рішення відповідача-2 на підставі яких він реєстрував право власності на приміщення, але суди цим обставинам належної оцінки не надали. Також позивач зазначає, що висновки судів про те, що позивач обрав неправильний спосіб захисту порушених прав є помилковими, оскільки вони суперечать приписам частини другої статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Крім того позивач вказує на те, що він набув відповідні права на приміщення, оскільки викупив його із застави, а відповідними судовими рішеннями встановлено, що приміщення на баланс відповідача-2 не передавалося та перебуває у користуванні позивача.
У відзиві на касаційну скаргу відповідач-2 просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувані позивачем судові рішення без змін, обґрунтовуючи свої доводи тим, що доводи касаційної скарги правильності висновків судів не спростовують.
Переглянувши у касаційному порядку оскаржені судові рішення, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, беручи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, виходить з наступного.
Апеляційним судом встановлено, що 04.03.2000 відбулись загальні збори колгоспників колгоспу "Полісся" с.Ставище (далі-колгосп) на яких прийнято рішення про його припинення з 01.04.2000 та визначено правонаступником Товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба". Також затверджено перелік майна колгоспу, яке не підлягає паювання.
Згідно рішення загальних зборів співвласників майна реформованого колгоспу від 02.10.2003, в яких взяли участь представники відповідача-2, позивачу в оперативне управління та користування було передано за відповідним актом цілісний майновий комплекс, який на праві спільної часткової власності належав власникам майнових паїв членів КСП.
Також встановлено, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 01.07.2010 у справі №12/224-НМ, яке набрало законної сили, визнано незаконним та скасовано рішення 3-ої сесії 25-го скликання відповідача-2 від 22.05.2006 "Про передачу у комунальну власність об`єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягали паюванню" в частині взяття на баланс адміністративного будинку (контора колгоспу "Дружба") АДРЕСА_1, та визнано незаконним та скасовано рішення 3-ої сесії 25-го скликання відповідапа-2 від 13.04.07 "Про висновки комісії по вирішенню майнових питань реформованого КСП "Полісся правонаступник ТОВ "Дружба" в частині вилучення з оперативного управління і користування позивача і взяття на баланс адміністративного приміщення.
Постановою Брусилівського районного суду Житомирської області від 30.05.2011 у справі 2-а-274/2011, яка залишена без змін ухвалами Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011 та Вищого адміністративного суду України від 10.07.2012, визнано протиправним та скасовано рішення відповідача-2 від 21.05.2009 №55 "Про виготовлення технічної документації та видачу свідоцтва про право власності на адміністративний будинок".
Листом Комунальне підприємство "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради від 28.12.2011 №4178 повідомило позивача про те, що скасовано державну реєстрацію права власності на адмінбудинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (далі-адмінбудинок) з територіальної громади сіл в особі відповідача-2, на підставі постанови Брусилівського районного суду Житомирської області від 30.05.2011 та ухвали Житомирського апеляційного адміністративного суду від 16.11.2011 у справі №2-а-274/2011.
Апеляційним судом встановлено, що рішенням Господарського суду Житомирської області від 14.02.2012 у справі №2/5007/56/11, за позовом Фермерського господарства "Калина" до Ставищанської сільської ради та Комунального підприємства "Житомирське обласне міжміське бюро технічної інвентаризації" Житомирської обласної ради, припинено провадження у справі в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення виконкому сільської ради, в частині визнання протиправним та скасування свідоцтва про право власності, в частині спонукання вчинення дій та відмовлено в задоволенні позову в частині вимоги про визнання права власності.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2012, рішення Господарського суду Житомирської області від 14.02.2012 у справі №2/5007/56/11 скасовано в частині припинення провадження у справі по позовній вимозі про скасування свідоцтва про право власності на приміщення та в цій частині прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. В решті рішення залишено без змін.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 19.06.2012 у справі №2/5007/56/11 встановлено, що позивачем не доведено, що він викупив приміщення та те, що у встановленому законом порядку він набув право власності на приміщення та є його власником.
Апеляційним судом встановлено, що 22.01.2013 відповідачем-2 було подано заяву про реєстрацію права власності на адмінбудинок, до якої, зокрема було подано рішення виконкому Ставищанської сільської ради № 95 від 25.07.2012, за результатом розгляду якої та доданих до неї документів державним реєстратором реєстраційної служби Брусилівського районного управління юстиції Цалко Т.А. прийнято рішення №145485 від 28.01.2013, яким вирішено провести державну реєстрацію права власності на адмінбудинок за відповідачем-2.
Постановою Брусилівського районного суду Житомирської області від 20.06.2013 у справі №275/168/13-а, залишеною без змін ухвалами Житомирського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2013 та Вищого адміністративного суду України від 10.04.2014, визнано протиправним та скасовано рішення виконкому Ставищенської сільської ради від 25.07.2012 № 95.
30.08.2013 позивач в особі голови ОСОБА_3 подав заяву про скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо права власності за відповідачем-2 на приміщення, але 06.09.2013 державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Брусилівського районного управління юстиції Буравським В.В. прийняв рішення №5661146 про відмову у внесенні запису про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Апеляційним судом встановлено, що постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2014 у справі №806/7198/13-а, визнано протиправним та скасовано рішення Реєстраційної служби Брусилівського районного управління юстиції від 06.09.2013 №5661146 про відмову у скасуванні державної реєстрації та зобов`язано Реєстраційну службу Брусилівського районного управління юстиції повторно розглянути заяву ОСОБА_3 та прийняти рішення згідно чинного законодавства. В решті позову відмовлено, а саме щодо зобов`язання відповідача скасувати реєстрацію права власності за відповідачем-2.
На виконання вказаної постанови апеляційного суду державний реєстратор повторно розглянув заяву позивача та прийняв рішення №13427970 від 29.05.2014 (далі-Рішення), яким відмовив у внесенні запису про скасування державної реєстрації прав власності щодо приміщення за відповідачем-2, посилаючись на те, що подані заявником документи не відповідають вимогам та не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують та він повинен був подати рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за № 1004961259, 07.09.2016 відповідач-1 припинив свою діяльність, як юридична особа, за рішенням власника та відсутні будь-які записи щодо його правонаступництва.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився й апеляційний суд, своє рішення мотивував тим, що позивач не оскаржив у встановленому законом порядку Рішення, а заявив вимогу про скасування державної реєстрації, яка здійснена державним реєстратором 28.01.2013 на підставі рішення органу місцевого самоврядування від 25.07.2012 № 95, яке було чинним на момент здійснення реєстрації, що виключає підстави для її скасування в судовому порядку. При цьому судами зазначено, що позивачем не доведено, які саме його права та законні інтереси порушені, а також зазначено, що позивачем обраний неправильний спосіб захисту порушеного права. Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог до відповідача-1, суди послалися на те, що даний суб`єкт припинив надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, та здійснено передачу повноважень у цій сфері іншим суб`єктам, які не є учасниками даної справи.
Однак судові рішення підлягають скасуванню виходячи із наступного.
Відповідно до пунктів 2 та 3 статті 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у відповідній редакції, - у разі забезпечення виконавчими органами сільських, селищних та міських рад, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями умов, необхідних для реалізації повноважень, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", за рішенням Кабінету Міністрів України такі органи можуть наділятися повноваженнями суб`єктів державної реєстрації прав на відповідній адміністративно-територіальній одиниці до 1 січня 2016 року; - органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку, припиняють надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць за рішенням Кабінету Міністрів України, прийнятим у разі забезпечення виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями умов, необхідних для реалізації повноважень у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, але не пізніше 30 квітня 2016 року.
Суд апеляційної інстанції приймаючи оскаржену постанову виходив із того, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1395-р "Деякі питання надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено місячний строк для передачі виконавчим органам міських рад міст обласного значення, Київській міській, районним, районним у м.Києві державним адміністраціям реєстраційних справ.