ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 908/2404/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Мачульського Г.М. - головуючого, Кушніра І.В., Краснова Є.В.
за участю секретаря судового засідання - Лихошерст І.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2019 (головуючий суддя - Кощеєв І.М., судді: Кузнецова І. Л., Широбокова Л.П.)
за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Агрофірма Україна"
до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області
про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим на тих самих умовах шляхом укладення додаткової угоди
за участю:
позивача: Скуратов Д .В . (адвокат),
ВСТАНОВИВ:
Сільськогосподарський виробничий кооператив "Агрофірма Україна" (далі - позивач) звернувшись в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області (далі - відповідач), просив визнати поновленим договір оренди земельної ділянки від 10.11.2004 б/н, укладений між ним та Приазовською районною державною адміністрацією Запорізької області, який зареєстрований у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК, Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 26.10.2006 № 040627700025, на тих же самих умовах (з урахуванням внесених змін додатковою угодою від 02.10.2008, зареєстрованої у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.12.2008 за № 040927700079), на той же строк 4 (чотири) роки 11 (одинадцять) місяців в редакції додаткової угоди зазначеній в позові.
Позовні вимоги обґрунтовано положеннями частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та тим, що після закінчення строку дії договору оренди позивач продовжив користуватись земельною ділянкою, сплачувати орендну плату за відсутності заперечень орендодавця.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 02.04.2018 (суддя Зінченко Н.Г.) в задоволені позову повністю відмовлено.
Суд виходив із того, що сам лише факт спливу місячного строку за відсутністю листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди, разом з іншими підставами, вказаними в частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не може свідчити про автоматичне поновлення договору оренди землі за наявності вже застосованого позивачем поновлення договору оренди на підставі частин 1-5 вказаної статті та наявності заперечень орендодавця у поновленні на запропонованих позивачем умовах.
Оскаржуваною постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2019 вказане рішення скасовано і прийнято нове, яким позов задоволено.
Апеляційний суд визнав, що підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов`язані одна з іншою.
У касаційній скарзі відповідач просить постанову у справі скасувати, залишивши в силі рішення суду першої інстанції. Ці вимоги мотивовано неправильним застосуванням положень статті 33 Закону України "Про оренду землі" в розрізі обставин, що дійсно склались між сторонами даного спору.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення з підстав її необґрунтованості, а оскаржувані судові рішення, як законні та такі, що відповідають обставинам справи, залишити без змін.
Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи встановлені Господарським процесуальним кодексом України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.
У справі судами попередніх інстанцій встановлено, що розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області від 31.08.2004 за № 403 "Про надання земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" на підставі статей 93, 124 Земельного кодексу України вилучено із землекористування Воскресенської сільської ради земельні ділянки площею 28,3001 га ріллі, 12,4108 га ріллі, 11,2610 га пасовища, 23,7390 га пасовища, 24,65 га ріллі та надано СВК "Агрофірма "Україна" в особі голови Немченка Олександра Володимировича в користування на умовах оренди строком на 5 років для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель консервацій та не витребуваних часток (паїв) Воскресенської сільської ради із орендною платою в розмірі 1 (одного) відсотка вартості гектара ріллі з урахуванням діючого коефіцієнта інфляції.
Між Приазовською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Агрофірма "Україна" (орендар) 10.11.2004 укладений Договір оренди земельної ділянки, (далі - Договір), за умовами пунктів 1, 2, 4 якого, Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться та території Воскресенської сільської ради. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 23,7390 га, у тому числі 23,7390 га пасовищ. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 220 607 грн. 71 коп.
Відповідно до пункту 7 Договору, його укладеного на 5 років. Після закінчення строку договору оренди орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Вказаний договір зареєстровано в у Приазовському районному відділі Запорізької регіональної філії ДЗК Запорізької області, про що у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис № 040627700025 від 26.10.2006.
Розпорядженням голови Приазовської районної державної адміністрації Запорізької області Долгого Є.Ю. від 02.10.2008 № 667 "Про укладання додаткової угоди до договору оренди землі" на підставі статей 17, 93, 124, пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України внесено зміни до договору оренди земельної ділянки від 10.11.2004.
Додатковою угодою від 02.10.2008, сторони договору, виклали пункти 7 і 8 в наступній редакції: п. 8 Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі та у розмірі: за один календарний рік - 4412,16 грн. (чотири тисячі чотириста дванадцять грн. 16 коп.); на місяць - 367,68 грн. (триста шістдесят сім грн. 68 коп.). На підставі заяви орендаря від 14.05.2008 року № 109; п. 7 Договір подовжено на термін 4 роки 11 місяців і набуває чинності з дня його державної реєстрації в Запорізькій регіональної філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельним ресурсам".
Інші умови договору № б/н від 10.11.2004 залишено без змін.
Вказану угоду зареєстровано у Запорізькій регіональної філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 01.12.2009 за № 040927700079.
Як встановлено судами, до закінчення строку дії Договору, на підставі частини 1 статті 33 Закону України "Про оренду землі", позивач звернувся до Головного управління Держземагенства у Запорізькій області з заявою № 89 від 20.08.2014, зареєстрована в електронній базі документів 26.08.2014 за вх.№27-8123/0/1-14, про подовження терміну дії договору оренди земельної ділянки площею 23,7385 га пасовищ Воскресенської сілької ради Приазовського району Запорізької області кадастровий номер: 2324582200:04:003:0026. До заяви Позивач додав: додаткову угоду в 4-х примірниках; витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки; витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку; копії правоустановчих документів СВК "Агрофірма "Україна"; копію договору на земельну ділянку.
При цьому позивач запропонував викласти договір оренди спірної земельної ділянки в новій редакції, зазначивши при цьому строк дії договору 5 років, іншу ставку орендної плати та її розмір.
Однак 25.09.2014 за вих. №27-8-0.4-8907/2-14 ГУ Держгемагенства у Запорізькій області надано відповідь на вищевказаний лист позивача, в якій з посиланням на частину 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі" запропоновано змінити термін дії договору на три роки та підвищити орендну плату до 12% нормативно грошової оцінки земельної ділянки. Повідомлено, що у разі отримання згоди орендаря буде запропоновано для укладання додаткову угоду, про поновлення та внесення змін до Договору.
Відповіді від орендаря про прийняття умов ГУ Держгемагенства у Запорізькій області отримано не було, додаткова угода на погоджених сторонами умовах підписана не була.
Оскільки орендар фактично після закінчення договору продовжив користуватись земельною ділянкою, протягом місяця не отримав листа-повідомлення орендодавця з запереченнями в поновлені договору, вважаючи, що договір продовжив свою дію на той самий строк та на тих самих умовах, позивачем заявлено даний позов.
Приймаючи оскаржувану постанову, апеляційний суд визнав, що обставини, що склались між сторонами дають правові підстави для задоволення заявленого на підставі частини 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" позову.
Підстави для скасування прийнятої у справі постанови відсутні з огляду на наступне.
Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).
Верховний Суд у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 10.09.2018 у справі № 920/739/17 навів правову позицію щодо застосування положень статті 33 Закону України "Про оренду землі".