Постанова Іменем України
22 травня 2019 року
м. Київ
справа № 754/2657/16-к
провадження № 51-4323км18
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Шевченко Т.В.,
суддів Макаровець А.М., Стороженка С.О., за участю секретаря судового засідання Перепелиці Л.А., прокурора Пантєлєєвої А.С., захисника Шевчука В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 04 травня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 16 січня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015100030014862, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ),
засудженого за ч. 2 ст. 345 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Деснянського районного суду м. Києва від 04 травня 2017 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 2 ст. 345 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст.71 КК до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 09 грудня 2013 року та остаточно ОСОБА_1 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_1 ухвалено обчислювати з 01 лютого 2017 року.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК у редакції Закону України від 26 листопада 2015 року ОСОБА_1 зараховано в строк покарання строк попереднього ув`язнення та перебування під вартою з 13 грудня 2015 року по 15 грудня 2015 року і з 01 лютого 2017 року по 04 травня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Апеляційний суд м. Києва ухвалою від 16 січня 2018 року залишив вирок без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК ОСОБА_1 зараховано в строк покарання строк попереднього ув`язнення з 13 грудня 2015 року по 15 грудня 2015 року та з 01 лютого 2017 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі, а в подальшому з 21 червня 2017 року - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 13 грудня 2015 року приблизно о 17:15, перебуваючи на сходинковому майданчику будинку № 5 на бульварі Вигурівському, 5 у м. Києві, діючи з метою перешкодити здійсненню службових обов`язків працівниками правоохоронного органу - інспекторами управління патрульної поліції в м. Києві ОСОБА_4. і ОСОБА_3, які прибули на виклик від чергового ГУНП в м. Києві "Київ-55" в складі інспекторів УПП в м. Києві та запропонували йому зупинитися для перевірки документів, застосував до ОСОБА_4 газ сльозогінної та дратівної дії з газового балончика і вибіг на вулицю, де останній його наздогнав.
ОСОБА_1 з метою застосування насильства щодо працівника правоохоронного органу при виконанні ним службових обов`язків дістав з кишені ніж, яким умисно завдав ОСОБА_4 удар в ділянку тулуба з лівої сторони, при цьому лезо ножа влучило в ліхтарик, який містився в кишені форменої куртки, внаслідок чого заподіяв останньому легких тілесних ушкоджень.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 ставить вимогу про скасування судових рішень щодо нього та закриття кримінального провадження. Посилається на порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність. Зазначає, що суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам у кримінальному провадженні та не звернув уваги на те, що докази, на які він послався у вироку, не доводять його винуватості в умисному заподіянні легкого тілесного ушкодження працівникові правоохоронного органу у зв`язку з виконанням ним службових обов`язків. А саме вказує на відсутність доказів щодо його обізнаності про те, що потерпілий ОСОБА_4 є працівником поліції, а також заперечує завдання останньому удару ножем. Крім того, стверджує, що суд апеляційної інстанції, не дослідивши доказів у судовому засіданні, безпідставно залишив без зміни вирок першої інстанції.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні захисник Шевчук В.В. підтримав касаційну скаргу засудженого і просив її задовольнити. Прокурор Пантєлєєва А.С. заперечила проти задоволення касаційної скарги та вказувала на необхідність залишення судових рішень без зміни.
Мотиви Суду
Згідно з положеннями ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Статтею 433 КПК визначено межі перегляду судом касаційної інстанції. Частиною 2 цієї норми передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він наділений повноваженнями лише щодо перевірки правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Згідно зі ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого. Тому суд касаційної інстанції не перевіряє судових рішень у частині неповноти судового розгляду, а також невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість зазначені обставини були предметом перевірки суду апеляційної інстанції.
Як видно з матеріалів кримінального провадження, доводи в касаційній скарзі ОСОБА_1 щодо необґрунтованості його засудження за ч. 2 ст. 345 КК аналогічні доводам, на які він та його захисник посилались у своїх апеляційних скаргах.
Спростовуючи доводи в апеляційних скаргах захисника та засудженого ОСОБА_1 про недоведеність винуватості останнього, апеляційний суд навів докладні мотиви прийнятого рішення. При цьому він не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які би перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути кримінальне провадження й дати правильну юридичну оцінку діям ОСОБА_1
Погоджуючись із висновками місцевого суду, апеляційний суд в ухвалі зазначив, що винуватість ОСОБА_1 підтверджується сукупністю доказів, яким суд дав належну оцінку: показаннями потерпілого ОСОБА_4 про обставини, за яких він отримав тілесне ушкодження під час прибуття на виклик по спецлінії "102", показаннями свідка ОСОБА_3, які за змістом є аналогічними показанням потерпілого; даними, що містяться у протоколі огляду місця події від 13 грудня 2015 року, згідно з якими біля ОСОБА_1 на асфальті виявлено газовий балончик, лезо ножа довжиною 15 см із чохлом, три ножі, скальпель та зірка-ніж-сюрикен; висновком судово-медичної експертизи про характер, ступінь тяжкості та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених у ОСОБА_4, механізм та строк їх утворення; висновком експерта № 56хс від 09 лютого 2016 року щодо речовини, наявної на наданому на дослідження металевому балончику, яка містить капсаіцин, що є речовиною сльозоточивої та дратівної дії; висновком експерта № 116 від 17 грудня 2015 року, згідно з яким вилучені у ОСОБА_1 предмети не належать до холодної зброї; висновком комплексної стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи № 218 від 15 листопада 2016 року, відповідно до якого в період часу, в який було вчинено діяння, та на момент проведення експертизи ОСОБА_1 не перебував у стані фізіологічного афекту, а також у будь-якому іншому емоційному стані, який би істотним чином вплинув на його свідомість і діяльність; він страждав на органічне ураження головного мозку сумісного ґенезу (резидуально-органічного, травматичного, інтоксикаційного) з психоорганічним синдромом; за своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.