Постанова
Іменем України
22 травня 2019 року
м. Київ
справа № 524/5/17
провадження № 51-8996км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Мазура М.В., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколюка Я.О.,
прокурора Кулаківського К.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника
Тищенка С.В. на вирок Апеляційного суду Полтавської області від 19 червня
2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016170090002263, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), судимого за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 жовтня 2017 року за ч. 3 ст. 185 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із звільненням на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 190 КК.
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені ними обставини
За вироком Автозаводського районного м. Кременчука Полтавської області
від 13 грудня 2017 року ОСОБА_1 засуджено до покарання: за ч. 1 ст. 190 КК -
у виді обмеження волі на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 190 КК - у виді позбавлення волі
на строк 2 роки; на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК до призначеного покарання частково приєднано покарання, призначене ОСОБА_1 за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 жовтня 2017 року, та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців.
На підставі ст. 75 КК звільнено ОСОБА_1 від відбування покарання
з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 1 рік 8 місяців та покладено
на нього обов`язки, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 3366 грн та 2000 грн у рахунок відшкодування матеріальної та моральної шкоди відповідно.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 01 червня
2016 року близько 17:00 у кафе-барі " Городинський " на вул. Київській, 44
у м. Кременчуку шляхом обману - під приводом здійснення дзвінка - незаконно заволодів належним ОСОБА_3 мобільним телефоном Lenovo A-1000 вартістю 1529 грн, а 19 червня 2016 року близько 21:30 біля будинку № 5-а
у пров. О. Кошового в тому ж місті повторно в аналогічний спосіб заволодів належним ОСОБА_2 мобільним телефоном Huawei TIT-U02 вартістю 3366 грн.
Апеляційний суд частково задовольнив апеляційні скарги прокурора
та потерпілого, скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання
та вирішення цивільного позову й ухвалив свій, яким призначив ОСОБА_1 покарання: за ч. 1 ст. 190 КК - у виді обмеження волі на строк 1 рік;
за ч. 2 ст. 190 КК - у виді позбавлення волі на строк 2 роки; на підставі ст. 70 КК
за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - у виді позбавлення волі на строк 2 роки.
Покарання, призначене ОСОБА_1 за вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 жовтня 2017 року, апеляційний суд ухвалив виконувати самостійно та збільшив суму, яка підлягає стягненню
із засудженого на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди до 5243,80 грн, а в решті вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник порушує питання про скасування вироку апеляційного суду та, за змістом скарги, призначення нового розгляду в суді апеляційної інстанції на підставах істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильного застосування закону України
про кримінальну відповідальність, невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого внаслідок суворості. Зазначає, що апеляційний суд порушив вимоги ч. 2 ст. 404 КПК, вийшов за межі апеляційних скарг та призначив обвинуваченому більш суворе покарання,
чим погіршив його становище. На думку автора касаційної скарги, перебуваючи
в умовах ізоляції від суспільства, ОСОБА_1 буде позбавлений можливості відшкодувати потерпілому завдану шкоду. Зазначає, що апеляційний суд безпідставно збільшив суму, яка підлягає стягненню на користь потерпілого ОСОБА_2 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди лише на підставі наданої останнім квитанції про вартість мобільного телефону, яка безпосередньо