Постанова
Іменем України
22 травня 2019 року
м. Київ
справа № 640/2449/16-к
провадження № 51-6365км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати
Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Матієк Т.В.,
суддів Мазура М.В., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Миколюка Я.О.,
прокурора Діхтярук О.К.,
захисників
(в режимі відеоконференції) Зубенко В.В., Крижановського М.В.,
Найдьонової О.Г.,
засудженого ОСОБА_2,
засудженої
(в режимі відеоконференції) Подкопай М.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисників
Зубенко В.В., Крижановського М.В., Найдьонової О.Г. на вирок Київського районного суду м. Харкова від 02 листопада 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 03 квітня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015220000000830, за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Миколаївка Широківського району Дніпропетровської області, жителя АДРЕСА_1 ), судимого за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2012 року
за ст. 332 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки із звільненням на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженки та жительки АДРЕСА_2 ), такої, що не має судимостей,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК,
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки та жительки АДРЕСА_3 ), судимої за вироком Київського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2014 року за ч. 1 ст. 186 КК
до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік із звільненням на підставі
ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187 КК,
Зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і встановлені ними обставини
За вищезазначеним вироком місцевого суду до покарання у виді позбавлення волі засуджено:
- ОСОБА_2 : за ч. 3 ст. 187 КК - на строк 10 років із конфіскацією майна;
на підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання
до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 05 грудня 2012 року, до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 11 років із конфіскацією майна;
- ОСОБА_4 : за ч. 3 ст. 187 КК - на строк 9 років із конфіскацією майна;
за ч. 1 ст. 304 КК - на строк 3 роки; на підставі ст. 70 КК за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим - на строк 9 років
із конфіскацією майна; на підставі ст. 71 КК за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання невідбутої частини покарання за вироком Київського районного суду м. Харкова від 17 грудня 2014 року,
до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років 6 місяців
із конфіскацією майна;
- ОСОБА_5 : за ч. 3 ст. 187 КК - на строк 7 років із конфіскацією майна;
- ОСОБА_3 : за ч. 3 ст. 187 КК - на строк 7 років без конфіскації майна.
Вирішено питання щодо процесуальних витрат та речових доказів у кримінальному провадженні.
Судові рішення щодо ОСОБА_5 у касаційному порядку не оскаржуються.
За вироком суду ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 визнано винуватими у вчиненні розбою, поєднаного із застосуванням насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, яка зазнала нападу, за попередньою змовою групою осіб із проникненням у житло, а останню - ще й у втягненні неповнолітніх у злочинну діяльність. Злочини скоєно за наступних обставин.
На початку другої декади жовтня 2015 року ОСОБА_2 дізнався
від ОСОБА_4, що вона в мережі Інтернет для розваги знайомиться
з чоловіками, та запропонував їй у такий спосіб заволодіти чужим майном,
на що вона погодилась, і за пропозицією ОСОБА_2 підшукала
співучасників - ОСОБА_5 та неповнолітню ОСОБА_3, які надали згоду на участь у вчиненні злочину, після чого всі співучасники розробили та погодили план його скоєння.
Діючи згідно з розробленим планом, ОСОБА_4 у мережі Інтернет через сторінку ОСОБА_3 на сайті знайомств познайомилася з громадянином Іраку ОСОБА_6 , який, на її думку, був заможнім чоловіком, і протягом тижня вела з ним переписку, щоб увійти в довіру, а згодом прийняла його пропозицію зустрітися 17 жовтня 2015 року о 23:30 біля станції метро "Пушкінська"
у м. Харкові.
Того ж дня близько 15:00 ОСОБА_4 зібрала інших співучасників у себе вдома, де вони остаточно узгодили план злочину, який полягав у тому, що ОСОБА_4
а ОСОБА_3 зустрічаються з ОСОБА_6, купують спиртні напої та йдуть до нього додому, де доводять потерпілого до стану алкогольного сп`яніння
і впускають у квартиру ОСОБА_2 та ОСОБА_5, після чого, застосовуючи до ОСОБА_6 насильство, заволодівають його майном.
Для цього ОСОБА_4 надала ОСОБА_2 і ОСОБА_5 маски
та непридатний для стрільби пневматичний пістолет "SAS MAKAROV 177 CAL" калібру 4,5 мм, а собі залишила балончик зі сльозогінним газом.
Близько 23:20 у цей же день ОСОБА_4 та ОСОБА_3 зустрілися
з ОСОБА_6 біля пам`ятника Ярославу Мудрому на вул . Пушкінській,
77 у м. Харкові й разом пішли додому до останнього, купивши по дорозі пляшку горілки, сік та цигарки, а ОСОБА_2 і ОСОБА_5 знаходилися поряд, спостерігаючи за дівчатами та потерпілим.
Вже в квартирі АДРЕСА_7, де проживав ОСОБА_6, ОСОБА_4 і ОСОБА_3 не змогли довести останнього
до стану алкогольного сп`яніння, про що SMS-повідомленням сповістили ОСОБА_2 та ОСОБА_5, які чекали біля під`їзду, а близько 01:00 ОСОБА_3 під приводом покупки соку вийшла у двір будинку та зустрілася
із засудженими, які надягнули на обличчя маски, а потім усі разом піднялись
і через відкриті ОСОБА_4 двері ввійшли у квартиру потерпілого, після чого остання, бажаючи придушити волю ОСОБА_6 до можливого опору, розпорошила йому в обличчя сльозогінний газ, від чого потерпілий зігнувся
та нахилився вперед, а ОСОБА_2 рукояткою пістолету наніс йому 7-8 ударів по голові та по кисті лівої руки, заподіявши легких тілесних ушкоджень у виді забійних ран та саден, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, після чого ОСОБА_6 впав на підлогу і знепритомнів, а засуджені заволоділи його грошима на суму 450 грн та 55 000 іракських динарів (1034,66 грн за курсом Національного банку України станом на дату вчинення злочину).
Крім того, ОСОБА_4 визнано винуватою у втягненні неповнолітніх у злочинну діяльність, оскільки вона, достовірно знаючи, що ОСОБА_3 є особою,
котра не досягла вісімнадцятирічного віку, з метою вчинення вищезазначеного злочину, залучила останню як співучасника, здійснюючи на неї психологічний вплив під час неодноразових зустрічей у ході підготовки та розробки плану вчинення розбою, пропонуючи ОСОБА_3 взяти активну участь
у його реалізації, на що остання погодилася, спокусившись легко і швидко отримати гроші злочинним шляхом, запропонованим ОСОБА_4 .
Апеляційний суд залишив вирок місцевого суду без змін, а апеляційні скарги захисників Зубенко О.О., Клімова М.П., Найдьонової О.Г., Янковського В.В., обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3 - без задоволення.
Вимоги касаційних скарг та узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційних скаргах захисники Крижановський М.В., Найдьонова О.Г.
та Зубенко В.В.,посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, а остання - ще й на неповноту судового розгляду
і невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, порушують питання про скасування вищезазначених судових рішень відповідно щодо ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2, просять призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи таке прохання, захисник ОСОБА_7 стверджує,
що органом досудового розслідування 23 листопада 2015 року було проведено
не огляд місця події, а обшук житла ОСОБА_4 з порушеннями вимог статей 233, 234, 237 КПК, без ухвали слідчого судді, у зв`язку із чим відповідний протокол та похідні від нього докази є недопустимими. Апеляційний суд не усунув вказаних порушень. Зазначає, що місцевий суд порушив ст. 94 КПК, безпідставно послався
у вироку на протоколи слідчих експериментів з підозрюваними. Також захисник указує на неможливість відтворення технічного запису судового засідання
з показаннями свідка ОСОБА_8, через що судові рішення підлягають скасуванню згідно з ч. 7 ст. 412 КПК.
Захисник Найдьонова О.Г. вважає, що місцевий суд не встановив у вироку мотиву вчинення злочину ОСОБА_3, не врахував, що тілесних ушкоджень потерпілому вона не спричиняла. Апеляційний суд не усунув допущених місцевим судом порушень, не вмотивував своїх висновків щодо відмови у задоволенні скарги та висловив у своєму рішенні припущення щодо наявності зброї
у ОСОБА_3 За таких обставин, на думку захисника, рішення апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК.
Захисник Зубенко В.В. зазначає, що місцевий суд необґрунтовано відмовив