Постанова
Іменем України
23 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 759/7982/17
Провадження № 51 - 10132 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Анзійчук Ю.В.,
прокурора Міщенко Т.М.,
засудженого ОСОБА_1,
його захисника адвоката Батечка О.І.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100080010658 від 25 жовтня 2016 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше неодноразово судимого, останній раз вироком Подільського районного суду м. Києва від 09 лютого 2017 року за ст. 309 ч. 2 України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки,
за ст. 309 ч. 2 КК України,
за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 23 лютого 2018 року та вирок Київського апеляційного суду від
20 листопада 2018 року щодо нього.
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 23 лютого 2018 року
ОСОБА_1 засуджено за ст. 309 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 3 роки та покладено на нього обов`язки, передбачені ст. 76 КК України.
Вирок Подільського районного суду м. Києва від 09 лютого 2017 року щодо
ОСОБА_1 ухвалено виконувати самостійно.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1 587 гривень 72 копійки процесуальних витрат за проведення судової експертизи.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватими і засуджено за те, що він 25 жовтня 2016 року приблизно о 15 годині у невстановленої досудовим розслідування особи на ім`я ОСОБА_2 придбав за 1 200 гривень психотропну речовину - амфетамін, яку в подальшому незаконно зберігав при собі та перевіз на маршрутному таксі до
м. Києва. Того ж дня приблизно о 18 годині по АДРЕСА_3 працівниками поліції у ОСОБА_1 було виявлено та вилучено психотропну речовину - амфетамін, масою 3,074 грама.
Вироком Київського апеляційного суду від 20 листопада 2018 року вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 за апеляційної скаргою прокурора в частині призначення покарання скасовано, ухвалено новий вирок, яким ухвалено вважати ОСОБА_1 засудженим за ст. 309 ч. 2 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить скасувати вирок суду першої інстанції та вирок апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Зазначає, що судом першої інстанції було порушено його право на захист, не призначено захисника за рахунок держави, оскільки він не мав коштів на правову допомогу. Указує на те, що його огляд працівниками поліції було проведено з порушенням процесуального закону. Вважає, що його виправлення можливе без ізоляції від суспільства, оскільки він працює, має на утримання двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується.
У змінах та уточненнях до касаційної скарги засуджений ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Батечко О.І. просять скасувати вирок Київського апеляційного суду від
20 листопада 2018 року, звільнити ОСОБА_1 з-під варти в залі суду для продовження відбування ним покарання, призначеного вироком Святошинського районного суду м. Києва від 23 лютого 2018 року. Зазначають, що вирок суду апеляційної інстанції не відповідає вимогам ст. 371 ч. 1 КПК України, оскільки його ухвалено не 20 листопада 2018 року, як зазначено в тексті вироку, а 21 листопада 2018 року. Указують на те, що ОСОБА_1 має виступити донором для свого малолітнього племінника, який тяжко хворіє, а перебування його в місцях позбавлення волі робить це неможливим. Крім того, вважають, що резолютивна частина вироку апеляційного суду у порушення вимог ст. 374 КПК України не містить остаточного виду покарання, а містить лише припущення колегії суддів.
Крім того, 20 травня 2019 року на адресу Верховного Суду надішли доповнення до касаційної скарги засудженого ОСОБА_3 від його захисника - адвоката
Батечко О.І., які аналогічні за змістом змінам і уточненням, що надійшли раніше.
Відповідно до вимог статей 432, 403 КПК України до початку касаційного розгляду особа, яка подала касаційну скаргу має право змінити та/або доповнити її. Як видно зі змісту доповнень, ОСОБА_3 вони не підписані, а захисник Батечко О.І. не має права подавати доповнення до касаційної скарги, оскільки не є особою, яка її подала. Тому зазначені доповнення не можуть бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.
Заперечень на касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Засуджений ОСОБА_1 та його захисник у судовому засіданні висловив доводи на підтримання своєї касаційної скарги і просив її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу засудженого необґрунтованою і просила залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.