Постанова
Іменем України
23 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 524/4961/17
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/786/503/18
Провадження № 51 - 9772 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Наставного В.В.,
суддів: Марчука О.П., Могильного О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Анзійчук Ю.В.,
прокурора Міщенко Т.М.,
розглянув у судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015170090002686 від 21 липня 2015 року, щодо
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчука Полтавської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
за ст. 125 ч. 1 КК України,
за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, - Савчука М.Є. та потерпілої ОСОБА_2 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від
13 грудня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 05 вересня 2018 року щодо ОСОБА_1
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від
13 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 125 ч. 1 КК України, та виправдано на підставі
ст. 373 ч. 1 п. 2 КПК України за недоведеністю вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався в тому, що він
19 липня 2015 року приблизно о 20 годині на подвір`ї будинку за адресою: АДРЕСА_2, на ґрунті неприязних відносин умисно завдав удари кулаками рук ОСОБА_2 в область голови та по правому плечу, після чого штовхнув потерпілу на землю.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 771 від 07 серпня 2015 року
у потерпілої ОСОБА_2 виявлено тілесні ушкодження у вигляді синців на зовнішній поверхні нижньої третини правого плеча, на тильній поверхні лівої кисті у основи
1-го пальця та зовнішній поверхні правого колінного суглобу, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 05 вересня 2018 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_1 залишено без зміни, а апеляційні скарги прокурора у кримінальному провадженні Ворони І.А. та потерпілої ОСОБА_2 - без задоволення.
Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали
У касаційній скарзі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, а саме положень статей 22, 23, 85, 86, 94, 370, 404, 419 КПК України, просить скасувати виправдувальний вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Указує на те, що суд першої інстанції, дійшовши висновків про достовірність факту падіння потерпілої, від якого вона отримала легкі тілесні ушкодження, внаслідок активних дій ОСОБА_1, всупереч цим висновкам виправдав останнього. Зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно відмовив у повторному дослідженні доказів та не надав належної правової оцінки показанням потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_3 і ОСОБА_4 Вважає, що в порушення вимог ст. 419 КПК України апеляційний суд не надав відповіді на доводи апеляційної скарги прокурора про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і призначити новий розгляд у суді першої інстанції. Указує на незаконність виправдувального вироку, оскільки вона отримала тілесні ушкодження саме від ОСОБА_1, який вдарив її по голові, в грудну клітку, а потім з силою кинув її на землю. Вважає, що суд безпідставно врахував показання малолітнього свідка ОСОБА_5, якого було допитано з порушенням ст. 226 КПК України, та свідка ОСОБА_6, яку не було залучено в якості свідка під час досудового розслідування. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відхилив письмові докази обвинувачення, досліджені у судовому засіданні, та не прийняв рішення щодо їх допустимості чи недопустимості. Вважає, що суд апеляційної інстанції у порушення вимог ст. 419 КПК України не надав відповіді на доводи апеляційних скарг її та прокурора про невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження.
Заперечень на касаційні скарги прокурора та потерпілої ОСОБА_2 від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Прокурор у судовому засіданні вважала, що касаційні скарги прокурора та потерпілої ОСОБА_2 є обґрунтованими, просила їх частково задовольнити, скасувати ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_1 і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.
У апеляційних скаргах прокурор у кримінальному провадженні Ворона І.А. та потерпіла ОСОБА_2, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просили скасувати виправдувальний вирок щодо ОСОБА_1 Прокурор просив ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 визнати винуватим за ст. 125 ч. 1 КК України та призначити покарання у виді штрафу. Потерпіла ОСОБА_2 також зазначала про безпідставне врахування судом першої інстанції показань малолітнього свідка ОСОБА_5, оскільки його допит проведено з порушенням вимог процесуального закону, та свідка ОСОБА_6, яка проживає з ОСОБА_1 і є зацікавленою особою.