Постанова
іменем України
21 травня 2019 року
м. Київ
справа № 239/763/15-к
провадження № 51-7236км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Короля В.В. та Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Бруса Ю.І.,
прокурора Вергізової Л.А.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора Анищенка А.О., який приймав участь під час розгляду в судах першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 18 квітня 2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22015050000000359, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, такого, що судимості не мав,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 263 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Селидівського міського суду Донецької області від 04 грудня 2017 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 263 КК, та його виправдано у зв`язку з недоведеністю винуватості.
Згідно з вироком, ОСОБА_1 обвинувачувався органом досудового розслідування у вчиненні придбання, зберігання вогнепальної зброї, бойових припасів та вибухових речовин без передбаченого законом дозволуза таких обставин.
Порушуючи Постанову Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна" від 17 червня 1992 року, "Положення про дозвільну систему", затверджене постановою Кабінету Міністрів України № 576 від 12 жовтня 1992 року та "Інструкцію про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення і використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, а також боєприпасів до зброї і вибухових речовин", затверджену Наказом Міністерства Внутрішніх справ України № 622 від 21 серпня 1998 року, які забороняють знаходження у власності громадян вогнепальної зброї, боєприпасів і вибухових речовин, без відповідного дозволу, ОСОБА_1 наприкінці липня 2015 року, перебуваючи за місцем свого проживання ( АДРЕСА_3 ), не маючи відповідного дозволу, діючи умисно, з метою незаконного зберігання, придбав у бійців ДУК "Правий сектор" та інших невстановлених осіб бойові припаси, а саме реактивні протитанкові гранати, реактивний піхотний вогнемет, оборонну ручну осколкову гранату, підривач, тощо.
Такі бойові припаси, зброю та вибухові речовини бійці ДУК "Правий сектор" та інші невстановлені особи з відома ОСОБА_1 залишили в гаражі та будинку за місцем проживання останнього.
Після цього, ОСОБА_1 умисно, незаконно зберігав вищевказану вогнепальну зброю, бойові припаси та вибухові речовини за місцем свого проживання.
22 серпня 2015 року у період з 07:30 до 13:00, під час проведення обшуку ( АДРЕСА_3 ), співробітниками ГВ БКОЗ Управління СБУ в Донецькій області у ОСОБА_1 виявлено та вилучено бойові припаси, які ОСОБА_1 умисно, незаконно зберігав за місцем свого проживання без передбаченого законом дозволу.
Апеляційний суд Донецької області ухвалою від 18 квітня 2018 року залишив без зміни виправдувальний вирок Селидівського міського суду Донецької області від 04 грудня 2017 року щодо ОСОБА_1
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону.
Такі вимоги прокурор обґрунтовує тим, що апеляційний суд в ухвалі не навів мотиви щодо досліджених протоколів слідчих експериментів та обшуку, встановлено відсутність зацікавленості понятих у результатах обшуку, які, на думку прокурора, доводять обізнаність ОСОБА_1 про зберігання в його будинку та гаражі вогнепальної зброї, боєприпасів та вибухових речових, що розвантажили ДУК "Правий сектор".
Крім того, прокурор вказує на те, що апеляційний суд порушив принцип безпосередності доказів, оскільки запозичив показання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 , ОСОБА_10, ОСОБА_11 та навів їх у рішенні, але відмовив у задоволенні клопотання прокурора про повторне дослідження аудіозаписів допитів свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_12, ОСОБА_11 , ОСОБА_13
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, обговоривши доводи, наведені в касаційній скарзі, та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга прокурора задоволенню не підлягає на таких підставах.
Мотиви Суду
Відповідно до статті 94 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок.