Постанова
іменем України
22 травня 2019 року
м. Київ
справа № 509/4657/15
провадження № 51-9009км18
Верховний Суд колегією суддів Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Стороженка С.О.,
суддів Стефанів Н.С., Шевченко Т.В.,
за участю:
секретаря судового засідання Крохмаль В.В.,
прокурора Матюшевої О.В.,
захисника Баженової А.І.,
засудженого
(в режимі відеоконференції) ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 10 липня
2018 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015160380002017, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_4, жителя
АДРЕСА_1 ), зареєстрованого там само, раніше судимого за вироком Ананьївського районного суду Одеської області від 7 листопада 2012 року за ч. 1 ст. 121 Кримінального кодексу України (далі - КК) із застосуванням ст. 69 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ст. 395 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 березня
2016 року ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за ч. 3 ст.187 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна,
за ст. 395 КК - до покарання у виді арешту на строк 6 місяців, а на підставі
ч. 1 ст. 70 КК за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 9 років з конфіскацією майна.
У кримінальному провадженні вирішено питання щодо речових доказів.
Ухвалою Овідіопольського районного суду Одеської області від 29 березня
2016 року виправлено описки, допущені в тексті вироку цього суду від 22 березня 2016 року, та ухвалено вважати правильними такі адресні дані ОСОБА_1, як
АДРЕСА_4, замість неправильних -
м. Ананьїв Ананьївського району Одеської області; строк відбування покарання ухвалено обчислювати з 19 серпня 2015 року, а не 20 серпня 2015 року, як було зазначено у вироку.
Апеляційний суд Одеської області ухвалою від 16 серпня 2016 року залишив без змін указаний вирок.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 27 червня 2017 року ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 16 серпня 2016 року щодо ОСОБА_1 скасував і призначив новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Апеляційний суд Одеської області ухвалою від 10 липня 2018 року задовольнив частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 і вирок Овідіопольського районного суду Одеської області від 22 березня 2016 року змінив, на підставі ч. 5 ст. 72 КК зарахував ОСОБА_1 у строк відбутого покарання строк попереднього ув`язнення з 20 серпня 2015 року по 20 червня 2017 року включно з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі та з 21 червня 2017 року до набрання вироком законної сили, тобто по 10 липня 2018 року, - з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
В решті зазначений вирок залишено без змін.
За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим у нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаному з насильством, небезпечним для життя та здоров?я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства, а також із проникненням у житло та у самовільному залишенні місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, вчинених за обставин, викладених у вироку.
13 серпня 2015 року близько 19:00 ОСОБА_1 у стані алкогольного сп?яніння, проникнувши у приміщення житлового будинку
АДРЕСА_3 , вчинив напад на ОСОБА_2 та, приставивши їй до шиї ножа та погрожуючи вбивством, висловив вимогу передати йому кошти. Оскільки потерпіла чинила опір, ОСОБА_1 повалив її на підлогу, завдав численних ударів ножем у голову та шию, заподіявши легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров?я, а після цього заволодів належними ОСОБА_2 золотими сережками вартістю 3000 грн.
Крім того, відповідно до висновків суду щодо ОСОБА_1, засудженого за вироком Ананьївського районного суду Одеської області від 19 грудня 2012 року
за ч. 1 ст. 121 КК, ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 25 червня 2015 року було встановлено адміністративний нагляд на строк 12 місяців
і покладено певні обмеження, в тому числі його зобов`язано щоденно перебувати
з 22:00 до 05:00 наступної доби за визначеною для постійного проживання адресою, заборонено виїзд із населеного пункту за місцем цього проживання
без дозволу керівництва територіального РВ УМВС України. Із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 було ознайомлено 21 липня 2015 року, за його заявою встановлено постійне місце проживання й попереджено про кримінальну відповідальність, передбачену ст. 395 КК у випадку порушення правил адміністративного нагляду. Однак ОСОБА_1 7 серпня 2015 року близько 05:00 умисно з метою ухилення від адміністративного нагляду без поважних причин та без дозволу Ананьївського РВ ГУ МВС України в Одеській області самовільно залишив місце проживання - м. Ананьїв-1 та в період з 7 по 10 серпня 2015 року проживав у будинку на АДРЕСА_3 , а з 11 по 13 серпня 2015 року - у будівлі поблизу будинку АДРЕСА_3 в цьому ж населеному пункті.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 порушує питання про зміну ухвали апеляційного суду у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність і просить зарахувати йому у строк покарання строк попереднього ув`язнення з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі на підставі ч. 5 ст. 72 КК в редакції Закону України