Постанова
Іменем України
21 травня 2019 року
м. Київ
судова справа № 653/3043/15-к
провадження № 51-10395км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Слинька С. С.,
суддів Наставного В. В., Щепоткіної В. В.,
за участю:
секретаря судового засідання Гапон С. А.,
прокурора Шевченко О. О.,
засудженого ОСОБА_1 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014230140001391, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1 ), такого, що судимості не має,
у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 135, ч. 2 ст. 286 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_1 - Волвенка О. І. на вирок Апеляційного суду Херсонської області від 18 вересня 2018 року.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Генічеського районного суду Херсонської області від 21 червня 2018 року ОСОБА_1 засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч. 1 ст. 135 КК України - на строк 1 рік; за ч. 2 ст. 286 КК України - на строк 5 років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_1 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 50 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Прийняте рішення щодо процесуальних витрат та речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 10 березня 2014 року близько 23:00, керуючи у стані алкогольного сп`яніння автомобілем "Fiat Tipo", (державний номерний знак НОМЕР_1 ), рухаючись по вул. Петровського зі сторони просп. Миру в напрямку вул. Воровського в м. Генічеську Херсонської області, в порушення вимог пунктів 2.9 "а", 13.1, 13.3, Правил дорожнього руху, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін і при наближенні велосипеда під керуванням ОСОБА_3, який рухався у смузі свого руху вздовж проїзної частини назустріч йому, завчасно не зайняв положення в межах своєї смуги, яке б забезпечувало безконтактний роз`їзд із бічним інтервалом, допустив зіткнення між цими транспортними засобами, внаслідок чого ОСОБА_3 отримав тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.
Крім того, ОСОБА_1, усвідомлюючи, що вищевказаними протиправними діями поставив ОСОБА_3 у небезпечний для життя стан, не надав останньому допомоги, не викликав швидкої медичної допомоги та зник із місця пригоди, тим самим завідомо залишив без допомоги останнього, який унаслідок отримання тілесних ушкоджень перебував у безпорадному стані.
18 вересня 2018 року Апеляційний суд Херсонської області скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання і постановив у цій частині новий вирок, яким ОСОБА_1 призначив покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 2 роки. На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 вказаного Кодексу суд звільнив ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 135 КК України у зв`язку із закінченням строків давності й закрив кримінальне провадження в цій частині. У решті вирок суду першої інстанції залишено без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала, а також позиції інших учасників кримінального провадження
У касаційній скарзі захисник Волвенко О. І., посилаючись на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого через суворість, просить змінити вирок апеляційного суду, застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням. Захисник вважає, що апеляційний суд при призначенні покарання у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням повною мірою не врахував усіх обставин кримінального провадження, даних про особу засудженого та безпідставно ухвалив свій вирок, яким призначив покарання, явно несправедливе через суворість.
У заяві потерпілий ОСОБА_3 підтримав касаційну скаргу захисника Волвенка О. І . та просив застосувати до ОСОБА_1 положення ст. 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням.