Постанова
іменем України
21 травня 2019 року
м. Київ
справа № 727/12/18
провадження № 51-10310 км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Лагнюка М.М.,
суддів Макаровець А.М. та Огурецького В.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Бруса Ю.І.,
прокурора Дронової І.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, яка брала участь у розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, на вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 18 червня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 11 вересня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017260040003299, за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця АДРЕСА_1, зареєстрованого там само, на підставі статті 89 Кримінального кодексу України (далі - КК) такого, що не має судимості,
у вчиненні злочину, передбаченого частиною 1 статті 296 КК.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами
першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Шевченківського районного суду м. Чернівців від 18 червня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за частиною 1 статті 296 КК до покарання у виді арешту на строк 4 місяці.
Строк покарання ОСОБА_1 ухвалено обчислювати з моменту його затримання.
Зараховано ОСОБА_1 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 19 по 21 жовтня 2017 року з розрахунку, що одному дню позбавлення волі відповідає один день арешту.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 8000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Також стягнуто з ОСОБА_1 витрати на проведення експертизи на користь держави в розмірі 988,70 грн.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 19 жовтня 2017 року приблизно о 21:30, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, біля магазину "Смак" на вул. Воробкевича, 11 у м. Чернівцях, з хуліганських мотивів, з особливою зухвалістю, нехтуючи загальноприйнятими нормами моралі та демонструючи свою неповагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, грубо порушуючи громадський порядок, без будь-яких видимих причин із застосуванням заздалегідь заготовленого предмета, а саме ножа, завдав кількох ударів у ділянки спини та тулуба ОСОБА_2, чим заподіяв останньому легких тілесних ушкоджень.
Апеляційний суд Чернівецької області ухвалою від 11 вересня 2018 року вирок Шевченківського районного суду м. Чернівців від 18 червня 2018 року щодо ОСОБА_1 залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор ставить вимогу про скасування вказаних судових рішень і призначення нового розгляду в суді першої інстанції у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що мотивування судом першої інстанції перекваліфікації дій ОСОБА_1 з частини 4 статті 296 КК на частину 1 статті 296 КК полягало в тому, що заподіяння ним тілесних ушкоджень було здійснено не спеціально пристосованим, а спеціально заготовленим предметом, що, на думку прокурора, суперечить нормам законодавства України та не підтверджується показаннями як засудженого, так і потерпілого, свідків та доказами, зібраними в ході досудового розслідування й судового розгляду.
Крім того, прокурор зазначає, що суд першої інстанції мотивував зміну кваліфікації дій ОСОБА_1 положеннями частини 1 пункту 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 10 "Про судову практику у справах про хуліганство", розтлумачивши поняття заздалегідь заготовленого та спеціально пристосованого предмета при вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 296 КК. Однак вказує, що в пункті 11 цієї постанови не міститься такого роз`яснення, одночасно посилається на те, що апеляційний суд не звернув уваги, що у вироку місцевого суду, на її думку, зазначено неіснуючі норми, які лягли в основу незаконного вироку. Тому вважає, що ні районний суд, ні суд апеляційної інстанції не мотивували перекваліфікацію дій засудженого з частини 4 статті 296 КК на частину 1 статті 296 КК.
Також прокурор зазначає, що відповідно до відображених в обвинувальному акті та встановлених під час судового розгляду кримінального провадження обставин скоєного ОСОБА_1 злочину чітко доведено, що останній не заготовлював заздалегідь предмета, а саме столового ножа, до початку вчинення хуліганських дій та не готував будь-яким чином такого предмета спеціально для мети вчинення хуліганських дій, а пристосував вказаний ніж для вчинення хуліганських дій спонтанно та безпосередньо під час їх вчинення.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, яка підтримала касаційну скаргу, обговоривши доводи в касаційній скарзі та перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Мотиви Суду
Згідно зі статтею 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до статті 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Вказане має місце тоді, коли діяння особи, яке згідно з обвинувальним актом ставиться їй у провину, підлягає кваліфікації за менш тяжкий злочин, ніж це зазначено в обвинувальному акті. Якщо ж вчинення конкретного діяння органом досудового розслідування особі у провину не ставилося, то суд відповідно не може вийти за межі висунутого обвинувачення і додатково встановити обставини кримінального провадження, які не були зазначені в обвинувальному акті.
Так, Верховний Суд уже надавав висновки щодо виходу судів нижчих ланок за межі обвинувачення (постанова від 22 березня 2018 року № 51-1290 км 18).
Доводи прокурора про те, що судом першої інстанції неправильно перекваліфіковано дії засудженого з частини 4 статті 296 КК на частину 1 статті 296 КК у зв`язку з тим, що заподіяння останнім тілесних ушкоджень було здійснено не спеціально пристосованим, а спеціально заготовленим предметом, є неспроможними з огляду на таке.