Постанова
іменем України
23 травня 2019 року
м. Київ
справа № 345/183/17
провадження № 51-8104км18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Ємця О.П.,
суддів: Кравченка С.І., Білик Н.В.
за участю:
секретаря судового засідання Гапона В.О.,
прокурора Піх Ю.Г.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19 березня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 травня 2018 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016090170000607 за обвинуваченням
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився та проживає у АДРЕСА_1 ), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19 березня 2018 року ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст.286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 рік.
На підставі пункту "г" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання.
Прийнято рішення щодо долі речових доказів та процесуальних витрат.
Задоволено цивільний позов прокурора та постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь КЗ "Центральна районна лікарня" Калуської міської і районної рад Івано-Франківської області завдану кримінальним правопорушенням шкоду у розмірі 21 434 грн. 29 коп.
Задоволено частково цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 та постановлено стягнути з ОСОБА_1 на його користь у відшкодування моральної шкоди 40 000 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 5 000 грн.
Згідно з вироком ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 28 квітня 2016 року приблизно о 08 годині 10 хвилин, керуючи автомобілем МАЗ 437041-280 д.р.н. НОМЕР_1 та рухаючись із території ТзОВ "Дейсон" у місті Калуші по вул. Б. Хмельницького, 84 під час виїзду на головну дорогу проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, не дав дорогу велосипедисту ОСОБА_2, який рухався по головній дорозі у напрямку вул. Промислової, та здійснив на нього наїзд. У результаті порушення ОСОБА_1 пунктів 2.3 "б", 12.3, 16.11 Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої ОСОБА_2 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що є небезпечними для життя в момент заподіяння.
Апеляційний суд Івано-Франківської області ухвалою від 18 травня 2018 року вирок місцевого суду залишив без зміни.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення та закрити кримінальне провадження. Зазначає про відсутність події злочину, оскільки наїзду на потерпілого не вчиняв, свою вину у злочині вважає недоведеною. На думку засудженого, через неповноту судового розгляду суд не з`ясував дійсні обставини, за яких потерпілий отримав тілесні ушкодження, не перевірив механізм їх заподіяння, не звернув увагу на протиріччя, які містяться у досліджених доказах. Крім того, засуджений зазначає, що місцевий суд безпідставно застосував амністію, не отримавши на це його згоду. Ці порушення, на думку засудженого, залишились поза увагою суду апеляційної інстанції, який відмовив у задоволенні його апеляційної скарги, і до того ж, за відсутності належних підстав, дослідив докази, які не досліджувались в суді першої інстанції.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурор Піх Ю.Г. вважала судові рішення законними, а касаційну скаргу засудженого - необґрунтованою.
Мотиви суду
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги. При цьому він перевіряє правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Положеннями ст. 438 КПК України визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 КПК України.
Доводи засудженого щодо неповноти судового розгляду, а також його незгода з оцінкою доказів, яка надана судами, оспорювання встановлених за результатами судового розгляду фактів з викладенням власної версії події, що зводиться до невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, виходячи з вимог ст. 438 КПК України, не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Натомість зазначені обставини з достатньою повнотою були перевірені судом апеляційної інстанції, який не встановив підстав для скасування чи зміни вироку та навів належні і достатні мотиви та підстави ухвалення рішення.
При цьому, з оскаржених рішень слідує, що суди ретельно перевіряли доводи засудженого, аналогічні тим, що викладені у касаційній скарзі. Колегія суддів Верховного Суду погоджується з викладеними у судових рішеннях мотивами, з яких ці доводи визнані необґрунтованими.
Аргументи засудженого щодо недоведення належними й допустимими доказами наявності у його діях всіх ознак об`єктивної сторони інкримінованого злочину є хибними.
Так, об`єктивна сторона злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, включає три обов`язкові ознаки: діяння - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту; наслідки у вигляді заподіяння потерпілому тяжкого тілесного ушкодження; причинний зв`язок між порушенням правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту і зазначеними у статті наслідками.
Висновок суду про порушення ОСОБА_1 . правил безпеки дорожнього руху, яке полягає у тому, що він всупереч вимогам пунктів 2.3 "б", 12.3, 16.11 Правил дорожнього руху України під час виїзду на головну дорогу з другорядної проявив неуважність, не врахував дорожню обстановку, не дав дорогу велосипедисту ОСОБА_2, який рухався по головній дорозі, та здійснив на нього наїзд, підтверджений рядом досліджених доказів.
Зокрема, потерпілий ОСОБА_2 під час допиту в суді пояснив, що рухався на велосипеді правою стороною головної дороги, попереду нього на дистанції приблизно 5 метрів рухався автобус. Перед перехрещенням проїзних частин на другорядній дорозі зупинився автомобіль МАЗ під керуванням ОСОБА_1, однак дав дорогу лише автобусу, а під час перебування на лінії розташування зазначеного автомобіля, за поясненнями потерпілого, він відчув удар, від якого впав та отримав тілесні ушкодження.
Показання потерпілого узгоджуються з іншими здобутими під час досудового розслідування доказами, які містять дані, зокрема, про місце пригоди та розташування учасників при наїзді. Так, відомості про дорожньо-транспортну пригоду за участю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були зафіксовані у протоколі під час огляду місця події. Також слідчий здійснив огляд автомобіля МАЗ, велосипеда та одягу потерпілого, дані про що зафіксував у відповідних протоколах. З метою перевірки і уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, під час досудового розслідування проведено слідчі експерименти шляхом відтворення дій, обстановки, обставин події, до участі у яких залучався як потерпілий, так і засуджений разом із захисником. Крім того, в ході досудового розслідування шляхом залучення експерта була перевірена гальмівна та рульова системи автомобіля МАЗ, яким керував засуджений, за результатами чого встановлено їх працездатний стан.