Постанова
Іменем України
22 травня 2019 року
місто Київ
справа № 520/6518/17
провадження № 61-29713св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Погрібного С. О. (суддя-доповідач), Ступак О. В., Усика Г. І.,
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1,
Заінтересована особа - Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України у м. Одесі,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Одесі на рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 липня 2017 року у складі судді Луняченка В. О. та ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 07 листопада 2017 року у складі колегії суддів: Цюри Т. В., Сегеди С. М., Кононенко Н. А.,
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Стислий виклад позиції позивача
ОСОБА_2 у червні 2017 року звернулася до суду з заявою про встановлення факту перебування особи на утриманні, в якій просила встановити факт її перебування на утриманні свого чоловіка - ОСОБА_3 з 2014 року до дня його смерті, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_1
Заявник обґрунтовувала заявлені вимоги тим, що вона перебувала на утриманні свого чоловіка ОСОБА_4, який отримував пенсію у розмірі 3 400, 00 грн. Після смерті чоловіка заявник звернулася до заінтересованої особи із заявою про перехід на пенсію у зв`язку із втратою годувальника, однак їй було відмовлено, зокрема, з тих підстав, що вона не довела перебування на утриманні її померлого чоловіка.
Стислий виклад заперечень відповідача
Заінтересована особа надала суду заяву, у якій просила відмовити у встановленні факту.
Стислий виклад змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10 липня 2017 року заяву ОСОБА_5 задоволено. Встановлено факт перебування ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на утриманні чоловіка ОСОБА_4, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1.
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву, керувався тим, що ОСОБА_2 перебувала на утриманні свого померлого чоловіка ОСОБА_4, постійно мешкаючи разом з ним до дня його смерті. Допомога, яка надавалась ОСОБА_6, була для неї хоч і не єдиним, проте постійним та основним джерелом засобів до існування.
Ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 07 листопада 2017 року апеляційну скаргу Центрального об`єднаного управління Пенсійного фонду України у м. Одесі відхилено. Рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 липня 2017 року залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, приймаються довідки житлово-експлуатаційних або інших організацій з місця проживання (реєстрації) або довідки органів місцевого самоврядування: для призначення пенсії у зв`язку з втратою годувальника - довідка про перебування на повному утриманні померлого годувальника чи одержання від померлого годувальника допомоги, яка була постійним і основним джерелом засобів до існування, або про спільне проживання з годувальником на момент його смерті. У разі неможливості надати такі документи факт перебування на утриманні померлого годувальника встановлюється у судовому порядку.
ІІ. АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі, поданій у 2017 році до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Центральне об`єднане управління Пенсійного фонду України у м. Одесі просило скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтовувалась порушенням судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Заявник зазначив, що суди не взяли до уваги, що відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону "України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 05 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок), позивач мала надати усі необхідні документи для призначення їй пенсії у зв`язку із втратою годувальника. У разі надання всіх документів відповідно до наведеного Порядку заявнику буде призначено пенсію у зв`язку із втратою годувальника.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
ОСОБА_2 надала суду відзив, у якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги.
ІІІ. ВІДОМОСТІ ПРО РУХ СПРАВИ У СУДАХ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ ТА МЕЖІ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ СУДОМ
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 грудня 2017 року відкрито касаційне провадження у справі.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України (в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що набрав чинності 15 грудня 2017 року, далі - ЦПК України) судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду у травні 2018 року.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом підлягають до застосування правила статті 400 ЦПК України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваних судових рішень визначені в статті 213 ЦПК України (в редакції Закону України від 18 березня 2004 року № 1618-IV, далі - ЦПК України 2004 року), відповідно до яких рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.