Постанова
Іменем України
20 травня 2019 року
м. Київ
справа № 338/170/18-ц
провадження № 61-42656св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,
Червинської М. Є.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2018 року у складі судді Шишко О. А., та постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 липня 2018 року у складі колегії суддів: Максюти І. О., Василишин Л. В., Матківського Р. Й.,
ІСТОРІЯ СПРАВИ:
Короткий зміст позовних вимог:
У лютому 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки житлового будинку та господарських споруд, вчиненого шляхом обману та скасування права власності на нерухоме майно.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності, виданого 07 червня 1988 року виконавчим комітетом Солотвинської селищної ради на підставі рішення виконкому селищної ради № 79 від 19 травня 1988 року, належав житловий будинок по АДРЕСА_1 . 03 грудня 2014 року вона уклала з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу 80/100 ідеальних часток будинку з господарськими будівлями та спорудами, до яких входили два сараї, убиральня, погріб, літня кухня, криниця, огорожа. За домовленістю сторін продаж здійснено за 125 032,92 грн. Оскільки відповідач вказаної суми не мала, домовились, що буде виплачувати поступово, а також допомагати при необхідності.
Після укладення договору купівлі-продажу протягом трьох років ОСОБА_2 не заплатила жодних коштів із визначеної суми, допомоги ніякої не надавала. В позасудовому порядку вирішити спір не вдалося. Відповідач забрала у нотаріуса всі примірники договору купівлі-продажу будинку. Не маючи таких коштів, позивач звернулася із заявою до відділення поліції про вчинення кримінального правопорушення. За висновками Богородчанського ВП ГУНП в діях ОСОБА_2 відсутній склад злочину. Оскільки вона, як продавець, підписала (уклала) нотаріальну угоду на відчуження свого майна на користь ОСОБА_2, а відповідач не виконала своїх зобов`язань і не сплатила по даний час обумовлену договором купівлі-продажу грошову вартість за отримане майно.
Просила договір купівлі-продажу від 03 грудня 2014 року за № 2431 визнати недійсним, скасувати право власності на зазначене нерухоме майно на ім`я ОСОБА_2 та визнати власником вказаного майна її (позивача).
Із позовною заявою ОСОБА_3 подала заяву про визнання поважними причин пропуску строку позовної давності.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Богородчанського районного суду від 18 квітня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами укладено договір купівлі-продажу, в якому підтверджено факт повного розрахунку. Позивачем не доведено факт навмисного введення її в оману відповідачем щодо обставин, які мають істотне значення.
Постановою апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.
Рішення Богородчанського районного суду від 18 квітня 2018 року залишено без змін.
Залишаючи без задоволення апеляційну скаргу ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
Короткий зміст вимог та доводів наведених у касаційній скарзі
У вересні 2018 року ОСОБА_1 через засоби поштового зв?язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 липня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що в матеріалах справи відсутній доказ сплати позивачу коштів в сумі 125 000,00 грн відповідно договору. Позивач не заперечує що підписала в нотаріуса договір купівлі-продажу з умовою, що відповідач буде опікуватися ОСОБА_1 і поступово сплачувати кошти, оскільки на той час у відповідача їх не було. Позивач зазначає, що не так важливо були терміново гроші, як опіка відповідача. Однак, після підписання договору самоусунулася як від опіки, так і від оплати.
Доводи інших учасників справи:
У жовтні 2018 року ОСОБА_2 подала до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 18 квітня 2018 року та постанову апеляційного суду Івано-Франківської області від 04 липня 2018 року залишити без змін.
Відзив мотивовано тим, що дійсно між сторонами укладено договір купівлі-продажу 80/100 часток будинковолодіння з господарськими будівлями та спорудами, який оформлено нотаріально. Одночасно ОСОБА_1 умовчує інший факт, що одночасно за кошти відповідача нотаріусом був оформлений інший договір дарування 20/100 часток будинковолодіння своєму синові ОСОБА_4, який був присутній при оформленні вказаних договорів, розумів значення вчинених його мамою дій та був присутній при розрахунках між сторонами договору.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Оскаржувані судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а аргументи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують.
Короткий зміст встановлених судами першої та апеляційної інстанцій обставин справи:
03 грудня 2014 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець передав у власність покупцю 80/100 ідеальних часток житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, які розташовані на земельній ділянці площею 1304 кв.м, кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).
Відповідно до пункту 5 договору купівлі-продажу, за домовленістю сторін продаж вчинений за 125 032,92 грн, які покупець сплатив продавцю до укладення договору. Сторони підтвердили факт повного розрахунку (а. с. 9-10).