1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



Постанова

Іменем України

14 травня 2019 року

м. Київ

справа № 156/93/16-ц

провадження № 61-16180св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду:

Черняк Ю. В. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",

відповідач - ОСОБА_1,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 25 квітня 2016 року у складі судді Нєвєрова І. М. та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 01 липня 2016 року у складі колегії суддів: Карпук А. К., Бовчалюк З. А., Здрилюк О. І., у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2016 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" (далі - ПАТ КБ "ПриватБанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Позовну заяву мотивовано тим, що 12 липня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір, за умовами якого відповідачу отримав кредит у вигляді встановленого ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування у розмірі 24 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

Однак, станом на 31 грудня 2015 року у зв`язку із неналежним виконанням боржником умов кредитного договору утворилась заборгованість у розмірі 2 154, 33 доларів США, яку банк просив стягнути з відповідача на свою користь.

Рішенням Іваничівського районного суду Волинської області від 25 квітня 2016 року у задоволенні позову ПАТ КБ "ПриватБанк" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, однак у задоволенні позову слід відмовити повністю, беручи до уваги клопотання відповідача про застосування строку позовної давності. Строк дії кредитного договору, укладено сторонами 12 липня 2007 року, не визначено. Останній платіж на погашення заборгованості за кредитним договором від 12 липня 2007 року позичальником було внесено 26 вересня 2008 року, однак з позовом до суду банк звернувся лише 16 лютого 2016 року, тобто з пропуском строку позовної давності, про застосування наслідків спливу якого просив відповідач.

Ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 01 липня 2016 року рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 25 квітня 2016 року залишено без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що строк позовної давності має відраховуватись від дати внесення відповідачем останнього платежу - вересень 2008 року, а також від строку дії картки, який закінчився 31 липня 2009 року. З позовом до суду банк звернувся 16 лютого 2016 року, а тому апеляційний суд погодився із висновком суду першої інстанції про пропуск банком строку позовної давності та про наявність підстав для відмови у позові.

У касаційній скарзі, поданій у липні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПАТ КБ "ПриватБанк", посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди не встановили всіх фактичних обставин справи та не дослідили наявні в матеріалах справи докази; не звернули увагу на те, що строк дії картки не припиняє строк дії кредитного договору. Картковий рахунок відкрито на невизначений термін та може бути закритий на підставі заяви держателя. Пунктом 9.12. Умов та правил надання банківських послуг, які є невід`ємною частиною кредитного договору, сторонами визначено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту його підписання, а у випадку, якщо жодна зі сторін не заявляє про його припинення, він автоматично продовжується на такий самий термін. Таким чином, оскільки жодна зі сторін не заявила про намір розірвати кредитний договір, то цей договір діє, а тому відсутні підстави для застосування позовної давності.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ від 21 вересня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Іваничівського районного суду Волинської області від 25 квітня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Волинської області від 01 липня 2016 року.

Відзив на касаційну скаргу не подано.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідних положень ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно із частиною третьою статті 2 ЦПК України 2004 року, у редакції, чинній на час подання апеляційної скарги, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час виникнення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 12 липня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачу відкрито кредитну лінію з базовою ставкою 3 % на місяць з розрахунку 360 днів у році і видано банківську картку "Універсальна" № НОМЕР_1 . Термін дії кредитного ліміту збігається із терміном дії картки.

Пунктом 9.12 Умов та правил надання банківських послуг, що є невідємною частиною кредитного договору, передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна із сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично продовжується на такий же строк.

Звертаючись до суду з позовом, ПАТ КБ "ПриватБанк" зазначав, що у зв`язку із неналежним виконанням умов кредитного договору станом на 31 грудня 2015 року утворилась заборгованість, яка становить 2 154,33 доларів США.


................
Перейти до повного тексту