1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду








Постанова

Іменем України


20 травня 2019 року

м. Київ


справа № 753/4367/15-ц


провадження № 61-47396св18


Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Курило В. П. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

Червинської М. Є.,


учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство "Родовід Банк",

відповідачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,

позивач за зустрічним позовом 1 - ОСОБА_2,

відповідач за зустрічним позовом 1 - публічне акціонерне товариство "Родовід Банк",

третя особа 1 - ОСОБА_1,

позивач за зустрічним позовом 2 - ОСОБА_1,

відповідач за зустрічним позовом 2 - публічне акціонерне товариство "Родовід Банк",

третя особа 2 - ОСОБА_2,


розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Москаленко Анастасії Володимирівни на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 серпня 2018 року у складі судді

Леонтюк Л. К. та постанову Київського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року у складі колегії суддів: Ратнікової В. М., Борисової О. В.,

Левенця Б. Б.,


ІСТОРІЯ СПРАВИ:


Короткий зміст позовних вимог:


У лютому 2015 року публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (далі - ПАТ "Родовід Банк") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1,

ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.


Позовна заява ПАТ "Родовід Банк" мотивована тим, що 18 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк", правонаступником якого є ПАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_1 укладений кредитний договір

37.2/АА-009.08.2, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 17 369,00 доларів США з кінцевим терміном повернення - 18 лютого 2015 року.


З метою забезпечення повного та своєчасного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором № 37.2/АА-009.08.2, 18 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Родовід Банк") та ОСОБА_2 укладено договір поруки.


Відповідач своїх зобов`язань за укладеним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в сумі 9 234,54 доларів США та 1 698 054,43 грн.


ПАТ "Родовід Банк" просило стягнути солідарно з відповідачів на корить позивача заборгованості за кредитним договором від 18 лютого 2008 року

37.2/АА-009.08.2, розмір якої станом на 26 січня 2015 року становить

9 234,54 доларів США та 1 698 054,43 грн, та судові витрати.


У липні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами до ПАТ "Родовід Банк", третя особа ? ОСОБА_1, про визнання поруки припиненою.


Зустрічна позовна заява мотивована тим, що з метою забезпечення повного та своєчасного виконання ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором від 18 лютого 2008 року № 37.2/АА-009.08.2, 18 лютого 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Родовід Банк") та ОСОБА_2 укладено договір поруки.


В силу вимог статті 559 ЦК України вимогу до поручителя про виконання ним солідарного з боржником зобов`язання за договором повинно бути пред`явлено в порядку та в межах строку дії договору поруки, тобто упродовж шести місяців із моменту закінчення строку погашення чергового платежу за основним зобов`язанням.


Зі змісту позовної заяви банку та доданих до неї документів вбачається, що ОСОБА_1 з 04 червня 2013 року свої зобов`язання за кредитним договором від 18 лютого 2008 року № 37.2/АА-009.08.2 не виконує. До суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості з боржника та поручителя банк звернувся лише у 2015 році, тобто поза межами шестимісячного строку на пред`явлення позову до поручителя.


18 листопада 2008 року між відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Родовід Банк") та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду до кредитного договору від 18 лютого 2008 року

37.2/АА-009.08.2, якою збільшено процентну ставку за користування кредитом з 12,5 % до 16 %. Поручителя ОСОБА_2 про внесення зазначених змін до кредитного договору повідомлено не було, жодних додаткових угод про внесення змін до договору поруки щодо збільшення відсоткової ставки між поручителем та банком підписано не було.


ОСОБА_2 просив визнати поруку за договором поруки від 18 лютого

2008 року б/н, укладений між відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк" (правонаступником якого є ПАТ "Родовід Банк") та ОСОБА_2 припиненою.


У березні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами до ПАТ "Родовід Банк", третя особа ? ОСОБА_2, про захист прав споживача кредитних послуг, розірвання та припинення договорів.


Зустрічна позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що під час укладення кредитного договору від 18 лютого 2008 року № 37.2/АА-009.08.2 банком порушено положення Закону України "Про захист прав споживачів", Закону України "Про Національний банк України", Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою НБУ № 168 від 10 травня 2007 року, оскільки сторонами графік щомісячних платежів, як невід`ємний додаток до кредитного договору від 18 лютого 2008 року № 37.2/АА 009.08.2, не підписувався. Банк не повідомив ОСОБА_1 ні у письмовій, ні в усній формі про умови надання кредиту, та не надав в повному обсязі інформації про умови кредитування, як того вимагає Закон, а саме про: орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов`язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); детального розпису загальної вартості кредиту; вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов`язань споживача.


ОСОБА_1 просив розірвати кредитний договір від 18 лютого 2008 року

37.2/АА-009.08.2; розірвати договір застави транспортного засобу

від 18 лютого 2008 року № 37.3/АА-009.08.2; визнати заставу автомобіля марки Chavrolet модель Lacetti 2008 року, номер об`єкта: НОМЕР_1, реєстраційний номер НОМЕР_2, на підставі договору застави транспортного засобу від 18 лютого 2008 року № 37.3/АА-009.08.2, що укладений для забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором

від 18 лютого 2008 року № 37.3/АА-009.08.2, припиненою; розірвати договір поруки від 18 лютого 2008 року б/н; визнати поруку за договором поруки

від 18 лютого 2008 року б/н припиненою.


Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:


Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 03 серпня 2018 року позовні вимоги ПАТ "Родовід Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості по кредитному договору задоволено частково.


Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованість за кредитним договором від 18 лютого 2008 року № 37.2/АА-009.08.2, яка станом на 26 січня 2015 року становить 9 234,54 доларів США, що складається із:

7 022,01 доларів США - прострочений кредит; 1 942,35 доларів США - прострочені проценти.


Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" пеню за період з

26 січня 2014 року по 26 січня 2015 року за кредитним договором

від 18 лютого 2008 року № 37.2/АА-009.08.2 у розмірі 26 886,93 грн.


У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.


Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" судовий збір у розмірі 1 827,00 грн.


Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ "Родовід Банк" третя особа - ОСОБА_1, про визнання поруку припиненою, задоволено.


Визнано поруку за договором поруки від 18 лютого 2008 року б/н, укладеним між відкритим акціонерним товариством "Родовід Банк", правонаступником якого є ПАТ "Родовід Банк" та ОСОБА_2 припиненою.


Стягнуто з ПАТ "Родовід Банк" на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 243,60 грн.


У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ "Родовід Банк", третя особа - ОСОБА_2, про захист прав споживача кредитних послуг і розірвання кредитного договору, - відмовлено.


Задовольняючи позовні вимоги ПАТ "Родовід Банк" в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по кредитному договору від 18 лютого 2008 року № 37.2/АА-009.08.2 на загальну суму 9 234,54 доларів США (заборгованість по тілу кредиту, поточна заборгованість за процентами по кредиту та прострочені проценти), суд першої інстанції виходив з того, що неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань щодо погашення заборгованості за кредитним договором встановлено під час судового розгляду, в добровільному порядку відповідачем заборгованість не погашена, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Вказана сума вирахувана з урахуванням правил статей 257, 258 ЦК України.


Задовольняючи частково позовні вимоги ПАТ "Родовід Банк" до

ОСОБА_1 про стягнення пені, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем подано заяву про застосування строку позовної давності, позовні вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 11 червня

2008 року по 03 березня 2014 року заявлені позивачем з пропуском строку позовної давності, а тому задоволенню підлягають лише вимоги про стягнення пені за період з 26 січня 2014 року по 26 січня 2015 року в розмірі

26 886,93 грн, тобто в межах річного строку позовної давності.


Відмовляючи банку в задоволенні позовних вимог про стягнення трьох відсотків річних від суми простроченого кредиту та процентів (за весь період) в розмірі 8 691,83 грн ні в описовій, ні в мотивувальній частині місцевий суд не навів жодних мотивів та норм закону, які стали підставою для відмови в задоволенні вказаних позовних вимог.


Задовольняючи зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ПАТ "Родовід Банк", третя особа - ОСОБА_1, про визнання поруки припиненою, місцевий суд виходив із того, що останній платіж по тілу кредиту був сплачений позичальником 04 червня 2013 року, до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості за кредитом банк звернувся лише 27 лютого

2015 року, а тому в силу вимог частини четвертої статті 559 ЦК України порука є припиненою.


Відмовляючи в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ "Родовід Банк", третя особа - ОСОБА_2, про захист прав споживача кредитних послуг і розірвання кредитного договору, місцевий суд виходив з того, що позивач з даним позовом звернувся до суду з пропуском трирічного строку позовної давності, у зв`язку з чим в задоволенні позовних вимог слід відмовити.


Постановою Київського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.


Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 серпня 2018 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення пені, трьох відсотків річних та стягнення судового збору скасовано, та ухвалено в цій частині нове рішення.


Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" пеню за період з

27 лютого 2014 року по 26 січня 2015 року за кредитним договором

37.2/АА-009.08.2 від 18 лютого 2008 року у розмірі 38 000,74 грн, та три відсотки річних за період з 27 лютого 2012 року по 26 січня 2015 року у розмірі 6 357,04 грн.


Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" судовий збір у розмірі 562,35 грн.


Стягнуто з ПАТ "Родовід Банк" на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 421,76 грн.


Рішення Дарницького районного суду від 03 серпня 2018 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ "Родовід Банк", третя особа - ОСОБА_2 ., про захист прав споживача кредитних послуг, розірвання та припинення договорів скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення.


У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ "Родовід Банк", третя особа - ОСОБА_2, про захист прав споживача кредитних послуг, розірвання та припинення договорів відмовлено.


В іншій частині рішення Дарницького районного суду міста Києва

від 03 серпня 2018 року залишено без змін.


Скасовуючи рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 серпня 2018 року в частині вирішення позовних вимог про стягнення пені та трьох відсотків річних та, ухвалюючи в цій частині нове рішення, апеляційний суд виходив із того, що стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" підлягає пеня за період з 27 лютого 2014 року по 26 січня 2015 року, яка з урахуванням правил частини третьої статті 551 ЦК України становить 38 000,74 грн. Три відсотки річних підлягають стягненню за період з 27 лютого 2012 року по 26 січня 2015 року в розмірі 6 357,04 грн.


Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до

ПАТ "Родовід Банк", третя особа - ОСОБА_2, про захист прав споживача кредитних послуг, розірвання та припинення договорів, апеляційний суд виходив із того, що згідно змісту оспорюваного договору, в ньому встановлено всі істотні умови для такого виду договору, відповідно до вимог чинного на той час законодавства та інших нормативно-правових актів. Вся необхідна інформація про умови отримання кредиту, а саме: про умови надання споживчого кредиту, про визначення сукупної вартості споживчого кредиту та його реальної процентної ставки тощо, яка передує укладенню договору, була надана позичальнику, що підтверджується дослідженими судом доказами. Підписуючи оспорюваний договір, сторони дійшли згоди щодо укладання договору на зазначених у ньому умовах, а відтак, з власної ініціативи визначили для себе правила подальшої поведінки.


Доказів того, що під час підписання оспорюваного кредитного договору позивач був обмежений у праві вибору кредитної установи та умов кредитування чи що є інші умови, які є несправедливими, матеріали справи не містять. Як і не надано доказів того, що під час укладення оспорюваного правочину позивач звертався до банку з приводу роз`яснення йому положень договору, які були йому незрозумілі або за додатковою інформацією щодо умов кредитування.


ОСОБА_1 не скористався своїм правом, передбаченим пунктом 6 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів" (в редакції чинній на момент укладення оспорюваного правочину) щодо можливості відкликання згоди на укладення кредитного договору протягом 14 календарних днів з моменту отримання примірника укладеного договору з доданим до нього графіком погашення платежів без пояснення причин.


В іншій частині апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції.


Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги:


23 листопада 2018 року представник ОСОБА_1 - адвокат

Москаленко А. В. через засоби поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року в частині задоволення позовних вимог ПАТ "Родовід Банк" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості та в частині відмови у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 до ПАИТ "Родовід Банк" та направити справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням судами норм матеріального та порушенням норм процесуального права.


Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій надана неналежна оцінка доказам, наявним в матеріалах справи, що призвело до ухвалення неправильних судових рішень.


Судами попередніх інстанцій не правильно застосовано норми ЦК України та норми Закону України "Про захист прав споживачів".


Апеляційний суд вийшов за межі вимог апеляційної скарги, оскільки ні заявником, ні банком рішення суду першої інстанції в частині вимог про стягнення трьох відсотків річних не оскаржувалось.


Доводи інших учасників справи:


28 грудня 2018 року ПАТ "Родовід Банк" через засоби поштового зв`язку подало до Верховного суду відзив, у якому просить у задоволенні касаційної скарги представника ОСОБА_1 - адвоката Москаленко А. В. на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 03 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 01 листопада 2018 року відмовити.


Рух касаційної скарги:


Ухвалою Верховного Суду від 30 листопад 2018 року відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Дарницького районного суду міста Києва.


Зупинено виконання рішення Дарницького районного суду міста Києва

від 03 серпня 2018 року та постанови Київського апеляційного суду

від 01 листопада 2018 року до закінчення касаційного провадження.


ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ:


Перевіривши доводи касаційної скарги, врахувавши аргументи, наведені у відзиві на касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.


................
Перейти до повного тексту