Постанова
Іменем України
20 травня2019 року
м. Київ
справа № 760/16498/15-ц
провадження № 61-41816св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Висоцької В. С., Пророка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Веселівського районного суду Запорізької області від 19 березня 2018 року у складі судді Нагорного А. О. та постанову Апеляційного суду Запорізької області від 03 травня 2018 року у складі колегії суддів: Кримської О. М., Дашковської А. В., Подліянової Г. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним.
Позовна заява мотивована тим, що її рідний брат ОСОБА_3 і ОСОБА_2 29 січня 2014 року уклали шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер. Після смерті спадкодавця, ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. У нотаріальній конторі їй повідомили, що ОСОБА_2 також подала заяву про прийняття спадщини. Позивач вважає, що шлюб між її братом та ОСОБА_2 було укладено з метою отримання спадщини без наміру створення сім`ї.
На підставі вищевикладеного ОСОБА_1 просила визнати недійсним шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, зареєстрований 29 січня 2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві за актовим записом № 106.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій:
Рішенням Веселівського районного суду Запорізької області від 19 березня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.
Рішення мотивоване тим, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 фактично проіснував півтора роки (з моменту його укладення 29 січня 2014 року до моменту смерті ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_2). За цей період сторони проживали разом за однією адресою, постійно підтримували сімейні відносини та вели спільне господарство, що підтверджується відповідними показаннями свідків допитаних у судових засіданнях.
Постановою Апеляційного суду Запорізької області від 03 травня 2018 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що позивач в обґрунтування своїх доводів щодо укладення шлюбу без наміру створити сім`ю не надав належних доказів на підтвердження обставин, які дають правові підстави для визнання шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 недійсним.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
У серпні 2018 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасуватирішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов.
Касаційна скарга обґрунтована тим, що суди попередніх інстанцій не встановили спільного проживання сторін, ведення господарства подружжям у шлюбі, набуття спільного майна, інших доказів, які б свідчили про бажання створити сім`ю. Позивач зазначає, що ОСОБА_2 було необхідно житло в м. Києві, тому вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_3, який перебував у хворобливому стані та не мав добровільної згоди на укладення шлюбу.
Суди не дослідили зібрані у справи докази. Крім того, свідки у справі підтвердили, що ОСОБА_3 потребував сторонньої допомоги, яку відповідач йому не надавала. ОСОБА_3 перебував у хворобливому стані та зловживав спиртними напоями, тому не міг усвідомлювати значення своїх дій.
Суди залишили поза увагою короткий період шлюбних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, а також ту обставину, що остання не виконувала обов`язків подружжя, у неї не було намірів створити сім`ю, вона не вела домашнього господарства, тощо.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.
Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що позивач є рідною сестрою ОСОБА_3
29 січня 2014 року ОСОБА_2 і ОСОБА_3 уклали шлюб, що зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом`янського районного управління юстиції у м. Києві.
17 листопада 2014 року ОСОБА_3 склав заповіт на ім`я ОСОБА_2
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер.
Встановлено, що ОСОБА_1 зверталася до Солом`янського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Головне управління юстиції у місті Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хіоніна Н. М., про визнання заповіту недійсним та визнання права на спадщину за законом. ОСОБА_2 подала зустрічний позов до ОСОБА_1, треті особи: Головне управління юстиції у місті Києві, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хіоніна Н. М., про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Під час судового розгляду вказаної вище справи була проведена судова посмертна судово-психіатрична експертиза, призначена ухвалою суду від 17 жовтня 2016 року, висновок якої був наданий учасниками цієї справи та досліджений судом.