1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Рішення



РІШЕННЯ

Іменем України



20 травня 2019 року

м. Київ

справа №П/9901/871/18

адміністративне провадження №П/9901/871/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий - Стародуб О.П.,

судді - Берназюк Я.О., Гриців М.І., Коваленко Н.В., Пасічник С.С.,

секретар судового засідання - Іванова Н.П.

за участю позивача, представників Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, третя особа на стороні відповідача Вища рада правосуддя про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

05.11.2018р. ОСОБА_1 звернулась до Верховного Суду, як суду першої інстанції, з позовом, в якому, просила:

-визнати протиправним та скасувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 06.09.2018р. №1480/ко-18;

-зобов`язати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України повторно призначити їй інтерв`ю з психологом та провести співбесіду відповідно до вимог законодавства України;

В обгрунтування позовних вимог посилалась на те, що рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - Комісія) від 06.09.2018р. №1480/ко-18, яким, зокрема, її визнано такою, що не відповідає займаній посаді та внесено подання Вищій раді правосуддя (далі - ВРП) з рекомендацією про звільнення її з посади судді Шевченківського районного суду м. Києва є незаконним, невмотивованим та ухваленим з порушенням законодавства та актів Комісії.

Посилалась на те, що оскаржуване рішення Комісії грунтується на висновку психолога про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей та прийнятих нею рішень по розгляду 27-28 січня 2018 року двох клопотань слідчого відділу поліції №4 Шевченківського управління полції ГУ Національної полції у м. Києві Цьопича О.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_3, підозрюваних у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 15, ст. 194 КК України.

Крім того, посилалась на те, що під час проведення з нею співбесіди (в рамках призначеного рішенням Комісії від 01.02.2018р. кваліфікаційного оцінювання суддів), члени Комісії ставили їй запитання, які не стосуються ні показників, оголошених під час доповіді, ні суддівського досьє та дійшли висновку про невідповідність її займаній посаді.

Також посилається на те, що оскаржуване рішення Комісії є невмотивованим, оскільки в порушення п. 5.1 п. 5 Глави 6 Розділу ІІ Положення не містить конкретних балів, виставлених їй за кожним критерієм компетентності - особистої, професійної, соціальної, а також мотивів для прийняття рішення щодо кожного з вказаних критеріїв, а виставлені за результатами кваліфікаційного оцінювання бали не дають змоги встановити за яким конкретно критерієм вона не відповідає займаній посаді, тобто відсутня можливість встановити мотиви, якими керувалась Комісія під час його прийняття.

Крім того, відсутність у рішенні інформації про те, за яким саме критерієм вона не відповідає займаній посаді унеможливлює вирішення в подальшому питання про звільнення її з посади, що прямо суперечить встановленій Конституцією України меті кваліфікаційного оцінювання.

Відповідач позовні вимоги не визнав, надіслав до суду відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого зазначив, що доводи позовної заяви є безпідставними та необгрунтованими.

Посилався на те, що прийняття Комісією рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді є закономірним результатом кваліфікаційного оцінювання, яке ухвалюється Комісією після проходження суддею встановленої законом процедури кваліфікаційного оцінювання.

Щодо посилань позивача на те, що спірне рішення Комісії грунтується лише на висновку психолога про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, який на думку позивача не міг братися Комісією до уваги, то такі на думку відповідача є необґрунтованими. Відповідач зазначив, що колегією Комісії було встановлено кількість балів, які позивач набрала за кожним з критеріїв, та встановлено, що за результатами кваліфікаційного оцінювання за сумою вказаних оцінок критеріїв суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 набрала 611 балів, що становить менше 67% від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв. Вказані показники були досліджені Комісією окремо та у сукупності, а також оцінені членами Комісії за внутрішнім переконанням відповідно до мети кваліфікаційного оцінювання.

Посилався на те, що вмотивованість виставлення балів по кожному з показників критерію Законом не передбачена, а здійснюється кожним членом Комісії на підставі внутрішнього переконання, оскільки це є способом прийняття рішення, внаслідок реалізації владних управлінських функцій, що відповідає меті кваліфікаційного оцінювання і повноваженням Комісії.

Вказував, що зі змісту позовних вимог ОСОБА_1 та обставин, якими вона їх обґрунтовує, вбачається незгода позивача з самою процедурою визначення результатів кваліфікаційного оцінювання, яка встановлена Законом та відповідним Положенням Комісії. Разом з тим, процедура визначення результатів кваліфікаційного оцінювання на відповідність ОСОБА_1 займаній посаді судді була проведена Комісією на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законом, що дає підстави для висновку про відсутність порушення прав та інтересів позивача.

Крім того, посилається на те, що зі змісту позовної заяви позивача та доданих до неї матеріалів не вбачається доказів, які б підтверджували доводи позивача про наявність у членів колегії Комісії приватного інтересу у сфері діяльності Комісії, що могло вплинути на об`єктивність чи упередженість прийняття ними спірного рішення або вчинення чи не вчинення дій під час виконання повноважень з кваліфікаційного оцінювання. Враховуючи викладене, доводи позивача про упередженість членів колегії Комісії під час проведення другого етапу кваліфікаційного оцінювання "Дослідження досьє та проведення співбесіди", яка на думку позивача значною мірою вплинула на висталення балів, не заслуговують на увагу.

Крім того, зі змісту позовної заяви вбачається незгода позивача саме з мотивами, з яких Комісія дійшла відповідних висновків при ухваленні оскаржуваного рішення, а не з їх відсутністю, що не може бути підставою для його скасування. Інших, належних та допустимих доказів, на підтвердження передбачених ч. 3 ст. 88 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон №1402-VIII) підстав для оскарження та скасування рішення Комісії позивачем не надано.

Посилався на те, що приймаючи оскаржуване рішення Комісія діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, зокрема відповідно до порядку проведення кваліфікаційного оцінювання судді (кандидата на посаду судді), встановленого статями 83-88 Закону та Положення, а підставою для його прийняття стосовно позивача є недостатня кількість набраних нею балів, що у відповідності до п. 11 Розділу V Положення становить менше 67 відсотків від максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв. В рішенні зазначені отримані позивачем бали з оцінювання встановлених законом критеріїв з врахуванням того, що всі показники оцінені за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, та співбесіди, а також законодавчі підстави його прийняття. А незгода позивача з підставами ухвалення рішення або мотивами, з яких Комісія дійшла відповідних висновків, не може бути підставою для скасування рішення.

Крім того посилається на те, що спірне рішення Комісії жодним чином не порушує конституційне право позивача на працю, закріплене в ст. 43 Конституції України. Таке рішення є остаточним в процедурі кваліфікаційного оцінювання судді, який за його результатами не підтвердив свою відповідність займаній посадді. Рішення про внесення подання з рекомендацією про звільнення позивача з посади судді не є остаточним у її кар`єрі і за своєю правовою природою має рекомендаційний характер. В свою чергу вирішення такого питання належить виключно до повноважень Вищої ради правосуддя, рішення якої ї матиме юридичні наслідки для судді, який за рішенням Комісії в результаті кваліфікаційного оцінювання не підтвердив відповідність займаній посаді.

Вища рада правосуддя, в наданих на позовну заяву поясненнях, просила їх врахувати та ухвалити законне та обгрунтоване рішення.

Позивач у судовому засіданні підтримала вимоги позовної заяви, просила їх задовольнити.

Представники відповідача та третьої особи в судовому засіданні просили відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, представника відповідача, представника третьої особи, та дослідивши докази у справі, колегія суддів приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)" відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Відповідно до пункту 20 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п`ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.

Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 Закону №1402-VIII кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

За частиною другою цієї статті критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 83 Закону №1402-VIII підставою для призначення кваліфікаційного оцінювання є рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про призначення кваліфікаційного оцінювання судді у випадках, визначених законом.

Згідно з ч. 5 ст. 83 Закону №1402-VIII Порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Частиною 1 ст. 85 Закону №1402-VIII встановлено, що кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Згідно з ч.ч. 2, 9 ст. 85 Закону №1402-VIII - іспит є основним засобом встановлення відповідності судді (кандидата на посаду судді) критерію професійної компетентності та проводиться шляхом складення анонімного письмового тестування та виконання практичного завдання з метою виявлення рівня знань, практичних навичок та умінь у застосуванні закону, здатності здійснювати правосуддя у відповідному суді та з відповідною спеціалізацією.

Порядок проведення іспиту та методика встановлення його результатів затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Тестові та практичні завдання іспиту складаються з урахуванням принципів інстанційності та спеціалізації.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України зобов`язана забезпечити прозорість іспиту. На кожному етапі та під час оцінювання результатів можуть бути присутніми будь-які заінтересовані особи.

Співбесіда полягає в обговоренні результатів дослідження суддівського досьє.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 88 Закону №1402-VIII Комісія ухвалює мотивоване рішення про підтвердження або непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Суддя (кандидат на посаду судді), який не згодний із рішенням Комісії щодо його кваліфікаційного оцінювання, може оскаржити це рішення в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з ч. 3 ст. 88 цього Закону рішення Комісії, ухвалене за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання, може бути оскаржене та скасоване виключно з таких підстав:

1) склад членів Комісії, який провів кваліфікаційне оцінювання, не мав повноважень його проводити;

2) рішення не підписано будь-ким із складу членів ВККС України, який провів кваліфікаційне оцінювання;

3) суддя (кандидат на посаду судді) не був належним чином повідомлений про проведення кваліфікаційного оцінювання - якщо було ухвалено рішення про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді з підстав неявки для проходження кваліфікаційного оцінювання;

4) рішення не містить посилання на визначені законом підстави його ухвалення або мотивів, з яких Комісія дійшла відповідних висновків.

На виконання положень ч. 5 ст. 83 Закону №1402-VIII Комісія рішенням від 03.11.2016р. №143/зп-16 (в редакції рішення Комісії від 13.02.2018р. №20/зп-18) затвердила Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення (далі - Положення).

Відповідно до п. 1-6 Розділу І цього Положення кваліфікаційне оцінювання - це встановлена законом та цим Положенням процедура визначення ВККС України здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді або оцінювання відповідності судді займаній посаді за визначеними законом критеріями.

Кваліфікаційне оцінювання проводиться прозоро та публічно.

Кваліфікаційне оцінювання проводиться Комісією у складі, визначеному рішенням Комісії.

Кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи: 1) складення іспиту; 2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Рішення про черговість етапів проведення кваліфікаційного оцінювання ухвалює Комісія. Якщо не ухвалене інше рішення, першим етапом кваліфікаційного оцінювання є складення іспиту. У разі ухвалення рішення Комісії про зміну черговості етапів кваліфікаційного оцінювання порядок допуску до наступного етапу та застосування мінімально допустимих балів визначається зазначеним рішенням.

За результатами одного етапу кваліфікаційного оцінювання Комісія ухвалює рішення щодо допуску судді (кандидата на посаду судді) до іншого етапу кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до п. 1 Глави 1 Розділу ІІ Положення критеріями кваліфікаційного оцінювання є: 1) компетентність (професійна, особиста, соціальна); 2) професійна етика; 3) доброчесність.

Згідно п. 1, 2 Глави 6 Розділу ІІ Положення встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності суддів критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.

Пунктом 16 розділу ІІІ Положення встановлено, що дослідження досьє полягає у систематизації, аналізі, зборі, уточненні даних досьє судді (кандидата на посаду судді) з метою визначення попередніх показників критеріїв кваліфікаційного оцінювання.

Відповідно до п. 20-23 розділу ІІІ Положення, проведення співбесіди здійснюється у формі засідання Комісії у складі, визначеному рішенням Комісії про проведення кваліфікаційного оцінювання. Обговорення відбувається шляхом опитування судді (кандидата на посаду судді) доповідачем і членами Комісії та надання суддею (кандидатом на посаду судді) відповідей і пояснень. Під час співбесіди обов`язковому обговоренню із суддею (кандидатом) підлягають дані щодо його відповідності критеріям професійної етики та доброчесності.

Згідно п. 11 Розділу V Положення рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала більшого за 0.

Згідно п. 34 Розділу ІІІ Положення рішення Комісії, ухвалене за результатами кваліфікаційного оцінювання, складається зі вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин.

У вступній частині зазначаються: 1) дата, час та місце ухвалення рішення, його номер; 2) прізвища та ініціали членів Комісії, які брали участь в ухваленні рішення; 3) прізвище, ім`я, по батькові судді (кандидата на посаду судді), якого оцінено; 4) найменування суду, в якому суддя, якого оцінено, здійснює правосуддя.

В описовій частині рішення зазначаються: 1) підстави призначення кваліфікаційного оцінювання; 2) стислий опис його проведення.

У мотивувальній частині рішення зазначаються отримані суддею (кандидатом на посаду судді) бали з оцінювання відповідних критеріїв, відомості про загальну кількість балів за результатами кваліфікаційного оцінювання, посилання на визначені Законом підстави його ухвалення або мотиви, з яких Комісія дійшла таких висновків.

Резолютивна частина має містити висновок про те, чи підтвердив суддя (кандидат на посаду судді) здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді або чи відповідає суддя займаній посаді, а також кількість балів, набраних суддею за результатами успішного проходження процедури кваліфікаційного оцінювання.


................
Перейти до повного тексту