ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 922/699/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Чумака Ю.Я.
за участю секретаря судового засідання - Журавльова А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Акціонерного товариства "Сбербанк" на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 (головуючий суддя Склярук О.І., судді Дучал Н.М., Слободін М.М.) у справі № 922/699/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"
до 1) Приватного акціонерного товариства "Термолайф", 2) Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Коксотрейд", 2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Менеджмент Логістик Компані", 3) Товариство з обмеженою відповідальністю "Аромасервіс", 4) Акціонерне товариство з обмеженою відповідальністю "Сarbo Trading Limited" Лімассол
за участю Приватного акціонерного товариства "Термоплита"
про стягнення коштів,
Історія справи
Короткий зміст вимог
1. У лютому 2017 року Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариство "Термолайф" (далі - відповідач 1) та Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" (далі - відповідач 2) про солідарне стягнення заборгованості (донарахованих процентів) за Договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 у розмірі 3 288 324,16 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 27.02.2017 становило 88 707 476,70 грн.
1.1. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням ПрАТ "Термолайф" своїх зобов`язань за Договором про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012, що дає також підстави для звернення про солідарне стягнення боргу як з позичальника, так і з поручителя - ПрАТ "Харківський коксовий завод" за наявності Договору поруки від 04.04.2012.
Короткий зміст рішення, прийнятого судом першої інстанції
2. Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.05.2017 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто солідарно з Приватного акціонерного товариства "Термолайф" та Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" частину заборгованості по процентах за Договором про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 в розмірі 3 288 324,16 доларів США.
2.1. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що установлені фактичні обставини щодо невиконання відповідачами взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплати процентів за його користування у розмірі та у строк, встановлений договором, дають підстави для висновку про правомірність позовних вимог щодо стягнення з відповідачів в солідарному порядку на користь позивача коштів у заявленому розмірі, що складає частину заборгованості по процентах за Договором про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012. Крім того, посилаючись на досліджені умови договору поруки та умови кредитного договору, суд першої інстанції констатував відсутність підстав вважати поруку ПрАТ "Харківський коксовий завод" припиненою на підставі ч. 1 та ч. 4 ст. 559 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
3. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2019 замінено Приватне акціонерне товариство "Термолайф" його правонаступником Приватним акціонерним товариством "Термоплита".
Рішення Господарського суду Харківської області від 11.05.2017 скасовано. Прийнято нове рішення, яким стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Термоплита" на користь Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" частину заборгованості по процентах за Договором про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 в розмірі 3 288 324,16 доларів США. У задоволенні позовних вимог до Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" відмовлено.
3.1. Мотивуючи оскаржувану постанову, апеляційний господарський суд погодився з висновками суду першої інстанції про те, що позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з позичальника за Кредитним договором є такими, що підлягають задоволенню. Водночас, апеляційний суд не погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення заборгованості з Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" (відповідач 2), посилаючись на те, що Договором про внесення змін та доповнень № 9 від 20.01.2015 до договору про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 Додаток №1 до Основного договору 3 (Кредитного договору) "Порядок визначення розміру процентної ставки по Кредитному договору" було доповнено додатковими підставами для застосування звичайної та підвищеної змінюваної процентної ставки за кредитом, а також введено додаткову підставу дострокового погашення заборгованості за основними договорами, при цьому, докази надання згоди на укладення відповідних додаткових угод з боку другого відповідача в матеріалах справи відсутні. З огляду на наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що договір поруки припинився на підставі ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог до відповідача 2.
Крім того, судом апеляційної інстанції, на підставі статті 52 ГПК України, з врахуванням обставин, установлених судовими рішеннями в іншій справі №922/4105/16 здійснено заміну відповідача 1 Приватного акціонерного товариства "Термолайф" на його правонаступника Приватне акціонерне товариство "Термоплита".
Короткий зміст вимог касаційної скарги
4. Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, позивач подав до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)
5. Позивач зазначає, що апеляційним господарським судом порушено вимоги ч. 4 ст. 75, ч. 4 ст. 236 ГПК України, ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", та наголошує на тому, що питання чинності (відсутності підстав для припинення) поруки за Договором поруки від 04.12.2012, укладеним між позивачем та відповідачем 2 було предметом судового розгляду, в іншій справі, за наслідками якого суди першої, апеляційної та касаційної інстанцій дійшли висновку про відсутність підстав для припинення поруки. Натомість, суд апеляційної інстанції в даній справі фактично поставив під сумнів ухвалені в іншій справі судові рішення та переглянув повторно питання чинності поруки після вирішення даного питання судами трьох інстанцій. Скаржник вказує на те, що неможливість задоволення позовних вимог за позовом поручителя про припинення поруки за наявності судового рішення про стягнення боргу з поручителя за таким договором поруки підтверджується обов`язковою в силу приписів ГПК України практикою Верховного Суду та Верховного Суду України.
5.1. На думку скаржника, при вирішенні даної справи підлягають врахуванню правові висновки Верховного Суду та Верховного Суду України, за якими згода поручителя на забезпечення порукою виконання зобов`язань за основними договорами з усіма можливими змінами та доповнення до нього, включаючи й ті, що можуть бути укладені у майбутньому, свідчить про відсутність правових підстав для припинення поруки за частиною першою статті 559 ЦК України у випадку внесення змін до основних договорів в подальшому. Однак, такі висновки не були враховані судом апеляційної інстанції, а відтак, невірно застосовано ч. 1 ст. 559 ЦК України.
5.2. Також скаржник вказує на безпідставність висновку апеляційного господарського суду про наявність в ПрАТ "Термолайф" правонаступників, оскільки такі відомості не підтверджені належним чином, з огляду на що вказує на порушення судом вимог ч. 1 ст. 109 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 86 Закону України "Про акціонерні товариства".
Позиція відповідача 1, викладена у відзиві на касаційну скаргу
6. Відповідач 1 зазначив про необгрунтованість доводів касаційної скарги, наголошуючи, зокрема, на тому, що порука ПрАТ "Харківський коксовий завод" за договором № 30-В/12/66/ЮО від 04.12.2012 є припиненою та вказані обставини встановлено судовими рішеннями у справі № 922/5740/15. Також відповідач 1 зазначає, що обставини законності і правомірності виділу з ПрАТ "Термолайф" юридичних осіб, Розподільчого балансу, затвердженого станом на 12.02.2016 при створенні ПрАТ "Термоплита" та ПрАТ "Терморок" шляхом їх виділу із ПрАТ "Термолайф", а також відсутність порушень прав банку у зв`язку із таким виділом, реєстрації правонаступників, як нових юридичних осіб, встановлено судовими рішеннями, які набрали законної сили, у справах № 922/863/15 та 826/3442/17.
7. 16.04.2019 від відповідача 2 на адресу суду надійшли письмові пояснення на касаційну скаргу, однак, враховуючи, що ухвалою суду від 11.03.2019 було визначено строк для подання до суду касаційної інстанції відзивів на касаційну скаргу до 05.04.2019, але не більше 10 днів з дня вручення цієї ухвали, підтвердження факту отримання відповідачем 2 зазначеної ухвали 18.03.2019, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, колегія суддів зазначає про недотримання останнім обумовлених в ухвалі від 11.03.2019 строків, наслідком чого є залишення наданих пояснень без розгляду на підставі статті 118 ГПК України.
8. Треті особи відзивів на касаційну скаргу не подали, що, відповідно до положень ч. 3 ст. 295 ГПК України, не перешкоджає перегляду судових рішень.
9. Крім того, 17.04.2019 на адресу суду від позивача надійшли пояснення щодо касаційної скарги, які, з огляду на строки, встановлені в ст. 298 ГПК України, залишаються без розгляду згідно зі ст. 118 ГПК України.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
10. Господарськими судами попередніх інстанцій установлено, що 04.09.2012 між позивачем (банком) та відповідачем 1 (позичальником) укладено Договір про відкриття кредитної лінії №30-В/12/66/ЮО з наступними змінами та доповненнями (надалі - Кредитний договір), за умовами якого Позичальнику було відкрито Кредитну лінію та надано кредит у сумі 30 980 000,00 доларів США.
Позичальник зобов`язався своєчасно та у повному обсязі виплачувати Банку проценти за користування Кредитом, виконати інші умови Кредитного договору та повернути Банку Кредит у терміни, встановлені Кредитним договором та/або додатковими угодами до нього.
10.1. Відповідно до п. 6.1. Кредитного договору Позичальник зобов`язується сплачувати Банку за користування Кредитом проценти у розмірі, передбаченому Кредитним договором. Проценти за Кредитом нараховуються на загальну суму заборгованості за Кредитною лінією в валюті заборгованості.
10.2. Пунктом 6.2. Кредитного договору установлено, що нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно протягом дії Кредитного договору із розрахунку 360 днів за рік.
10.3. У відповідності до п. 6.3. Кредитного договору проценти, нараховані відповідно до пунктів 6.1.-6.2. Кредитного договору, Позичальник зобов`язаний сплачувати щомісяця не пізніше 3 (трьох) робочих днів (у вересні 2014 року - не пізніше 20 (двадцяти) робочих днів; у жовтні 2014 року - не пізніше 21 (двадцять один) робочих днів; у період з листопада 2014 року по червень 2015 року - не пізніше 10 (десяти) робочих днів), наступних за днем закінчення Періоду.
10.4. Умовами Кредитного договору передбачено, що процентна ставка, яка застосовується - змінювана процентна ставка (п. 1.3.). В п. 1.3.1. зазначено, що розмір змінюваної процентної ставки за користування Кредитом в іноземній валюті (долар США) визначається як сума погодженого сторонами індексу (надалі - "Базова процентна ставка") і маржі Банку та розраховується за наступною формулою: R= LIBOR 6M+M, наведені визначення розуміються в такому значені: "R" - розмір змінюваної процентної ставки за користування Кредитом у відсотках річних; "LIBOR 6M" - Базова процентна ставка; "М" - маржа Банку.
10.5. Пунктом 6.6. Кредитного договору передбачено, що у випадку порушення позичальником будь-якого із своїх зобов`язань, передбачених цим Договором, змінювана процентна ставка за користуванням Кредитом збільшується шляхом збільшення розміру змінюваної процентної ставки на 2 (два) процентних пункти, після чого розмір змінюваної процентної ставки буде розраховуватися за формулою R= (LIBOR 6M+M)+ 2% (два проценти) річних. Позичальник погоджує зазначену в цьому пункті Договору зміну розміру змінюваної процентної ставки, що не потребує укладення Сторонами додаткової угоди до цього Договору.
10.6. У пункті 1.3.8. сторони погодили, що зміна розміру змінюваної процентної ставки внаслідок її перегляду на умовах та в порядку, зазначеному в цьому пункті Договору, відбувається автоматично і не потребує між Сторонами будь-якої додаткової угоди/договору про внесення змін до цього Договору.
10.7. Господарськими судами установлено, що позивач свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи та не спростовано сторонами. Відповідач 1, у свою чергу, зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконував, внаслідок чого заборгованість по сплаті процентів за період з 04.04.2016 по 03.11.2016 (214 днів) та з 04.12.2016 по 23.02.2017 (82 дні) становить 3 288 324,16 доларів США.
10.8. Також суди установили, що з метою забезпечення виконання зобов`язань Позивальника (відповідач 1) за Кредитним договором, 04.09.2012 між Банком та Приватним акціонерним товариством "Харківський коксовий завод" (Поручитель, відповідач 2) укладено Договір поруки (далі - Договір поруки), відповідно до умов якого відповідач 2 поручився за виконання ТОВ "Коксотрейд" та ПрАТ "Термолайф" їх кредитних зобов`язань перед Банком за кредитними договорами, а саме:
- Основний договір 1 (договір про відкриття кредитної лінії № 28-В/12/66/ЮО, укладений між Банком та ТОВ "Коксотрейд" 04.09.2012);
- Основний договір 2 (договір про відкриття кредитної лінії № 29-В/12/66/ЮО укладений між Банком та ТОВ "Коксотрейд" 04.09.2012);
- Основний договір 3 (договір про відкриття кредитної лінії № 30-В/12/66/ЮО укладений між Банком та ПрАТ "Термолайф" 04.09.2012);
- Основний договір 4 (договір про відкриття кредитної лінії № 31-В/12/66/ЮО укладений між Банком та ПрАТ "Термолайф" 04.09.2012).
10.9. Статтею 2 Договору поруки установлено обсяг відповідальності поручителя, який включає зобов`язання, які невиконані одним з позичальників або обома позичальниками, та які передбачені кредитними договорами. Зокрема, у п.2.1.1.3 Договору поруки (з урахуванням змін, внесених договором про внесення змін №1 від 13.12.2013 до договору поруки від 04.09.2012 та договором про внесення змін № 2 від 14.05.2014 до договору поруки) обумовлено, що Основним договором 3 (основне зобов`язанням) Боржника 2 (відповідач 1), з урахуванням всіх змін і доповнень до нього, в тому числі з урахуванням Договорів про внесення змін № 1 від 22.01.2013, № 2 від 27.03.2013, № 3 від 19.04.2013, №4 від 30.12.2013, № 5 від 24.01.2014, № 6 від 14.05.2014, зокрема, але не обмежуючись:
- зобов`язання повернути кредит наданий в доларах США в межах кредитної лінії, відкритої строком до 01.09.2017 з граничним лімітом кредитування в сумі 30 980 000,00 доларів США, в строк/и який/і зазначений/ються в Основному договорі №3, а у випадках передбачених законодавством та/або Основним договором - достроково;
- зобов`язання в строк та у порядку, які передбачені в ст. 6 Основного договору, а у випадках передбачених законодавством, кредитними договорами, або цим договором - до настання строків, визначених в ст. 6 Основного договору сплатити проценти за користування кредитом за Основним договором 3, які розраховуються за формулою, визначеною у договорі.
Порядок визначення та встановлення базової процентної ставки, порядок та строки зміни змінюваної процентної ставки, а також розміру маржі банку та максимальний розмір змінюваної процентної ставки зазначені в кредитних договорах та поручитель ознайомлений з ними до моменту укладання цього Договору.
Сторонами договору поруки погоджено, що зміна розміру процентної ставки внаслідок її перегляду на умовах та в порядку визначеному п.п. 1.3., 6.6 Основного договору 3 та додатку № 1 до нього, відбувається автоматично і не потребує укладання між сторонами будь - якої додаткової угоди про внесення змін до цього договору, та така зміна зобов`язання є погодженою поручителем.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
11. Верховний Суд зазначає, що імперативними приписами частини 2 статті 300 ГПК України чітко встановлено межі перегляду справи судом касаційної інстанції, а саме: суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Компетенція суду касаційної інстанції відповідно до частини 1 вказаної статті полягає виключно в перевірці правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.
12. Доводи касаційної скарги Акціонерного товариства "Сбербанк" зводяться до незгоди з постановою суду апеляційної інстанції у частині відмови у задоволенні позовних вимог до Приватного акціонерного товариства "Харківський коксовий завод" з підстав припинення поруки за частиною першою статті 559 Цивільного кодексу України та безпідставності заміни відповідача 1 Приватного акціонерного товариство "Термолайф" його правонаступником - Приватним акціонерним товариством "Термоплита".
У частині вимог про стягнення 3 288 324,16 доларів США за кредитним договором №30-В/12/66/ЮО від 04.09.2012 рішення судів попередніх інстанцій не оскаржуються, а тому, відповідно, судом касаційної інстанції не переглядаються.
13. В ході розгляду даної справи відповідач 2 зазначав про те, що порука за договором від 04.09.2012 є такою, що припинилася в силу ч. 1 ст. 559 Цивільного кодексу України, а тому відсутні підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя з огляду на те, що зміни до кредитного договору, що призводять до збільшення обсягу відповідальності поручителя, неодноразово вносились Банком та ПрАТ "Термолайф" за взаємною двосторонньою згодою, але без урахування думки ПрАТ "Харківський коксовий завод" та повідомлення його про такі зміни, без належним чином оформленої згоди.
14. За змістом статей 553, 554 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
15. Згідно зі статтею 559 цього Кодексу порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців з дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя, якщо інше не передбачено законом. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року з дня укладення договору поруки, якщо інше не передбачено законом.