ПОСТАНОВА
Іменем України
23 травня 2019 року
Київ
справа №821/1166/17
адміністративне провадження №К/9901/11281/18
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - ГУ ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.07.2017 року № 0001621305 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 184786,84 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 147829,47 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 36957,37 грн., № 0001631305 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір 15398,92 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 12319,13 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3079,79 грн.
Обґрунтовуючи позов вказується, що спірні повідомлення-рішення прийняті у зв`язку із порушенням ст. 164, п. 164.2, пп. 164.2.17; пп. 1.4, п. 16, прим. 1, підрозділу 10, розділу XX Податкового кодексу України (далі - ПК України), зокрема встановлено, що позивач не сплатив суму податку на доходи фізичних осіб і військовий збір за прощення ПАТ "Укрсоцбанком" (далі - Банк) у 2016 році боргу в розмірі 821963,81 грн. (31539,07 доларів США) - як додаткового блага в розумінні положень пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПК України. Позивач не погоджується із визначенням розміру суми прощеного боргу та вважає, що із урахуванням положень п. 8 підрозділу 1 Перехідних положень ПК України, зазначена сума має становити 252091,78 грн. Саме із цієї суми, на думку позивача, він має сплатити 45376,52 грн. податку на доходи фізичних осіб та 3781,38 грн. військового збору. Із вказаних підстав просив суд повністю задовольнити позов.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2017 у задоволені позову було відмовлено, у зв`язку із тим, що прощена сума кредиту позивачу є його доходом, який підлягає оподаткуванню.
Натомість постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.12.2017 вказане рішення суду першої інстанції було скасовано, позовні вимоги задоволено повністю. Фактично цим судом було підтримано позицію позивача, що викладена у позові.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати, а рішення першої інстанції залишити без змін. У касаційній скарзі повторює позицію суду першої інстанції, яка була зазначена та не підлягає повторенню.
Письмового відзиву на касаційну скаргу позивача до Суду не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ГУ ДФС проведена документальна позапланова невиїзна перевірка платника податків ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 31.03.2016, за результатами якої складено акт перевірки від 05.07.2017 №80/21-22-13-06/2630814737, в якому встановлені порушення пп. 164.2.17. п. 164.2 ст. 164 ПК України, зокрема, платником податку у 2016 році не включена до загального річного оподатковуваного доходу і не задекларована сума доходу у вигляді суми боргу анульованого кредитором 821274,81 грн., що призвело до несплати податку на доходи фізичних осіб у сумі 147829,47 грн.; пп.1.4 п.16 1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, що призвело до не нарахування та несплати військового збору за 2016 рік у сумі 12319,13 грн.
У зв`язку із чим відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.07.2017 року № 0001621305 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на суму 184786,84 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 147829,47 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 36957,37 грн., № 0001631305 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір 15398,92 грн., у т.ч. за основним платежем на суму 12319,13 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3079,79 грн.
Судами також встановлено, що вказаному передував факт не відображення у податковій звітності та несплати позивачем податку з доходів фізичних осіб з суми боргу анульованого Банком яка склала 31539,07 долларів США, що в еквіваленті на 12.06.2016 дорівнювало 821963,81 грн.
Не погоджуючись із позицією контролюючого органу, суд апеляційної інстанції зауважив про незаконність винесеного ним, стосовно позивача податкового повідомлення-рішення № 0001621305.
Разом з тим, касаційний суд, розглядаючи касаційну скаргу відповідача в межах її доводів, вважає висновки суду апеляційної інстанції про незаконність податкових повідомлень-рішень передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.
Згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 ПК України об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).
Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.
Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.
За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).
Відповідно до підпункту 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 ПК України додаткові блага - це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу).
Перелік додаткових благ, які включаються до оподатковуваного доходу, встановлений підпунктом 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України є вичерпним.