ПОСТАНОВА
Іменем України
23 травня 2019 року
Київ
справа №804/5093/16
адміністративне провадження №К/9901/41660/18
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Електродпостач" (далі - ТОВ "Електродпостач") звернулось до суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Чечелівському районі м. Дніпра Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області № 0000261400 від 30 червня 2016 року.
Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки, викладені в акті перевірки, є протиправними, оскільки реальність виконання господарських операцій зі спірними контрагентами підтверджується оформленими належним чином первинними документами. Окрім того, платник податку не може нести відповідальності за несумлінне ставлення своїх контрагентів до виконання ними податкових зобов`язань чи неспроможності податкових органів якісно та своєчасно виконувати свої обов`язки по перевірках.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 січня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року, позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000261400 від 30 червня 2016 року про збільшення ТОВ "Електродпостач" суми грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" за основним платежем - 651600,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 325800,30 грн.
Приймаючи таке рішення, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що надані позивачем первинні документи в повній мірі підтверджують реальність вчинюваних господарських відносин, докази підробки вказаних документів чи їх фіктивності відсутні, контрагенти позивача на час вчинення господарських операцій були зареєстровані як платники ПДВ, у зв`язку з чим оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та неповне з`ясування обставин справи, а також на неврахування судами безпідставності формування позивачем податкового кредиту за наслідками господарських операцій з контрагентами, не підтвердження реальності таких господарських операцій.
Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, а також з урахуванням посилань відповідача у касаційній скарзі на незаконність судових рішень лише в частині скасування податкових повідомлень рішень, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у період з 24 травня 2016 року по 30 травня 2016 року ДПІ у Красногвардійському районі м.Дніпропетровська проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Електродпостач" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за березень 2015 року по ланцюгу постачання: ТОВ "Синергія ЛТД Плюс", ТОВ "Трейдінгком ЛТД", ТОВ "Маркет трейд плюс" - ТОВ "Електродпостач" - ТОВ "Метінвест-Маріупольський ремонтно-механічний завод", ПАТ "Металургійний комбінат Азовсталь", за результатами якої складено акт від 06 червня 2016 року № 702/04-66-14/33611832, яким зафіксовано позивачем порушення: п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податкових зобов`язань по податку на додану вартість за березень 2015 року на 651600,60 грн., за рахунок включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість від ТОВ "Синергія ЛТД Плюс" на 308732,90 грн., ТОВ "Трейдінгком ЛТД" на 161438,90 грн., ТОВ "Маркет трейд плюс" на 181428,80 грн.
Фактично висновки податкового органу щодо нереальності здійснення господарських відносин між позивачем та вказаним контрагентами були, зокрема здійснені на підставі аналізу відповідачем господарської діяльності контрагентів позивача по ланцюгу постачання.
На підставі вказаного акта контролюючим органом 30 червня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000261400, яким ТОВ "Електродпостач" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем "податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг)" за основним платежем - 651600,60 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 325800,30 грн.
Судами попередніх інстанцій також встановлено та підтверджується матеріалами справи, що реальність господарських операцій ТОВ "Електродпостач" (Покупець) з "Синергія ЛТД Плюс" (Постачальник) при виконанні договору поставки № 27/11Ф-1 від 27 листопада 2014 року, згідно умов якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність покупцю, а Покупець - прийняти і оплатити товар (ферохром ФХ 025 А фр 10-100 мм, розмір засміченості не бульш 25 %) у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим договором, з ТОВ "Маркет Трейд Плюс" при виконанні договору поставки №05011 від 05 січня 2015 року з приводу постачання неліквідного ферохрому ФХ 025А фр 10-100 мм, відповідно до додатків до договору, з ТОВ "Трейдінгком ЛТД" (Постачальник) при виконанні договору поставки № 08011 від 01 серпня 2014 року, відповідно до якого Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставити феросплавну сировину (Ферохром ФХ 025), а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти і оплатити таку продукцію, підтверджується первинними документами податкового обліку, які характерні для такого роду господарських взаємовідносин та обов`язковість ведення яких передбачена нормами законодавства України, а саме: видатковими та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями.
При укладенні договорів сторонами було досягнуто усіх істотних умов, вони спрямовані на реальне настання правових наслідків, відповідають економічному змісту та чинному законодавству.