ПОСТАНОВА
Іменем України
23 травня 2019 року
Київ
справа №2а-15257/09/0570
адміністративне провадження №К/9901/7013/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Мозгової Н.А. від 05.02.2014 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Арабей Т.Г., суддів: Геращенка І.В., Губської Л.В. від 26.03.2014 у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбас Плюс" до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області, Управління Державної казначейської служби України у Волноваському районі Донецької області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість,
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбас Плюс" (далі - позивач/Товариство) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Волноваському районі Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач 1/Інспекція), Управління Державної казначейської служби України у Волноваському районі Донецької області, в якому просило стягнути з Державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за квітень 2008 року в сумі 1040522 грн. шляхом перерахування зазначеної суми з бюджетного рахунку на розрахунковий рахунок ТОВ "Донбас Плюс" №26004301751611 у філії ПАТ "ГУ ПІБ України в Донецькій області" м. Донецька, МФО 334011.
Як на підставу позову позивач посилався на те, що внаслідок набрання законної сили судовим рішенням у справі 2-а-15812/08, яким скасовано податкове повідомлення-рішення про зменшення Товариству суми бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 1040522,00 грн., заявленої в податковій декларації за квітень 2008 року, він мав правомірні очікування, що податковий орган протягом п`яти робочих днів подасть органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету, однак вказаних дій відповідач 1 не виконав, чим порушив право позивача на своєчасне отримання бюджетного відшкодування.
Справа розглядалася судами неодноразово й востаннє постановою Донецького окружного адміністративного суду від 05.02.2014, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 26.03.2014, позов задоволено.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що податковий орган протиправно не вжив передбачених законом заходів (надання висновку органу держказначейства) щодо повернення Товариству з обмеженою відповідальністю "Донбас Плюс" належного йому бюджетного відшкодування по декларації за квітень 2008 року на загальну суму 1040522,00 грн., оскільки податкове повідомлення-рішення, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у відповідному розмірі скасовано в судовому порядку.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Інспекція звернулась з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.7.1, 7.7.3, 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", статей 11, 69, 79, 86, 138, 159 Кодексу адміністративного судочинства України, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що судами неповно з`ясовано обставини справи та не надано їм належної правової оцінки, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення спору, оскільки факт та розмір сплати позивачем податку на додану вартість у ціні придбаних товарів за реальними господарськими операціями в квітні 2008 року, що є необхідною умовою з`ясування наявності або відсутності права позивача на бюджетне відшкодування, судами не перевірено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 24.04.2014 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, зупинено виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення касаційного розгляду та витребувано справу з Донецького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.07.2016 відновлено втрачене провадження у даній справі.
У запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін. Вказує, що при розгляді справи судами попередніх інстанцій були вивчені всі необхідні документи, надані позивачем, які підтверджують правильність та достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні касаційної скарги.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до податкової декларації Товариства з податку на додану вартість за квітень 2008 року від 19.05.2008 сума ПДВ поточного звітного періоду мала від`ємне значення і складала 1400993,00 грн. (рядок 18.2), яка підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 22.2), залишок від`ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду 3163614, 00 грн. (рядок 23), сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок в установі банку 3163614, 00 грн. (рядок 25.1).
На підставі доданої до декларації з податку на додану вартість за квітень 2008 року заяви про повернення суми бюджетного відшкодування у розмірі 3163614,00 грн. (додаток 4 до декларації) податковим органом було проведено позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за квітень 2008 року, за наслідками якої складено акт від 15.07.2008 №1564/23-20/31471849 та на підставі якого 23.07.2008 ДПІ у Волноваському районі Донецької області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000162320/0, яким за порушення підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1040522,00 грн. по декларації за квітень 2008 року.
При цьому перевіркою правильності визначення податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню по розрахунку суми бюджетного відшкодування за квітень 2008 року у сумі 3163614,00 грн. встановлено, що платником податку до складу частини залишку від`ємного значення, фактично сплаченого у попередніх податкових періодах, віднесено суму податку на додану вартість, сплачену у березні 2008 року у розмірі 2132092,00 грн. та сплачену у лютому 2008 року у розмірі 1040522,00 грн.
Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на час подання заяв про повернення бюджетного відшкодування) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
В силу пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від`ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від`ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.