ПОСТАНОВА
Іменем України
22 травня 2019 року
Київ
справа №П/811/2354/15
адміністративне провадження №К/9901/11473/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,
суддів: Данилевич Н.А., Шевцової Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу № П/811/2354/15
за позовом ОСОБА_1 до Управління МВС України в Кіровоградській області, Добровеличківського РВ УМВС України в Кіровоградській області, Старшого інспектора відділу інспекції з особового складу Управління МВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2. визнання незаконними та скасування наказів, визнання незаконними дій і бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду (прийняту у складі головуючого судді - Момонт Г.М.) від 06 листопада 2015 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Бишевської Н.А., суддів: Добродняк І.Ю, Семененка Я.В.) від 17 березня 2016 року, -
ВСТАНОВИВ:
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. 28 липня 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, у подальшому із збільшеним розміром позовних вимог, до Управління МВС України в Кіровоградській області, Добровеличківського РВ УМВС України в Кіровоградській області, старшого інспектора відділу інспекції з особового складу Управління МВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2 ., в якому просив:
1.1. Визнати незаконним (неправомірним) наказ т.в.о. начальника Управління МВС України в Кіровоградській області Павленка М.В . за №461 від 22.05.2015 р. "Про проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівником Добровеличківського РВ УМВС";
1.2. Визнати незаконними (неправомірними) дії старшого інспектора відділу інспекції з особового складу УКЗ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2 ., які полягали в неповному, необ`єктивному та упередженому проведенні службового розслідування внаслідок чого не були відображенні поважні обставини неприбуття позивача до нового місця проходження служби, а саме до Добровеличківського РВ УМВС;
1.3. Визнати незаконним (неправомірним) та скасувати наказ т.в.о. начальника Добровеличківського РВ Управління МВС України в Кіровоградській області Порало О.С. за №238 від 09.07.2015 р. "Про покарання працівника Добровеличківського РВ УМВС";
1.4. Зобов`язати Добровеличківський РВ УМВС України в Кіровоградській області здійснити нарахування і виплату належного грошового забезпечення у період з 14.04.2015 р. по 31.07.2015 р. відповідно до норм встановлених чинним законодавством України;
1.5. Визнати незаконною (неправомірною) бездіяльності Управління МВС України в Кіровоградській області та Добровеличківського РВ УМВС України в Кіровоградській області, яка полягає у своєчасному ненаданні соціальної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також у не нарахуванні та невиплаті належного грошового забезпечення;
1.6. Стягнути моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн. з Управління МВС України в Кіровоградській області;
1.7. Стягнути моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн. з Добровеличківського РВ УМВС України в Кіровоградській області;
1.8. Стягнути моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн. з старшого інспектора відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2.
Ухвалою від 06.11.2015 р. позовну заяву в частині позовної вимоги про визнання незаконним (неправомірним) наказу т.в.о. начальника Управління МВС України в Кіровоградській області Павленка М . В. за №461 від 22.05.2015 р. "Про проведення службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівником Добровеличківського РВ УМВС" залишено без розгляду на підставі того, що позовні вимоги вказані позивачем у заяві про збільшення позовних вимог випливають з інших правових відносин, ніж позовні вимоги у даній справі.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що під час проведення службового розслідування призначеного наказом Управління МВС України в Кіровоградській області №461 від 22.05.2015 р. старший інспектор відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2 не вказав підстави неприбуття позивача до Добровеличківського РВ УМВС України в Кіровоградській області, про які позивач його повідомляв.
Позивач наголошує, що після призначення його на посаду оперуповноваженого карного розшуку кримінальної міліції Добровеличківського РВ УМВС України в Кіровоградській області він неодноразово звертався із відповідними рапортами щодо неможливості виконання наказу начальника УМВС України в Кіровоградській області №133 о/с від 14.04.2015 р. через відсутність коштів, оскільки з 20.03.2015 р. відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Управління МВС України в Кіровоградській області йому не нараховувалося і не виплачувалося грошове забезпечення, що обумовило його звернення до суду. При цьому позивач вказує, що відповідачами йому завдано моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. 06 листопада 2015 року Кіровоградський окружний адміністративний суд вирішив:
3.1. Адміністративний позов задовольнити частково.
3.2. Визнати протиправним та скасувати наказ Добровеличківського РВ Управління МВС України в Кіровоградській області №238 від 09 липня 2015 року "Про покарання працівника Добровеличківського РВ УМВС".
3.3. Зобов`язати Добровеличківський РВ УМВС України в Кіровоградській області здійснити нарахування і виплату позивачу грошового забезпечення у період з 14 квітня 2015 року по 31 липня 2015 року з урахуванням проведених виплат.
3.4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивачем не надано доказів звернення до Добровиличківського РВ УМВС України в Кіровоградській області із рапортом про надання відпустки по догляду за дитиною. За вказаних обставин суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання незаконною (неправомірною) бездіяльності Управління МВС України в Кіровоградській області та Добровеличківського РВ УМВС України в Кіровоградській області, яка полягає у своєчасному ненаданні соціальної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також у ненарахуванні та невиплаті належного грошового забезпечення, задоволенню не підлягає. Позивачем у судовому засіданні не доведено факту понесення моральної шкоди через неправомірні дії відповідачів.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. 17 березня 2016 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд вирішив:
5.1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2015 р. у справі № П/811/2354/15 - залишити без змін.
6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що суд першої інстанції дав належну оцінку обставинам справи, правильно застосував законодавство, яке регулює спірні правовідносини та ухвалив правильне рішення, яке відповідає вимогам матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву на неї
7. 12 квітня 2016 року ОСОБА_1 (касатор) подав касаційну скаргу.
8. У касаційній скарзі касатор просить:
8.1. Визнати незаконними (неправомірними) дії старшого інспектора відділу інспекції з особового складу УКЗ УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2 ., які полягали в неповному, необ`єктивному та упередженому проведенні службового розслідування в наслідок чого не були відображенні поважні обставини неприбуття позивача до нового місця проходження служби, а саме до Добровеличківського РВ УМВС;
8.2. Визнати незаконною (неправомірною) бездіяльність Управління МВС України в Кіровоградській області та Добровеличківського РВ УМВС України в Кіровоградській області, яка полягає у своєчасному ненаданні соціальної відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також в не нарахуванні та невиплаті належного грошового забезпечення у період з 14 квітня 2015 року по 31 липня 2015 року;
8.3. Стягнути моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн. з Управління МВС України в Кіровоградській області;
8.4. Стягнути моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн. з Добровеличківського РВ УМВС України в Кіровоградській області;
8.5. Стягнути моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн. з старшого інспектора відділу інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення УМВС України в Кіровоградській області ОСОБА_2.
9. У касаційній скарзі не заявлено жодних клопотань.
10. 05 травня 2016 року Головою ліквідаційної комісії Добровеличківського РВ УМВС України в Кіровоградській області подано заперечення на касаційну скаргу щодо безпідставності та необґрунтованості касаційної скарги.
РУХ АДМІНІСТРАТИВНОЇ СПРАВИ В СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
11. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15 квітня 2016 року відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 та установлено строк для подачі відзиву на касаційну скаргу.
Ухвалою Верховного Суду від 13 березня 2019 року справа призначена до розгляду у судовому засіданні на 03 квітня 2019 року.
Сторонами надіслані клопотання про розгляд справи без їх участі.
У зв`язку з неприбуттям сторін у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, Суд, з врахуванням положень п. 2 ч. 1 ст. 345 КАС України, переходить до розгляду справи в порядку письмового провадження.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
12. Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:
12.1. Касаційна скарга обґрунтована тим, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
13. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач з 15.08.99 року проходить службу в органах внутрішніх справ України.
14. Наказом т. в. о. начальника УМВС України в Кіровоградській області Павленка М. В. від 14.04.2015 № 133 о/с призначено майора міліції ОСОБА_1 оперуповноваженим сектору карного розшуку кримінальної міліції Добровеличківського РВ з 14 квітня 2015 р. на підставі протоколу кадрової комісії УМВС від 14.04.2015 № 15.
15. При цьому відповідно до витягу з цього протоколу засідання кадрової комісії ОСОБА_1 із запропонованих йому посад, дав свою згоду щодо призначення на посаду оперуповноваженого сектору карного розшуку кримінальної міліції Добровеличківського РВ.
16. Доказів оскарження позивачем наказу від 14.04.2015 № 133 о/с чи його скасування матеріали справи не містять.
17. Наказом т. в. о. начальника УМВС України в Кіровоградській області Павленка М. В. від 22.05.2015 № 461 призначено службове розслідування за фактом порушення службової дисципліни оперуповноваженим сектору карного розшуку кримінальної міліції Добровеличківського РВ ОСОБА_1, проведення якого доручено старшому інспектору відділу інспекції з особового складу УКЗ УМВС в області капітану міліції ОСОБА_2.
18. Підставою для проведення такого службового розслідування слугувала наявність численних рапортів керівництва Добровеличківського РВ щодо невиходу ОСОБА_1 на службу без поважних причин з 14.04.2015 року, відсутності даних (рапорту) про надання останньому відпустки чи перебуванні на лікарняному.
19. При цьому, як з`ясовано судом першої інстанції, ОСОБА_2 27.05.2015 року здійснив виїзд до м. Олександрії з метою опитування ОСОБА_1 та ознайомлення його з вищевказаним наказом від 22.05.2015 року № 461 "Про призначення та проведення службового розслідування", з яким того ж дня ОСОБА_1 був ознайомлений, про що наявна проставлена ним власноручно письмова відмітка, а також він надав свої пояснення.
20. За результатами проведеного службового розслідування складено "Висновок про результати службового розслідування за фактом порушення службової дисципліни працівником Добровеличківського РВ УМВС" (далі - Висновок), затверджений т. в. о. начальника УМВС України в Кіровоградській області Павленком М. В. від 26.06.2015 року.
21. У Висновку встановлена неявка на службу до Добровеличківського РВ ОСОБА_1, яка пояснена останнім направленням до відповідача-1 рапортів (від 06.05.2015, 21.05.2015, 26.05.2015) про брак коштів через відсутність виплат грошового утримання, передбаченого діючим законодавством, та сімейними обставинами, які полягають у знаходженні на утриманні ОСОБА_1 дружини-інваліда та неповнолітньої доньки.
Також у Висновку відображено обставини щодо неотримання ОСОБА_1 грошового утримання та причин такого неотримання (частково у зв`язку з його зменшенням на 10 % через попередження про неповну посадову невідповідність).
Разом з тим, у Висновку зазначено, що згідно листа ВФЗБО УМВС від 18.06.2015 року з ОСОБА_1 проведений повний розрахунок по нарахуванню та виплаті грошового забезпечення з грудня 2014 року по березень 2015 року.
На підставі запропонованих у Висновку заходів т. в. о. начальника Добровеличківського РВ Порало О. С. винесений наказ № 238 від 09.07.2015 "Про покарання працівника Добровеличківського РВ УМВС", відповідно до якого:
" 1. За порушення службової дисципліни, вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 року № 382, пункту 21 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29.07.1991 року № 114 та статей 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22.02.2006 № 3460-ІУ, що виявилося в невиході на службу без поважних причин в період з 14.04.2015 по теперішній час, підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності оперуповноважений сектору карного розшуку кримінальної міліції Добровеличківського РВ УМВС в області майор міліції ОСОБА_1, але, враховуючи те, що він подав рапорт про переведення до іншого територіального органу внутрішніх справ, обмежитись цим.
2. Грошове утримання у період з 14.04.2015 року до теперішнього часу ОСОБА_1, у зв`язку з невиходом його на службу без поважних причин, не нараховувати за вказаний період вважати прогулом".
Тобто за наказом № 238 від 09.07.2015 року покарання за порушення службової дисципліни (яка полягає у неявці позивача на службу до Добровеличківського РВ, визнаної прогулом) полягало у позбавленні ОСОБА_1 грошового утримання за визначений в наказі період.
22. Крім того, матеріали справи містять такі судові рішення, які набрали законної сили у відповідності до приписів ст.254 КАС України:
1) постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 11.03.2015 у справі № П/811/306/15, якою зобов`язано УМВС України в Кіровоградській області розглянути рапорт ОСОБА_1 . від 05.01.2015 року про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з урахуванням рапорту від 18.02.2015 року, та прийняти рішення щодо надання відпустки у відповідності до вимог чинного законодавства України, що стосується питання надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.05.2015 вищевказану постанову у справі № П/811/306/15 залишено без змін.
2) постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.07.2015 у справі № П/811/1824/15, якою, зокрема:
- визнано незаконною бездіяльність УМВС в Кіровоградській області, яка полягала в ненарахуванні та невиплаті грошового забезпечення ОСОБА_1 ;
- зобов`язано УМВС України в Кіровоградській області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 20.03.2015 року по 14.04.2015 року.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.11.2015 року вищевказану постанову у справі № П/811/1824/15 залишено без змін.
23. Також матеріали справи містять витяг з наказу начальника УМВС в Полтавській області від 07.08.2015 року № 467 о/с, згідно якого майора міліції ОСОБА_1, який прибув з УМВС України в Кіровоградській області, призначено на посаду старшого оперуповноваженого в особливо важливих справах відділу боротьби з організованою злочинністю управління карного розшуку УМВС.
24. Позивач вважаючи незаконним проведення службового розслідування та позбавлення його грошового утримання з 14.04.2015 року по 31.07.2015 року, звернувся з позовом до адміністративного суду.
IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ
(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)
25. Конституція України від 28 червня 1996 року
25.1. Відповідно до ст. 3 Конституції України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.
25.2. Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
25.3. Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
25.4. Частиною 5 ст. 55 Конституції України передбачено, що кожен має право після використання всіх національних засобів юридичного захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.