УХВАЛА
20 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 532/308/15-к
Провадження № 13-23зво19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Антонюк Н. О.
суддів Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Уркевича В. Ю ., Яновської О. Г .,
розглянула заяву адвоката Кіяшка Сергія Леонідовича в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 про перегляд за виключними обставинами ухвал Гадяцького районного суду Полтавської області від 14 березня 2019 року, 16 квітня 2019 року та 11 травня 2019 року з підстав, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 459 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), і
ВСТАНОВИЛА:
До Великої Палати Верховного Суду надійшла заява адвоката Кіяшка С. Л. в інтересах обвинуваченого ОСОБА_9 про перегляд за виключними обставинами ухвали Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 квітня 2019 року, якоювідмовлено у задоволенні клопотання захисника Кіяшка С. Л. про зміну ОСОБА_9 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід.
Підставою перегляду оскаржуваного судового рішення заявник вважає наявність виключної обставини, а саме: встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні даної справи судом. Зокрема заявник посилається на те, що 11 квітня 2019 року ЄСПЛ ухвалив рішення у справі "Левченко та інші проти України", в якому було констатовано порушення Україною міжнародних зобов`язань щодо ОСОБА_9
Після перевірки наведених у заяві Кіяшка С. Л. доводів ухвалою судді Великої Палати Верховного Суду від 06 травня 2019 року вказану заяву було залишено без рухуз огляду на те, що у заяві відсутня інформація про рішення суду України щодо ОСОБА_9, якого стосується вищевказане рішення ЄСПЛ.
15 травня 2019 року на виконання цієї ухвали Кіяшко С. Л. подав клопотання і уточнену заяву про перегляд судового рішення за виключними обставинами. У цій заяві заявник зазначає, що при ухваленні рішення ЄСПЛ досліджено всі судові рішення національних судів про обрання (02 вересня 2014 року) та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_9 у межах кримінального провадження, в тому числі останню (до моменту ухвалення 11 квітня 2019 року рішення ЄСПЛ) ухвалу Гадяцького районного суду Полтавської області від 14 березня 2019 року. Заявник просить Велику Палату Верховного Суду скасувати ухвали Гадяцького районного суду Полтавської області від 14 березня 2019 року, від 16 квітня 2019 року та від 11 травня 2019 року та негайно звільнити ОСОБА_9 з-під варти.
Велика Палата Верховного Суду перевірила доводи уточненої заяви Кіяшка С. Л. , долучені до неї матеріали та дійшла висновку, що у відкритті провадження потрібно відмовити, виходячи з такого.
Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 14 березня 2019 року ОСОБА_9 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Ухвалою цього ж суду від 16 квітня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання захисника Кіяшка С. Л. про зміну ОСОБА_9 запобіжного заходу з тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід. Ухвалою Гадяцького районного суду Полтавської області від 11 травня 2019 року ОСОБА_9 продовжено строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвали Гадяцького районного суду Полтавської області від 16 квітня 2019 року та 11 травня 2019 року не могли бути предметом оцінки ЄСПЛ, оскільки були ухвалені національними судами після винесення рішення у справі "Левченко та інші проти України" від 11 квітня 2019 року.
Ухвала Гадяцького районного суду Полтавської області від 14 березня 2019 року про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вичерпала свою дію, оскільки строк її дії закінчився 12 травня 2019 року. Скасування ухвали про обрання запобіжного заходу, яка вже виконана, не може призвести до відновлення жодних прав особи.
Суд звертає увагу, що питання про обґрунтованість, підставність, доцільність продовження тримання під вартою є предметом оцінки того суду, який розглядає кримінальне провадження по суті обвинувачення. Питання про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України, і, як наслідок, прийняття рішення про продовження строку запобіжного заходу, вирішення клопотання про зміну запобіжного заходу є компетенцією суду, який розглядає провадження, і саме цей суд має повноваження прийняти відповідне рішення з урахуванням рішення ЄСПЛ у справі "Левченко та інші проти України".