Постанова
Іменем України
23 травня 2019 року
м. Київ
справа № 487|5913|17
провадження № 51-9247км18
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Маринича В. К.,
суддів Марчук Н. О., Макаровець А. М.,
за участю:
секретаря судового засідання Кононської І. Є.,
прокурора Войтовича О. М.,
виправданого ОСОБА_1,
захисників Титаренка Ю. О., Олещук Т. Л.,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні на вирок Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2018 року та ухвалу Апеляційного суду Миколаївської області від 10 липня 2018 року щодо ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 42017000000002838 за обвинуваченням
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ленінграда Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1 ),
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Заводського районного суду м. Миколаєва від 20 квітня 2018 року ОСОБА_1 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 364 КК України та виправдано у зв`язку з встановленою відсутністю в його діянні складу кримінального правопорушення.
Ухвалою Апеляційного суду Миколаївської області від 10 липня 2018 року вирок місцевого суду залишено без змін.
Органом досудового розслідування ОСОБА_1 обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в тому, що він, обіймаючи посаду виконуючого обов`язки директора ДП "Миколаївський морський торговельний порт" (далі - ДП "ММТП") 11 липня 2013 року, перебуваючи за місцем своєї роботи на території ДП "ММТП" за адресою: вул. Заводська, 23/14 в м. Миколаєві, зловживаючи службовим становищем, з метою одержання будь-якої неправомірної вигоди для ТОВ "Сісайд термінал" та ТОВ "Залізнична компанія "Грінтранс", в порушення вимог статей 1, 2, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 13, ч. 2 ст. 23 Закону України "Про морські порти України", пунктів 2.2 Л, 2.2.2, 4.4 Статуту ДП "Миколаївський морський торговельний порт", уклав договір № 9-А з ТОВ "Сісайд термінал" про встановлення права сервітуту та договір № 10-А з ТОВ "Залізнична компанія "Грінтранс" про встановлення права сервітуту, тобто договори на користування залізничними коліями ДП "ММТП" довжиною 8291,4 погонних метрів, з метою уникнення процедури погодження договорів оренди з Уповноваженим органом управління та заниження в інтересах вказаних товариств плати за користування залізничними коліями.
Згідно висновку судово-економічної експертизи № 19/12-3/1 від 25 січня 2017 року розмір орендної плати за вищевказаними договорами, укладеними ДП "ММТП" з ТОВ "Сісайд термінал" і ТОВ "Залізнична компанія "Грінтранс", за період часу з 11 липня 2013 року по 30 листопада 2016 року мав скласти 6293733,98 грн. Натомість, останніми фактично сплачено лише 2181106,93 грн, внаслідок чого ДП "ММТП" недоотримало грошові кошти у розмірі 4112627,05 грн, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати судові рішення та призначити новий розгляд в суді першої інстанції у зв`язку з істотним порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
Свої вимоги прокурор мотивує тим, що суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, не надав належної оцінки доказам сторони обвинувачення, що призвело до безпідставного виправдання ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину та уникнення останнім покарання. При цьому посилається на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Вказує про те, що суд першої інстанції без виходу до нарадчої кімнати безпідставно відмовив стороні обвинувачення в задоволенні клопотання про допит експерта ОСОБА_7 та про проведення комісійної судово-економічної експертизи, чим порушив вимоги щодо безпосередності дослідження доказів. Стверджує про те, що судом не взято до уваги показання самого ОСОБА_1 щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Зазначає про те, що місцевим судом не прийнято рішення щодо клопотання прокурора про додатковий допит ОСОБА_1 з підстав, які стали відомі суду вже після дослідження доказів, а суддею було запропоновано ОСОБА_1 послатися на ст. 63 Конституції України, що свідчить про упередженість судді. Крім того вказує на те, що суд залишив поза увагою показання свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 щодо обставин справи. Вважає, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводи прокурора та не мотивував рішення про відмову у задоволенні апеляційної скарги, чим порушив вимоги ст. 419 КПК України. Крім того, суд апеляційної інстанції належним чином не розглянув клопотання прокурора про повторне дослідження доказів у справі та допиту свідків й експерта.
Позиції інших учасників судового провадження
У письмовому запереченні на касаційну скаргу прокурора захисник Титаренко Ю. О. просить судові рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення.
У судовому засіданні виправданий ОСОБА_1 та його захисники Титаренко Ю. О. й Олещук Т. Л.просили судові рішення залишити без зміни, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення.
Прокурор Войтович О. М. підтримав подану касаційну скаргу, просив її задовольнити та скасувати судові рішення.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права, правильність правової оцінки обставин, і не має права досліджувати докази, встановлювати й визнавати доведеними обставини, яких не було встановлено в оскаржуваному судовому рішенні, а також вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
З урахуванням наведеного доводи прокурора про те, що місцевий суд не взяв до уваги показання виправданого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 є такими, що стосуються фактичних обставин кримінального провадження, а тому відповідно до ст. 433 КПК не є предметом дослідження та перевірки касаційним судом.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.