ПОСТАНОВА
Іменем України
24 травня 2019 року
Київ
справа №813/1451/17
адміністративне провадження №К/9901/20005/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,
суддів - Бевзенка В.М.,
Шевцової Н.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргу Головного управління ДФС у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року (головуючий суддя - Старунський Д.М., судді - Багрій В.М., Рибачук А.І.) у справі
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДФС у Львівській області
про визнання протиправним і скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и в :
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
1. У квітні 2017 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Самбірська ОДПІ) про визнання протиправним і скасування наказу від 15.03.2017 року за №11-0 "Про звільнення з роботи", поновлення на посаді головного державного інспектора Відділу обслуговування платників Самбірської ОДПІ з 16.03.2017 року, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 16.03.2017 року до дня поновлення на посаді.
2. Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 зазначила, що її звільнено із займаної посади незаконно, оскільки вона не займала посаду іншої особи ( ОСОБА_2 ), а була поновлена на своїй попередній посаді згідно судового рішення. Окрім того, відповідачем не дотримано приписи трудового законодавства, що встановлюють порядок звільнення працівника та станом на день прийняття наказу її з посади в податковій інспекції були наявні вакантні посади, які, всупереч приписам трудового законодавства, не були запропоновані.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
3. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.
4. Відмовляючи в задоволені адміністративного позову, суд першої інстанції зазначив, що відповідач не мав фактичної можливості перевести позивача за його згодою на іншу роботу та виконати приписи ч.2 ст.40 КЗпП України. Щодо тверджень представника позивача про те, що остання не займала посаду, на якій раніше виконувала роботу ОСОБА_2, то дані обставини не можуть вказувати на протиправність спірного наказу, оскільки в законодавстві не встановлено обмежень для роботодавця, з приводу визначення осіб, які підлягають залишенню на однакових посадах. Також суд не може покласти в основу мотивів посилання представника позивача на обставини, встановлені Львівським окружним адміністративним судом у постанові від 02.03.2017 року за №813/4412/16, оскільки такі стосувались інших правовідносин. З огляду на викладене, суд вважав, що наказ відповідача від 15.03.2017 року за №11-0 прийнятий у відповідності до вимог норм чинного законодавства, а тому підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
5. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.
6. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року апеляційну скаргу задоволено. Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року у справі №813/1451/17 скасовано та прийнято нову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано протиправним і скасовано наказ Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області від 15.03.2017 року за №11-0 "Про звільнення з роботи" ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу обслуговування платників Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області з 16.03.2017 року. Стягнуто з Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 16.03.2017 по 21.09.2017 в сумі 33 540,00 грн. (з урахуванням ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2017 року з питання внесення виправлення в судове рішення).
7. Апеляційний суд, задовольняючи апеляційну скаргу, зазначив, що, на момент виконання рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі, відділу реєстрації платників та електронних сервісів вже не було, а замість нього був відділ обслуговування платників податків. У зв`язку з цим, суд апеляційної інстанції погодився з доводами апелянта, що ОСОБА_1 повернулася на роботу не на місце ОСОБА_2, а на своє місце у відділі обслуговування платників податків (так змінилася назва відділу реєстрації платників та електронних сервісів), тому змушена була, як і всі інші особи останнього відділу, написати заяву про перевід у вказаний відділ. Суд вважав, що повторне звільнення ОСОБА_1 оскарженим наказом є помилковим, а відповідачу належить провести скорочення штатів цього відділу відповідно до чинного трудового законодавства, позаяк відділ налічує на одну штатну одиницю більше, ніж в штатному розписі. ОСОБА_1 не підлягає скороченню, так як має переваги перед іншими особами, у тому числі ОСОБА_2, що встановлено судовим рішення. Відповідачем не спростовано вказані обставини, а, навпаки, жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів не надано, що вказує на незаконність прийняття рішення про звільнення позивача з підстав, передбачених п. 6 ч.1 ст. 40 КЗпП України. Також в наказі №80-0 від 16 листопада 2016 року про переведення відсутні відомості, які б підтверджували доводи відповідача про переведення ОСОБА_1 на посаду, що займала ОСОБА_2 Період вимушеного прогулу позивача з 16.03.2017 року по 21.09.2017 року складає 129 робочих днів, а розмір заробітної плати за час вимушеного прогулу позивача складає 33 540 грн. (260 грн. х 129 робочих днів).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень)
8. Самбірська ОДПІ (далі - скаржник) в жовтні 2017 року звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року.
9. В касаційній скарзі скаржник, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2017 року і залишити в силі постанову Львівського окружного адміністративного суду від 25 травня 2017 року.
10. В обґрунтування поданої касаційної скарги скаржник зазначив, що ОСОБА_1 після поновлення на посаді була переведена на посаду, що раніше обіймала ОСОБА_2, яка була поновлена за рішенням суду. У відділі обслуговування платників податків станом на 15.03.2017 року працювали 4 особи, при цьому за штатним розписом числилися 4 посади, з яких 1 - начальник відділу і 3 - головний державний інспектор. Вважає, що Закон України "Про державну службу" не встановлює обов`язку скаржника пропонувати позивачу інші вакантні посади в разі звільнення на підставі п.1 ч.1 ст.88 цього Закону. У період з 02.02.2015р. по цей час в Самбірській ОДПІ була наявна лише одна вакантна посада заступника начальника - начальника Старосамбірського відділення Самбірської ОДПІ, яка відноситься до номенклатури ДФС України і призначення на яку здійснюється головою ДФС України. Тому ця вакантна посада не могла бути запропонована позивачу. Також вважає помилковим посилання суду апеляційної інстанції на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 року у справі №813/1437/16 щодо наявності у позивача переважного права на залишення на роботі, оскільки у вказаній справі позивач оскаржувала її звільнення з інших підстав, а саме за ст. 42 КЗпП України. Оцінка продуктивності і кваліфікації позивача, її ділових і особистих якостей при виконанні службових обов`язків є прерогативою безпосереднього керівника відповідного органу ДФС. Крім того, вважає, що кількість робочих днів для розрахунку середньої заробітної плати потрібно рахувати з 15.03.2017 року, а не з 16.03.2016 року, як це зазначено в резолютивній частині рішення суду апеляційної інстанції. Судом не взято до уваги приписи ст.235 КЗпП України, відповідно до якої сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу вираховується за мінусом доходу, отриманого в органах центру зайнятості.
11. Ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2019 року зазначену адміністративну справу призначено до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін.
12. В судове засідання, призначене на 23 травня 2019 року, учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, не з`явились, у зв`язку з чим Суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.
13. Ухвалою Суду від 24 травня 2019 року здійснено процесуальну заміну первинного відповідача у справі - Самбірської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області правонаступником - Головним управлінням ДФС у Львівській області.
II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ
14. Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 року у справі №813/1437/16 повністю задоволено адміністративний позов, поданий ОСОБА_1 до Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Визнано протиправним та скасовано наказ Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області від 04.04.2016 року № 25-0 "Про звільнення у зв`язку з скороченням штатної чисельності" стосовно звільнення ОСОБА_1 . Поновлено ОСОБА_1 в Самбірській ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на посаді головного державного інспектора відділу реєстрації платників та електронних сервісів Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області з 05.04.2016 року. Стягнуто з Самбірської ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області на користь ОСОБА_1, середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 2 272,72 грн.