ПОСТАНОВА
Іменем України
23 травня 2019 року
Київ
справа №826/958/15
адміністративне провадження №К/9901/8058/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва у складі судді Скочок Т.О. від 21 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Грибан І.О., суддів Беспалов О.О., Парінов А.Б. від 04 червня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів "Фінансова компанія "Перша купецька гільдія" до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправною та скасування податкової консультації,
В С Т А Н О В И В:
У січні 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами та адмініструванню недержавних пенсійних фондів "Фінансова компанія "Перша купецька Гільдія" (далі - позивач, Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, Інспекція) про визнання протиправною та скасування податкової консультації від 15 січня 2015 року №484/10/26-54-15-03-20.
Обґрунтовуючи позовну заяву, зазначало, що надана позивачу індивідуальна податкова консультація, у якій відповідач роз`яснив, що доходи інститутів спільного інвестування (далі - ІСІ), отримані у вигляді процентів, нарахованих за операціями з активами, мають відображатись у податковому обліку на загальних підставах, суперечить положенням підпункту 136.1.9 пункту 136.1 статті 136 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та змісту податку на прибуток підприємств, оскільки аналіз зазначеної норми законодавства дає підстави вважати, що словосполучення "крім доходів, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за такими активами" стосується лише активів фондів операцій з нерухомістю і не стосується ІСІ.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 квітня 2015 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2015 року, позов задоволено частково.
Ухвалюючи такі рішення, суди попередніх інстанцій, врахувавши висновок, наданий за результатами проведеної лінгвістичної експертизи положень підпункту 136.1.9 пункту 136.1 статті 136 ПК України, виходили з того, що у оскаржуваній податковій консультації відповідач необґрунтовано надав роз`яснення, яке змінює зміст вказаної норми, вносячи зміни до якої, законодавець мав на меті оподаткувати проценти, нараховані за активами фондів операцій із нерухомістю, а не нараховані за активами ІСІ.
Відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами положень статей 52, 53, підпункту 136.1.9 пункту 136.1 статті 136 ПК України, просив скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, посилався на помилковість позиції судів попередніх інстанцій та відповідність спірної податкової консультації вимогам законодавства, адже аналіз його норм та встановленого підпунктом 136.1.9 пункту 136.1 статті 136 ПК України порядку оподаткування активів ІСІ та активів фондів операцій з нерухомістю свідчить, що при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток підприємств враховуються доходи у вигляді процентів, нарахованих за активами ІСІ та за активами фондів операцій з нерухомістю. Крім того зазначив, що станом на момент розгляду справи відсутнє порушене право позивача внаслідок надання оскаржуваної консультації, оскільки відображення платником даних податкового обліку з податку на прибуток відповідно до нової редакції ПК України, яка набрала чинності з 01 січня 2015 року, відбувається за іншим порядком і відображення у обліку доходів від здійснення операцій з активами ІСІ, отриманими у вигляді процентів, нарахованих за такими активами, не здійснюється.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22 червня 2015 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
У визначені ухвалою строки письмових заперечень на касаційну скаргу не надходило.
В подальшому справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права і дотримання процесуальних норм, Верховний Суд дійшов наступного висновку.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що Товариство 22 грудня 2014 року звернулося до Інспекції із письмовим запитом № 2212-14/1, в якому просило надати податкову консультацію з роз`ясненням наступного запитання: "Чи вважаєте Ви, що вираз "крім доходів, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за такими активами" у тексті підпункту 136.1.9 пункту 136.1 статті 136 ПК України стосується лише активів фондів операцій з нерухомістю чи і активів інститутів спільного інвестування?".
У відповідь на зазначений запит Інспекція своїм листом від 15 січня 2015 року за №484/10/26-54-15-03-20 повідомила, що при веденні податкового обліку та заповненні податкової звітності КУА та корпоративні фонди мають враховувати норми підпункту 136.1.9 пункту 136.1 статті 136 та підпунктів 153.4.1, 153.4.2 пункту 153.4 статті 153 ПК України. Зазначила, що доходи від здійснення операцій з активами ІСІ не враховуються для визначення об`єкта оподаткування, крім доходів, отриманих у вигляді процентів, нарахованих за такими активами, а тому доходи ІСІ, отримані у вигляді процентів, нарахованих за операціями з активами, мають відображатись у податковому обліку на загальних підставах.
Вважаючи індивідуальну податкову консультацію такою, що не відповідає нормам законодавства, позивач звернувся до суду із цим позовом.
В аспекті заявлених вимог, з огляду на фактичні обставини, установлені судами, Верховний Суд виходить з такого.
За визначенням підпункту 14.1.172 пункту 14.1 статті 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) податкова консультація - це допомога контролюючого органу конкретному платнику податків стосовно практичного використання конкретної норми закону або нормативно-правового акта з питань адміністрування нарахування та сплати податків чи зборів, контроль за справлянням яких покладено на такий контролюючий орган.
Відповідно до положень статті 52 ПК України за зверненням платників податків контролюючі органи надають безоплатно консультації з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання такого звернення даним контролюючим органом.
Податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію. За вибором платника податків консультація надається в усній, письмовій або електронній формі.
Згідно з пунктами 52.4, 52.5 статті 52 ПК України консультації надаються контролюючими органами. Контролюючі органи мають право надавати консультації виключно з тих питань, що належать до їх повноважень.
Як визначено пунктом 53.3 статті 53 ПК України, платник податків може оскаржити до суду як правовий акт індивідуальної дії податкову консультацію контролюючого органу, викладену в письмовій або електронній формі, яка, на думку такого платника податків, суперечить нормам або змісту відповідного податку чи збору.
Визнання судом такої податкової консультації недійсною є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду.
Отже платник податків має право звертатись до суду про оскарження акту ненормативного характеру - податкової консультації.