1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



24 травня 2019 року

Київ

справа №816/4537/14

адміністративне провадження №К/9901/8292/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,



розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Птахофабрика Росія" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року (суддя Бойко С.С.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року (судді: Шевцова Н.В. (головуючий), Макаренко Я.М., Мінаєва О.М.) у справі № 816/4537/14 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Птахофабрика Росія" до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,



УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з додатковою відповідальністю "Птахофабрика Росія" (далі - позивач, ТДВ "Птахофабрика Росія") звернулось до суду з позовом до Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - відповідач, контролюючий орган, Кременчуцька ОДПІ ГУ Мігдоходів у Полтавській області) про визнання протиправними та скасування: податкових повідомлень-рішень від 18.07.2014 № 0003052201/1452, яким застосовано суму штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 4 422,21 грн, № 0003062201/1453, яким застосовано суму штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 1 303,64 грн та від 01.10.2014 № 0004762201/1860, яким збільшено грошове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 393 777,00 грн (за основним платежем - 262 518,00 грн, за штрафними санкціями - 131 259,00 грн), № 00048261701, яким визначено грошове зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2 063,8 грн (за основним платежем - 1 208,35 грн, за штрафними санкціями - 855,45 грн).

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення, оскільки під час проведення перевірки не було взято до уваги належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи складені за результатами здійснення господарських операцій з ТОВ "Оіл Груп" та ТОВ "Інтер-Запоріжжя". Крім того, посилався на те, що реалізація товару за ціною нижче собівартості відбулась у зв`язку з закінченням терміну технологічного використання кур-несучок, а у період з липня 2012 року по лютий 2013 року підзвітним особам позивача виплачувались готівкові кошти на витрати пов`язані з господарською діяльністю товариства, використання яких було оформлено у відповідності до вимог чинного податкового законодавства. Посилався на те, що ТДВ "Птахофабрика Росія" своєчасно здійснюється оприбуткування готівкових коштів про що свідчить КОРО, тоді як відповідачем протиправно застосовано фінансову санкцію за здійснення розрахункових операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій, оскільки вказане порушення було допущено позивачем вперше на протязі календарного року.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року, адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 1 жовтня 2014 року № 0004762201/1860 в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем в сумі 236 055,00 грн та за штрафними санкціями в розмірі 118 027,50 грн. Визнати протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 1 жовтня 2014 року № 00048261701/1861 та від 18 липня 2014 року № 0003052201/1452 та № 0003062201/1453. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість висновків контролюючого органу: щодо завищення позивачем податкового кредиту, у зв`язку з продажем біоактивів (курей) за ціною нижчою від їх собівартості; щодо заниження податку з доходів фізичних осіб, з огляду на не підтвердження розрахунковими документами витрат коштів отриманих посадовими особами позивача під звіт або на відрядження та відсутності зв`язку таких витрат з господарською діяльністю підприємства; щодо несвоєчасного оприбуткування позивачем готівкових коштів в касі; щодо наявності підстав для застосування штрафної (фінансової) санкції за проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій у розмірі 1303,64 грн, оскільки протягом календарного року перевірки позивача контролюючим органом не проводились та вказане порушення не фіксувалось.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з рішенням судів першої та апеляційної інстанцій ТДВ "Птахофабрика Росія" подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 16 лютого 2015 року в частині незадоволених позовних вимог та прийняти рішення, яким визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 1 жовтня 2014 року № 0004762201/1860 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість за основним платежем в сумі 262 518,00 грн та за штрафними санкціями в розмірі 131 259,00 грн в частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у розмірі 26 462,50 грн та штрафними санкціями у розмірі 13 231,50 грн, в іншій частині залишити рішення судів першої та апеляційної інстанції без змін.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що період з 15.05.2014 по 25.06.2014 працівниками контролюючого органу було проведено виїзну планову документальну перевірку ТДВ "Птахофабрика Росія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 по 31.03.2014, законодавства про збір та облік єдиного соціального внеску за період з 01.01.2011 по 31.12.2013.

За результатами перевірки було складено акт № 1735/16-03-22-01-08/05387914 від 02.07.2014, яким зафіксовано наступні порушення позивачем: п. 188.1 ст. 188, п. 198.3 п. 198.4 п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість у сумі 1 932 176,00 грн; п.п. 164.2.11, п. 164.2, ст. 164, п.п. "е" 164.2.17, п. 164.2 ст. 164, п. 164.5, ст. 164, п.п. 167.1 ст. 167, п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168, п.п. 170.9.1, п. 170.9 ст. 170, п.п. 170.9.2, п. 170.9 ст. 170, азб. "а" п. 176.2 ст. 176 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено порушення вимог податкового законодавства під час перевірки питань щодо повнити обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 1 388,20 грн; п.п. 2.11 п. 2, п.п. 3.1, 3.2 п. 3, п.п. 7.37, 7.39, 7.41 п. 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, а саме проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа, який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів на суму 3 298,66 грн; п.п. 2.6 п. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, а саме несвоєчасне оприбуткування в касі підприємства готівкових коштів на суму 224,71 грн; п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій (продаж продукції не власного виробництва через касу підприємства) на загальну суму 662,64 грн.

За результатами розгляду висновків вказаного акту Кременчуцької ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення від 18.07.2014 № 0003052201/1452, яким застосовано суму штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 4 422,21 грн, № 0003062201/1453, яким застосовано суму штрафних (фінансових санкцій) у розмірі 1 303,64 грн та від 01.10.2014 № 0004762201/1860, яким грошове зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 393 777,00 грн (за основним платежем - 262 518,00 грн, за штрафними санкціями - 131 259,00 грн) та № 00048261701, яким визначено грошове зобов`язання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 2 063,80 грн (за основним платежем - 1 208,35 грн, за штрафними санкціями - 855,45 грн).

Підставою для визначення податковим повідомленням-рішенням від 01.10.2014 року № 0004762201/1860 грошового зобов`язання з податку на додану вартість за основним платежем в сумі 236 055,00 грн та за штрафними санкціями в розмірі 118 027,50 грн став висновок відповідача про завищення позивачем податкового кредиту по операціям з придбання біоактивів (курей). Контролюючий орган вказав, що оскільки подальша реалізація придбаних курей здійснювалась позивачем за ціною нижчою від їх собівартості, такі операції є збитковими (не призвели до збільшення економічних вигод підприємства), а тому не є пов`язаними з власною господарською діяльністю ТДВ "Птахофабрика Росія".

Судами попередніх інстанцій з пояснень наданих позивачем та матеріалів справи встановлено, що основним видом діяльності ТДВ "Птахофабрика Росія" є виробництво яєць. Вказаний процес включає в собі закупівлю добового молодняку (яєчних курчат), вирощування, у відповідних умовах, придбаного молодняку курей до 140-деного віку, після чого птицю пересаджують у дорослий пташник де вона починає нестися (кури - несучки). Згідно технології, в залежності від умов вирощування, харчування, температури пташнику, обладнання для вирощування курей - несучок, термін яйценосності може складати від 480 до 560 днів після сплину яких, або у разі низького рівня яйценосності, птиця реалізується населенню та організаціям на забій. Всі ці етапи входять до процесу виготовлення яєць курячих та безпосередньо пов`язані з діяльністю позивача з виробництва яєць. Позивач не має забійних цехів та не займається закупкою м`ясних курей (м`ясного молодняку) з метою подальшого продажу саме м`яса (тушок). ТДВ "Птахофабрика Росія" придбає та вирощує яєчних курей з метою виробництва яєць, тому сплив терміну технологічного використання таких курей є об`єктивною економічно обґрунтованою підставою для реалізації такого товару за ціною, меншою від її собівартості. Такий товар не користується належним попитом, тому і продається за справедливою ринковою ціною. З точки зору економічної вигоди, реалізація товару, навіть за ціною нижче ціни придбання, вигідніше ніж втрати від списання товару, термін використання якого сплив, та понесення витрат на його утилізацію.

Враховуючи зазначене, суди першої та апеляційної інстанції обґрунтовано вказали, що придбання молодняку курей та їх подальша реалізація є складовими частинами процесу виготовлення яєць курячих, збитковість якого не може бути визначена аналізом його окремих складових частин, тому біоактиви (молодняк курей) використано позивачем у власній господарській діяльності з виробництва яєць курячих, внаслідок чого позивачем отриманий дохід, а тому податковий кредит з податку на додану вартість з придбання вказаних курей сформовано правомірно.

Контролюючим органом під час перевірки встановлено випадки видачі коштів під звіт працівникам позивача на наступні цілі: на господарські потреби на суму 3 298,66 грн, однак звіти про використання коштів не підтверджені розрахунковими документами; на придбання продуктів харчування та кондитерських виробів на суму 2 218,17 грн, що не пов`язані з господарською діяльністю; на оплату послуг автостоянки на суму 8 686,00 грн, однак не підтверджений зв`язок цих витрат із господарською діяльністю.

Судами попередніх інстанцій з пояснень наданих позивачем та матеріалів справи встановлено, що понесені витрати на придбання продуктів харчування та кондитерських виробів були пов`язані з прийняттям делегацій по обміну досвідом, а оплата послуг автостоянки використанням службових автомобілів працівниками підприємства, а тому є витратами пов`язаними з господарською діяльністю ТДВ "Птахофабрика Росія", що підтверджується актами на списання представницьких витрат, звітами про використання коштів, виданих на відрядження або під звіт, звітами про представницькі витрати, наказами про прийняття делегацій контрагентів для обміну досвідом та реєстри авансових звітів. Кошти, надані на відрядження або під звіт, були використані підзвітними особами для господарських потреб позивача, що підтверджені авансовими звітами з доданими до них товарними чеками магазинів, квитанціями, накладними та іншими документами, а тому суди попередніх інстанцій обґрунтовано зазначили про відсутність факту заниження позивачем податку з доходів фізичних осіб.

Контролюючим органом було встановлено несвоєчасність оприбуткування позивачем готівки у касі підприємства, що стало підставою для визначення податковим повідомленням-рішенням від 18.07.2014 № 0003052201/1452 суми штрафної санкції у розмірі 4 422,21 грн. Однак, судами першої та апеляційної інстанції з наданої до матеріалів справи копії КОРО, встановлено, що позивачем було своєчасно оприбутковано готівку за 13.07.2012, 20.07.2012 та 27.07.2012 року (вклеєно Z-звіти та здійснено відповідні записи), оскільки своєчасним оприбуткуванням готівки є облік отриманої готівки в КОРО шляхом вклеювання Z-звіту та здійснення відповідного запису в розділ 2.

Під час перевірки позивача контролюючим органом встановлено чотири випадки проведення розрахункових операцій без застосування реєстратора розрахункових операцій (продаж продукції не власного виробництва через касу підприємства) на загальну суму 662,64 грн. Проте, судами встановлено, що протягом календарного року відповідачем перевірки позивача не проводились та вказані порушення не фіксувались, а тому відповідачем було безпідставно застосовано фінансову санкцію у розмірі 1 303,64 грн за повторність такого порушення.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між ТДВ "Птахофабрика Росія" та ТОВ "Оіл Груп" укладено договір поставки № 01/12 від 01.01.2012, предметом якого є жмих соєвий, жмих соняшниковий, а також дозволені до використання і зареєстровані в Україні компоненти для комбікормів. За умовами договору, супроводжуючими документами на товар є: рахунок на оплату, видаткова накладна, податкова накладна, товарно-транспортна накладна, документи що підтверджують якість товару, ветеринарне свідоцтво Ф-2 (п. 1.3 договору). Приймання товару за якістю проводиться на підставі показників зазначених в документах, підтверджуючих якість товару (п. 2.9 договору).

Відповідно до п. 4.1.2 договору Постачальник зобов`язаний надати всю супровідну документацію і документацію що підтверджує якість товару. Відповідно до п. 2.2 договору поставки № 01/12 від 01.01.2012 року - поставка товару здійснюється на умовах DDР склад покупця. Приймання товару за кількістю проводиться на вагах за вказаною адресою: Полтавська область, Кременчуцький р-н, м. Потоки, "Птахофабрика Росія".

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що між ТДВ "Птахофабрика Росія" та ТОВ "Інтер-Запоріжжя" було укладено договір поставки № 01/02 від 01 лютого 2010 року, предметом якого є комбікорм, харчові добавки, ветеринарні препарати, фураж. Супроводжуючими документами на товар відповідно даного договору є: рахунок на оплату, видаткова накладна, податкова накладна, товарно-транспортна накладна, сертифікат якості підприємства-виробника на товар (п. 3.4 договору). Відповідно до п. 3.2 договору поставки № 01/02 від 01.02.2010 року - поставка товару здійснюється на умовах СІР. Приймання товару за кількістю проводиться за вказаною адресою: Полтавська область, Кременчуцький р- н, м. Потоки.

Однак, позивачем було надано пояснення, що фактичного переміщення товару не відбулося, оскільки товар придбаний ТОВ "Інтер-Запоріжжя" зберігався на складі ТОВ "АФ "Дніпропетровська" на якому позивач має складські приміщення. Таким чином, сторонами договору недотримані умови постачання (фізичного переміщення) товару, визначені в договорі поставки № 01/02 від 01.02.2010 року.

З аналізу наданих позивачем первинних та інших супутніх документів, які складались під час здійснення господарських операцій позивача з ТОВ "Оіл Груп" та ТОВ "Інтер-Запоріжжя" суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що вони не підтверджують реальність їх виконання та правомірність формування податкового кредиту за цими операціями.

Зі змісту акту ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя № 34/08-26-22-01/24912705 від 5 травня 2014 року "Про результати виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтер-Запоріжжя" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства з приводу фінансово господарських взаємовідносин з ПАТ "Полтавська птахофабрика" за період з 1 січня 2012 року по 31 грудня 2013 року, дотримання вимог податкового законодавства при фінансово-господарської діяльності з ПП "СФГ Нікопольське" за період червень 2013 року та липень 2013 року, з ПП "АФ "Приват Агро" за період з 1 січня 2013 року по 31 липня 2013 року, з ТОВ "Дойче Агро Компані" за період серпень-вересень 2013 року згідно якого встановлено відсутність у ТОВ "Інтер-Запоріжжя" об`єктів, які підпадають під визначення п. 185.1. ст. 185 Податкового кодексу України та відсутність факту поставки товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

7. В доводах касаційної скарги позивач цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено контролюючим органом щодо проведення виїзної планової документальної перевірки та вказує на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій окремих положень Податкового кодексу України, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а також того, що позивачем було надано всі необхідні первинні документи, складені відповідно до вимог податкового законодавства, на підтвердження реальності проведених спірних господарських операцій між позивачем та ТОВ "Оіл Груп", ТОВ "Інтер-Запоріжжя", у зв`язку з чим ТДВ "Птахофабрика Росія" було правомірно сформовано та віднесено до податкового кредиту спірні суми по взаємовідносинам з вказаними товариствами, а тому суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку щодо правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судами норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішень.


................
Перейти до повного тексту