1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



23 травня 2019 року

Київ

справа №816/1649/17

адміністративне провадження №К/9901/46908/18



Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року (суддя Кукоба О.О.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року (головуючий суддя Бондар В.О., судді: Кононенко З.О., Калитка О.М.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,



В С Т А Н О В И В:



У вересні 2017 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (якого у зв`язку із припиненням ним підприємницької діяльності (про що 13 липня 2017 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №25850060006009645) протокольною ухвалою суду першої інстанції від 14 листопада 2017 року замінено на фізичну особу ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - Управління) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26 червня 2017 року №0001664002, на підставі якого до нього застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 57800,00 грн.



Обґрунтовуючи позовну заяву, вказував, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким на підставі Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року №481/95-BP (далі - Закон №481) до нього застосовано штрафні санкції, є протиправним, а контролюючий орган дійшов необґрунтованих висновків про порушення позивачем законодавства, оскільки на момент проведення фактичної перевірки господарської одиниці - торгівельного павільйону " ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: АДРЕСА_2, він підприємницьку діяльність за зазначеною адресою не здійснював; до того ж ані наказу про проведення фактичної перевірки, ані направлень на неї та акту за її результатами не отримував.



Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 12 грудня 2017 року, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2018 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Полтавській області від 26 червня 2017 року №0001664002.



Приймаючи таке рішення, суди, дослідивши наявні в матеріалах справи докази та допитавши як свідка власницю спірного торгівельного павільйону, прийшли до висновку про недоведеність відповідачем факту ведення господарської діяльності та здійснення торгівлі алкогольними виробами у перевіреному його посадовими особами торгівельному павільйоні "ІНФОРМАЦІЯ_1" саме позивачем; до того ж не знайшов свого підтвердження в ході судового розгляду справи й факт перебування ОСОБА_2, яку в акті перевірки визначено як продавця торгівельного павільйону "ІНФОРМАЦІЯ_1", у трудових відносинах з ОСОБА_1



Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення ними норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.



В касаційній скарзі контролюючий орган вказував на правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення про накладення штрафних санкцій, оскільки під час перевірки торгівельного павільйону " ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, в якому здійснює господарську діяльність позивач, встановлено порушення положень Закону №481; до того ж, враховуючи, що громадянка ОСОБА_2 була фактично допущена до виконання обов`язків продавця в торгівельному павільйоні "ІНФОРМАЦІЯ_1", то неукладення ОСОБА_1 з нею трудового договору свідчить лише про порушення ним норм трудового законодавства; водночас судами попередніх інстанцій не було взято до уваги доводи відповідача про складення щодо ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення за статтею 164-16 Кодексу України про адміністративні правопорушення ("Зайняття забороненими видами господарської діяльності").



Позивач у відзиві на касаційну скаргу проти доводів та вимог останньої заперечив, вважаючи їх безпідставними, а рішення судів попередніх інстанцій, які він просив залишити без змін, - обґрунтованими та законними.



Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.



Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 15 червня 2017 року посадовими особами Управління на підставі наказу від 14 червня 2017 року №1506 та відповідно до направлень від 14 червня 2017 року №1945, №1946 проведено фактичну перевірку господарської одиниці - торгівельного павільйону " ІНФОРМАЦІЯ_1", розташованого за адресою: АДРЕСА_1, за результатами якої в присутності продавця ОСОБА_2 складено акт, зареєстрований 16 червня 2017 року за №103/16/31/40/2334801779, в якому зафіксовані такі порушення вимог чинного законодавства: здійснення реалізації 50 гр. горілки "Первак подвійного перегону" міц. 40%, виробник ТОВ "УДК", за ціною 8,50 грн. та 0,5 л пива "Десант" за ціною 11,50 грн. без наявності ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, чим порушено вимоги частини 14 статті 15 Закону №481; алкогольні напої реалізовані в одноразовому посуді на розлив для споживання на місці без визначення статусу підприємства громадського харчування, що є порушенням вимог статті 15-3 Закону №481; виявлено факт зберігання у торгівельному павільйоні горілки невідомої назви та походження в пластиковій тарі кількістю 4 одиниці, ємністю 5,0 л кожна, без марок акцизного податку встановленого зразка, чим порушено вимоги абзацу 14 частини 1, абзацу 3 частини 4 статті 11 Закону №481.



На підставі вказаного акта перевірки Управлінням 26 червня 2017 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0001664002, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 57800,00 грн.



В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.



Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.



Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).



За змістом пункту 80.1 та підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, зокрема, у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.



Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу. Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (пункти 80.5 та 80.7 статті 80 ПК України).



Відповідно ж до пункту 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.


................
Перейти до повного тексту