ПОСТАНОВА
Іменем України
23 травня 2019 року
Київ
справа №804/8228/14
адміністративне провадження №К/9901/7236/18
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Карготранс" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001661501 від 31.01.2014.
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне податкове повідомлення-рішення винесено на підставі акта перевірки, в якому вказано, що перевірка була здійснена 20.01.2013, а сам акт складено через рік 20.01.2014, тобто з пропуском строків.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 відмовлено у задоволенні позову.
Постанова суду першої інстанції обґрунтована тим, що зазначена у акті перевірки дата її проведення, а саме рік 2013 є помилковою, тобто допущена технічна помилка: у розділі акта "Загальні положення" в абзаці першому вказано, що "перевірка проведена 20 січня 2013 року", натомість, необхідно вважати, що "перевірка проведена 20 січня 2014 року", що зазначається в листі податкового органу.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2015 скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.07.2014 та прийнято нове рішення, яким позов задоволено.
Задоволення позову суд апеляційної інстанції мотивував тим, що камеральна перевірка позивача відбулася після спливу більше року з моменту подання податкової звітності. Однак, суд першої інстанції помилково надав більшої юридичної сили листу № 2169/10/04-65-15-116 від 08.02.2014, а не акту камеральної перевірки, який є належним та допустимим доказом, в тому числі і відображення дати проведення перевірки.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, а також на не врахування судом наявності в діях позивача порушення податкового законодавства щодо несвоєчасної сплати податку.
Відзив або заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про обґрунтованість позовних вимог та дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 20.01.2014 ДПІ у Кіровському районі м. Дніпропетровська проведена камеральна перевірка своєчасності сплати податку на додану вартість ТОВ "Карготранс" з питання порушення термінів сплати суми самостійно визначеного грошового зобов`язання з податку на додану вартість згідно уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість за листопад 2012 року, за результатами якої складено акт №113/151/31402120 від 20.01.2014.
Згідно вказаного акта перевіркою встановлено, що в порушення п.57.1 ст.57, п.203.2 ст.203 Податкового кодексу України ТОВ "Карготранс" допущена затримка сплати самостійно визначеного грошового зобов`язання з ПДВ, тобто несвоєчасно надане платіжне доручення до установи банку: уточнюючий розрахунок з ПДВ №9000455448 від 14.01.2013, граничний термін сплати 14.01.2013, фактично сплачено 15.01.2013.
У зв`язку з чим, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0001661501 від 31.01.2014, яким зобов`язано сплатити штраф по податку на додану вартість ТОВ "Карготранс" у розмірі 10% - 5,90грн.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначена у акті перевірки дата її проведення - 2013 рік - є технічною помилкою, що підтверджується Листом ДПІ у Кіровському районі м.Дніпропетровська №2169/10/04-65-15-116 від 08.02.2014, в якому зазначено, що у акті камеральної перевірки №113/151/31402120 від 20.01.2014 допущена технічна помилка, а саме у розділі загальні положення абзацу першого вказано, що перевірка проведена 20 січня 2013 року. Необхідно вважати, що перевірка проведена 20 січня 2014 року.
Суд апеляційної інстанції зробив висновок, що оскільки камеральна перевірка проводилася з питання порушення термінів сплати суми самостійно визначеного грошового зобов`язання з ПДВ згідно уточнюючого розрахунку з ПДВ за листопад 2012 року, який, як зазначено в акті, подано 14.01.2013, відтак спірна камеральна перевірка не могла відбутися в січні 2014 року.
За приписами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.