1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



23 травня 2019 року

Київ

справа №804/1404/15

адміністративне провадження №К/9901/26751/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби

на постанову

Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015 (колегія у складі суддів: І.Ю. Добродняк, Н.А. Бишевська, Я.В. Семененко)

у справі

804/1404/15

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Біотрейд"

до

Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення в частині,

ВСТАНОВИВ:



Товариство з обмеженою відповідальністю "Біотрейд" звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів, в якому просило визнати протиправним та скасувати частково у сумі 257380,00 грн. податкове повідомлення-рішення №0000204702 від 10.09.2014.

Позовні вимоги обґрунтовані надмірним застосуванням податковим органом штрафних санкцій, передбачених п.4 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", оскільки за порушення п.9 ст.3 вказаного Закону податковий орган може застосувати лише одну фінансову санкцію у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян незалежно від кількості виявлених під час перевірки суб`єкта підприємницької діяльності, який здійснює розрахункові операції за товари (послуги), випадків невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку та/або його не зберігання в низі обліку розрахункових операцій. Відповідач всупереч вищевикладеному здійснив нарахування у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 758 разів, замість одного, як то передбачено законодавством.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2015 у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано тим, що податковим органом порушення виявлені по різних книгах обліку розрахункових операції та, відповідно, по різним РРО, при цьому, порушення не продовжуються та не тривають послідовно, одне за одним, а допущені в різні періоди, що свідчить про те, що виявлені порушення не є єдиними продовжуваними або триваючими, тому спірне податкове повідомлення-рішення винесено відповідачем правомірно.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.09.2015 у даній справі скасована постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.02.2015 та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000204702 від 10.09.2014 в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції в розмірі 257380,00 грн.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції виходив з помилковості позиції суду першої інстанції та відповідача, що виявлені порушення не є єдиними продовжуваними або триваючими, оскільки виявлені порушення по різних КОРО та, відповідно, по різним РРО, і не тривають послідовно, одне за одним, а допущені в різні періоди. Для застосування штрафної санкції відповідно до п. 4 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" не має значення кількість випадків недотримання підприємством положень п.9 ст.3 цього Закону, оскільки в даному випадку санкція передбачена саме за виявлене невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання без будь-яких додаткових умов щодо кожного випадку такого порушення.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в яких просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

В письмовому запереченні на касаційну скаргу позивач, посилаючись на те, що вимоги касаційної скарги є необґрунтовані та не можуть бути задоволені, просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що СДПІ з ОВП у м.Дніпропетровську проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Біотрейд" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2012 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт № 466/28-01-47-03-30502509 від 27.08.2014 про порушення позивачем п. 9 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суть якого полягає в тому, що позивачем не забезпечено щоденне друкування фіскальних звітних чеків на реєстраторах розрахункових операцій в кількості 758 штук. Відсутність фіскальних звітних чеків в розрізі календарних дат наведено у додатку №3.6 до акта.

З огляду на виявлені порушення, за кожен такий випадок відповідачем застосовано фінансову санкцію у розмірі, передбаченому ч.4 ст.17 цього ж Закону, а саме: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 257720 грн., про що прийнято податкове повідомлення-рішення №0000204702 від 10.09.2014.

Отже, підставою для застосування до позивача штрафу було встановлення перевіряючими невиконання щоденного друку фіскальних звітних чеків по різним книгам обліку розрахункових операції та, відповідно, по різним РРО.

Відповідно до пункту 9 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані щоденно друкувати на РРО (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.


................
Перейти до повного тексту