1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



ПОСТАНОВА

Іменем України



23 травня 2019 року

Київ

справа №826/17095/16

адміністративне провадження №К/9901/38074/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у порядку письмового провадження

касаційну скаргу

ОСОБА_1

на постанову

Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2017 року (суддя: Келеберда В.І)

та ухвалу

Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року(колегія у складі суддів: Т.Р. Вівдиченко, І.Щ. Грибан, Я.М. Собків)

у справі

826/17095/16

за позовом

ОСОБА_1

до

Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,


ВСТАНОВИВ:



ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 20 вересня 2016 року №0034151306, №0034201306.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно до п. 8 підрозділу 1 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України сума прощеного позивачу ПАТ "ОТП Банк" кредиту не вважається додатковим благом та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподаткованого доходу. Крім того, вважає, що відповідачем порушені процедурні приписи в процесі проведення перевірки, оскільки він завчасно не був повідомлений про її проведення.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 червня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2017 року у задоволені позову відмовлено, у зв`язку із тим, що прощена сума кредиту позивачу є його доходом, який підлягає оподаткуванню.

Не погоджуючись з рішенням судів попередніх інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. Доводи касаційної скарги позивача є аналогічними обґрунтуванням його адміністративного позову та апеляційної скарги.

Відзив або заперечення від відповідача на дану касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що податковою інспекцією проведено документальну позапланову перевірку з питань повноти, достовірності та своєчасності нарахування та сплати сум податку з доходу фізичних осіб в частині визначення доходу у вигляді сум додаткового блага, отриманого платником податків - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01 січня 2015 року по 31 грудня 2015 року, за результатом якої складено акт від 25 серпня 2016 року № 646/26-53-13-06/2288513514, яким встановлено порушення позивачем пп. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено суму податкових зобов`язань по податку на доходи фізичних осіб в розмірі 143391,00 грн.; пп. 1.1 - 1.6 п. 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України та занижено військовий збір в сумі 10800 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 20 вересня 2016 року:

0034151306, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатом річного декларування на загальну суму 179238,75 грн. (за основним платежем 143391,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 35847,75 грн.);

0034201306, яким позивачу визначено суму грошового зобов`язання з податків і зборів (військовий збір) на загальну суму 13500 грн. (за основним платежем 10800 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 2700 грн.).

Судами також встановлено, що між позивачем та ПАТ "ОТП Банк" укладено кредитний договір від 06 листопада 2007 року №ML-004/374/2007, відповідно до умов якого позивачу надано кредит в сумі 161326,80 доларів США.

За період з 06 листопада 2007 року по 29 грудня 2015 року позивачем було погашено лише частину кредиту в розмірі: 83352,15 дол. США (еквівалент в національній валюті України за курсом НБУ станом на дату здійснення платежів - 775179,23 грн.) - тіло кредиту, а також, 128317,10 дол. США (еквівалент в національній валюті України за курсом НБУ станом на дату здійснення платежів 1115486,32 грн.) - відсотки по кредиту, що в сумі складає 211669,25 дол. США (еквівалент в національній валюті України за курсом НБУ - 1890665,55 грн.).

Станом на 29 грудня 2015 року заборгованість позивача перед ПАТ "ОТП Банк" становила: 77974,62 дол. США - тіло кредиту та 1667,03 дол. США - відсотки по кредиту, що в сумі складає 79641,65 дол. США.

У зв`язку з валютними коливаннями національної грошової одиниці України відносно долара США в 2014 році, що потягнуло за собою збільшення боргу ОСОБА_1 за вказаним Кредитним договором в перерахунку в гривневий еквівалент, 29 грудня 2015 року між ОСОБА_1 та ПАТ "ОТП Банк" було досягнуто домовленість про зміну валюти кредиту з долара США на гривню та прощення 720000 грн. - частини основної суми боргу.

Вказану домовленість ОСОБА_1 та ПАТ "ОТП Банк" затвердили шляхом укладення Додаткового договору № 1 до Кредитного договору № ML-004/374/2007 від 06 листопада 2007 року та Додаткового договору № 2 до Кредитного договору № ML-004/374/2007 від 06 листопада 2007 року, внаслідок чого, заборгованість позивача перед ПАТ "ОТП Банк" в сумі 79641,65 дол. США була переведена в національну валюту України, що становило 1907417,52 грн. (1856379,36 грн. - тіло кредиту та 39687,79 грн. відсотки по кредиту) - відповідно курсу, який був встановлений станом на 29 грудня 2015 року.

В подальшому, вказана заборгованість була поділена на дві частини: 1187417,52 грн. - це частина суми основного боргу (тіло кредиту та відсотки по кредиту), що підлягає погашенню; 720000 грн. - це частина суми боргу (тіло кредиту), яка підлягає прощенню, за умов належного виконання позивачем умов Кредитного договору № ML-004/374/2007 з додатками до нього (Додаткового договору № 1, Додаткового договору № 2).

Згідно листа ПАТ "ОТП Банк" від 06 червня 2016 року, відповідача повідомлено про списання позивачу безнадійної простроченої заборгованості в сумі 720000 грн. та про включення суми списаного боргу до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків і сум утриманого з них податку (форма 1 ДФ) у 4 кварталі 2015 року за ознакою: дохід отриманий платником податку як додаткове благо.

Вказане свідчить про те, що позивачу по Кредитному договору було анульовано основну кредитну заборгованість в сумі 720000 грн.

Окрім того, згідно з п. 3.7 Додаткового договору до Кредитного договору № ML-004/374/2007 від 06 листопад 2007 року, підписанням цього Додаткового договору Позичальник підтверджує, що Банк повідомив його про необхідність відображення Суми прощеного боргу у річній податковій декларації.

Вказаний Додатковий договір позивач особисто підписав та підтвердив, що належним чином проінформований банком про суму анулювання (прощення) заборгованості та про свій обов`язок самостійно сплатити податок з доходів фізичних осіб з суми прощеної основної заборгованості за кредитом і відобразити такий дохід у річній податковій декларації, відповідно до вимог пп. 164.2.17 ст. 164 Податкового кодексу України.

Погоджуючись із позицією контролюючого органу, суди попередніх інстанцій зауважили про порушення позивачем вимог Податкового кодексу України.

Разом з тим, касаційний суд, розглядаючи касаційну скаргу позивача в межах її доводів, вважає висновки судів попередніх інстанцій про законність податкових повідомлень-рішень контролюючого органу передчасними, та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів здійснена без дотримання положень статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а відтак такі судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.

Так, позивач зазначав про порушення процедури проведення невиїзної перевірки, як одну із підстав визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень. Разом з тим, судами попередніх інстанцій ненадана обґрунтована оцінка процедури призначення та проведення документальної невиїзної перевірки.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому особисто чи його уповноваженому представнику копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова, проте брати участь у проведенні такої перевірки є правом платника податків, а відтак з наказом про перевірку та письмовим повідомленням про дату початку та місце проведення такої перевірки платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до початку її проведення.

Невиконання вимог щодо повідомлення платника податків про перевірку до початку її проведення призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Крім того, згідно з підпунктами 163.1.1 та 163.1.2 пункту 163.1 статті 163 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин; далі - ПК України) об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання).

Відповідно до абзацу другого пункту 164.1 статті 164 ПК України загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Підпунктом 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що дохід з джерелом їх походження з України - будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні.

За правилами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу).


................
Перейти до повного тексту