ПОСТАНОВА
Іменем України
23 травня 2019 року
Київ
справа №815/3052/16
адміністративне провадження №К/9901/40690/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Іллічівської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року (суддя Тарасишина О.М.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року (головуючий суддя Вербицька Н.В., судді: Джабурія О.В., Крусян А.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Іллічівський морський рибний порт" до Іллічівської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
В червні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Іллічівський морський рибний порт" (далі - Товариство, позивач) звернулось до суду з позовом до Іллічівської обʼєднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області (далі - Інспекція, відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 14 червня 2016 року №0000411406.
Обґрунтовуючи позовну заяву, вказувало, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким на підставі абзацу 3 пункту 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" від 12 червня 1995 року №436/95 (далі - Указ №436/95) до нього застосовано штрафні санкції, є протиправним, а контролюючий орган дійшов необґрунтованих висновків про порушення позивачем законодавства у сфері обігу готівки, оскільки субʼєктом господарювання готівкові кошти на загальну суму 44310,00 грн. були своєчасно оприбутковані на підставі фіскальних звітних чеків (Z-звітів), які були підклеєні до Книги обліку розрахункових операцій (далі - КОРО) із внесенням відповідних записів; до того ж копія акту перевірки була надіслана позивачеві з порушенням вимог Податкового кодексу України (далі - ПК України) - без зазначення реєстраційного номера та без додатків (про які зазначено в акті).
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2017 року, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Інспекції від 14 червня 2016 року №0000411406.
Приймаючи таке рішення, суди, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, виходили з того, що Z-звіти за визначені відповідачем дати позивачем були належним чином сформовані, роздруковані у день надходження готівкових коштів та підклеєні до КОРО із внесенням відповідних записів; натомість Інспекцією не надано жодних доказів в підтвердження наведених в акті перевірки посилань про порушення Товариством порядку оприбуткування готівки.
Не погоджуючись з прийнятими судами рішеннями, відповідач подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення ними норм матеріального та процесуального права, просив їх скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
В касаційній скарзі контролюючий орган вказував на правомірність прийнятого ним податкового повідомлення-рішення, зазначаючи, що у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (далі - РРО) або використанням розрахункової книжки (далі - РК) оприбуткуванням готівки є сукупність таких дій як фіксація повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних РК) та відображення на їх підставі готівки у КОРО, тобто процедура оприбуткування готівки в касі полягає не лише у роздрукуванні фіскального чеку, а і в своєчасному та належному здійсненні запису в КОРО на підставі відповідного Z-звіту, відтак невиконання будь-якої із вказаних дій є порушенням порядку оприбуткування готівки, за яке встановлена відповідальність.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04 липня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Позивач в надісланому на адресу касаційного суду клопотанні, крім іншого зазначив, що вважає касаційну скаргу безпідставною й такою, що не підлягає задоволенню.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами Головного управління ДФС в Одеській області проведена фактична перевірка господарської одиниці - каси Товариства, що розташована за адресою: Одеська область, м.Чорноморськ, 5, Бурлача Балка, за результатами якої складено акт фактичної перевірки від 26 травня 2016 року, яким встановлено порушення позивачем пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2005 року за №40/10320 (далі - Положення №637) внаслідок неоприбуткування в КОРО готівкових коштів на загальну суму 44310,00 грн. в день їх надходження у період з 08 січня 2016 року по 24 травня 2016 року.
На підставі зазначеного акту перевірки Інспекцією 14 червня 2016 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000411406, яким до Товариства застосовано штрафні (фінансові) санкції у розмірі 221550,00 грн.
В частині 2 статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовʼязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265), дія якого поширюється на усіх субʼєктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) субʼєктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.
Відповідно до статті 2 Закону №265 фіскальний звітний чек - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить дані денного звіту, під час друкування якого інформація про обсяг виконаних розрахункових операцій заноситься до фіскальної памʼяті; денний звіт - документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.
Також за змістом статті 2 Закону №265 книга обліку розрахункових операцій - прошнурована і належним чином зареєстрована в органах доходів і зборів книга, що містить щоденні звіти, які складаються на підставі відповідних розрахункових документів щодо руху готівкових коштів, товарів (послуг).
Аналогічне визначення КОРО наведено і в пункті 1.2 глави 1 Положення №637, в якому також зазначено, що під оприбуткуванням готівки розуміється проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.
Згідно ж з пунктами 1 та 9 статті 3 Закону №265 субʼєкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобовʼязані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки у разі здійснення розрахункових операцій.
Підприємства (підприємці) здійснюють розрахунки готівкою між собою і з фізичними особами (громадянами України, іноземцями, особами без громадянства, які не здійснюють підприємницької діяльності) через касу як за рахунок готівкової виручки, так і за рахунок коштів, одержаних із банків. Зазначені розрахунки проводяться також шляхом переказу готівки для сплати відповідних платежів. Підприємства (підприємці) здійснюють облік операцій з готівкою у відповідних книгах обліку (пункт 2.2 глави 2 Положення №637).