ПОСТАНОВА
Іменем України
21 травня 2019 року
Київ
справа №817/78/16
адміністративне провадження №К/9901/27067/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів: Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без повідомлення сторін касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 (головуючий суддя Шевчук С.М., судді: Майор Г.І., Одемчук Є.В.) у справі №817/78/16 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 12.11.2015 №0000801703 та №0000811703.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач вказує на неправомірне визначення контролюючим органом класифікації товару, ввезеного позивачем на митну територію України, за кодом УКТ ЗЕД (8704), що стало причиною безпідставного визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість та акцизному податку. Позивач вказує, що сертифікатом відповідності від 22.04.2013 підтверджується, що ввезений автомобіль є вантажним автомобілем; у реєстраційному документі на транспортний засіб від 07.06.2006 №00.005.319.676 також визначено тип даного транспортного засобу як "вантажний автомобіль з закритим кузовом", а тому, на думку позивача, ним правомірно класифіковано ввезений на митну територію України транспортний засіб "MERCEDES-BENZ", модель "VITO 111 CDI" за кодом УКТ ЗЕД 8704 21 99 00. Позивач вважає, оскільки митні органи, прийнявши митні декларації, віднесли товар до певного коду товарної номенклатури та пропустили товар на митну територію України, то в подальшому контролюючі органи не мають правових підстав для прийняття податкових повідомлень-рішень про донарахування податкових зобов`язань у зв`язку з виявленням помилки стосовно класифікації товару, за винятком випадку, коли така помилка була наслідком протиправних дій імпортера, зокрема, зазначення у митній декларації недостовірних відомостей.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.06.2016 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 14.06.2016 скасовано та прийнято нове рішення про задоволення позову.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції Головне управління Державної фіскальної служби у Рівненській області звернулося з касаційною скаргою до суду касаційної інстанції, в якій просить скасувати постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2016 у справі №817/78/16 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, пункту 8 статті 69, частини восьмої статті 264 Митного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), статті 86, статті 159, частини другої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Доводи Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області зводяться до того, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанцій неповно з`ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті, неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, що стало причиною скасування законного рішення суду першої інстанції та постановлення нового про задоволення позову. Зокрема, відповідач вказує про доведеність в суді першої інстанції наявності в діях позивача складу порушення вимог податкового та митного законодавства, що свідчить про правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.
ОСОБА_1 не скористався своїм правом та не подав заперечення на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає її розгляду.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.09.2016 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у Рівненській області у справі №817/78/16.
З 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України, у зв`язку з чим відповідно до пункту 7 Розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII Вищий адміністративний суд України припинив свою діяльність.
Відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII з Вищого адміністративного суду України до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду передано матеріали адміністративної справи №817/78/16 (К/9901/27067/18) за правилами підпункту 4 частини першої Розділу VІІ Перехідних положень цього Кодексу.
За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, суддею-доповідачем у даній справі визначено Хохуляка В.В.
Верховний Суд ухвалою від 17.05.2019 прийняв до свого провадження матеріали адміністративної справи №817/78/16, закінчив проведення підготовчих дій та призначив вказану справу до касаційного розгляду у судовому засіданні без повідомлення сторін на 21.05.2019.
Переглянувши рішення суду апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Враховуючи положення частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України перегляду у даній справі підлягають судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що громадянином ОСОБА_1 в квітні 2013 року було ввезено на митну територію України автомобіль марки "MERCEDES-BENS" модель "VITO 111 CDI". В ході проведення митного оформлення позивачем до митного органу було подано митну декларацію типу ІМ40ДЕ від 24.04.2013 №20405002/2013/015042, згідно якої, ввезений автомобіль, позивачем самостійно класифіковано за кодом за кодом УКТ ЗЕД 8704 21 99 00.
Посадовими особами Головного управлінням Державної фіскальної служби у Рівненській області було проведено документальну невиїзну перевірку дотримання громадянином ОСОБА_1 вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні через митний кордон України товару з поданням митної декларації від 24.04.2013 №204050002/2013/015042, результати якої складено акт від 30.10.2015 №н41/5/17-00-17-03-10/2489512652.
Перевіркою встановлено проведення ОСОБА_1 невірної класифікацію товару - імпортованого транспортного засобу за митною декларацією типу ІМ40ДЕ від 24.04.2013 №20405002/2013/015042, та як наслідок, порушення позивачем вимог статті 257, частини першої статті 377 Митного кодексу України; пункту 218.1 статті 218 та пункту 222.2.1 статті 222 Податкового кодексу України, Правил 1 та 6 Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД; пункту 190.1 статті 190, підпункту 215.3.5 пункту 215.3 статті 215 Податкового кодексу України.
На підставі висновків викладених у вказаному акті перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.11.2015 №0000801703, яким позивачу визначено суму податкового зобов`язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України фізичними особами в розмірі 12154,85грн.; №0000811703, яким позивачу визначено податкове зобов`язання з акцизного податку з товарів (транспортні засоби, комі мотоциклів і велосипедів), ввезених на митну територію України, в розмірі 60774,28грн. (в тому числі: 48619,42грн. за основним платежем та 12154,86грн. за штрафними санкціями).
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність прийняття спірних рішень з огляду на те, що позивачем, як під час митного оформлення, так і при проведенні перевірки не було надано документів, які б однозначно підтвердили правомірність віднесення задекларованого транспортного засобу до категорії вантажних (8704 згідно УКТ ЗЕД). За сукупністю технічних характеристик, враховуючи технічну документацію заводу-виробника автомобіля, контролюючим органом здійснено правильну класифікацію транспортного засобу марки "MERCEDES-BENS" модель "VITO 111 CDI" за кодом УКТ ЗЕД 8703 32 90 30.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги, апеляційний адміністративний суд дійшов висновку про безпідставність прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, оскільки інформаційні відомості, надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Західно-український автомобільний дім" щодо технічних характеристик автомобіля марки "MERCEDES-BENS" модель "VITO 111 CDI", не можуть слугувати основною підставою для зміни митної класифікації без фактичного повторного дослідження об`єкту митного контролю. Також суд зауважив, що відповідно до сертифікату відповідності виданого Держаним підприємством "Рівнестандартметрологія" серії ВГ, зареєстрованого в Реєстрі за №UA1.044.0083555-13, органом сертифікації було визначено товарну групу названого автомобіля, а саме за кодом УКТ ЗЕД віднесено його до класу товарів 8704 (автомобіль вантажний), що, на думку суду, свідчить про помилковість зміни коду УКТ ЗЕД та безпідставність проведених донарахувань.
Проте, Верховний Суд не погоджується з таким висновком суду апеляційної інстанції та вважає його помилковим, з огляду на наступне.
Статтею 69 Митного кодексу України передбачено, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.
Частинами першою-четвертою статті 67 Митного кодексу України визначено, що Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується законом про Митний тариф України. В УКТ ЗЕД товари систематизовано за розділами, групами, товарними позиціями, товарними підпозиціями, найменування і цифрові коди яких уніфіковано з Гармонізованою системою опису та кодування товарів. Для докладнішої товарної класифікації використовується сьомий, восьмий, дев`ятий та десятий знаки цифрового коду. Структура десятизнакового цифрового кодового позначення товарів в УКТ ЗЕД включає код групи (перші два знаки), товарної позиції (перші чотири знаки), товарної підпозиції (перші шість знаків), товарної категорії (перші вісім знаків), товарної підкатегорії (десять знаків).
Згідно з частиною першою статті 68 Митного кодексу України ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пунктів 2, 3 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №428, УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України "Про Митний тариф України", що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів. УКТЗЕД складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів Всесвітньої митної організації (далі - Гармонізована система) з урахуванням Комбінованої номенклатури Європейського Союзу (далі - Комбінована номенклатура).
Як передбачено статтею 1 Закону України "Про Митний тариф України", цим Законом встановлюється Митний тариф України. Митний тариф України є невід`ємною частиною цього Закону та містить перелік ставок загальнодержавного податку - ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
На виконання статті 68 Митного кодексу України Державною митною службою України були розроблені Методичні рекомендації щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД, які були надіслані для роботи начальникам регіональних митниць листом від 05.03.2013 №11.1/2-16.2/2165-ЕП. Так, додатком 4 передбачені Методичні рекомендації щодо класифікації згідно з вимогами УКТЗЕД моторних транспортних засобів.
Відповідно до Методичних рекомендацій щодо класифікації згідно з вимогами УКТ ЗЕД, розроблених Державною митною службою України, моторні транспортні засоби за призначенням поділяються на такі основні групи: пасажирські, вантажні, спеціальні. Деякі вантажні моторні транспортні засоби характеризуються певними ознаками, які свідчать про те, що вони сконструйовані для перевезення пасажирів, а не для перевезення вантажів.
Відповідно до положень УКТ ЗЕД до товарної позиції 8703 включаються автомобілі легкові та інші моторні транспортні засоби, призначені головним чином для перевезення людей (крім моторних транспортних засобів товарної позиції 8702), включаючи вантажопасажирські автомобілі-фургони та гоночні автомобілі.