ПОСТАНОВА
Іменем України
21 травня 2019 року
Київ
справа №820/504/13-а
адміністративне провадження №К/9901/1416/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Хохуляка В.В.,
суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2013 (суддя - Білова О.В.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 (головуючий суддя - Перцова Т.С., судді: Дюкарєва С.В., Жигилій С.П.) у справі №820/504/13-а за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш" до Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області, Спеціалізованої державної податкової служби по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про визнання протиправною бездіяльності, стягнення бюджетного відшкодування, -
встановив:
Державне підприємство завод "Електроважмаш" (далі - ДП завод "Електроважмаш") звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило суд визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби (далі - СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові) з ненадання висновку до органу Державного казначейства України щодо здійснення бюджетного відшкодування за липень 2012 року в розмірі 1503392,00 грн., стягнути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області на користь ДП завод "Електроважмаш" бюджетне відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року в розмірі 1503392,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було проведено документальну позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складено акт від 19.10.2012 за №476/40-028/00213121, яким підтверджено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1503392 грн., та прийнято податкове повідомлення рішення №0000830040 від 06.11.2012 щодо зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 9050 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 4525 грн. Позивач вважає, що податковим органом безпідставно та неправомірно не подано висновок із зазначенням суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, яка була підтверджена податковим органом за результатами проведеної перевірки.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2013, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013, позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області на користь ДП завод "Електроважмаш" бюджетне відшкодування в розмірі 1503392,00 грн.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ДП завод "Електроважмаш" суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в розмірі 1503392 грн., суди попередніх інстанції виходили з їх обґрунтованості та правомірності, оскільки позивач на час звернення із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування у вказаному розмірі мав підтверджену податковим органом вказану суму бюджетного відшкодування ПДВ за результатами проведеної перевірки щодо отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року. Проте, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові не виконала покладений на неї законом обов`язок та не надала у встановленому порядку до органу державного казначейства висновок про відшкодування позивачу податку на додану вартість за липень 2012 року в сумі 1503392 грн. При цьому, суди зазначили, що у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому належним та достатнім способом захисту цього права повинна бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування бюджетної заборгованості).
Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові оскаржила їх у касаційному порядку.
У касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2013, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 18.04.2013 та прийняти у справі нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Подана касаційна скарга, яка аналогічна за змістом апеляційній скарзі, мотивована тим, що судами попередніх інстанцій залишено поза увагою норми наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України № 68/23 від 03.02.2011, яким затверджено Порядок формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених у висновках. У спірних правовідносинах орган державного казначейства керувався саме цим Порядком та на виконання пунктів 2-5, 7 Порядку листом № 8059/8/20/231 від 14.12.2012 направив до органів державної податкової служби зведену інформацію про можливі загальні обсяги відшкодування ПДВ грошовими коштами по суб`єктам підприємницької діяльності згідно декларацій, наданих на умовах дії Податкового кодексу України, з урахуванням уточнюючих розрахунків, до 100 тис. грн. і більше станом на 14.12.2012 по ряду підприємств, в тому числі стосовно ДП завод "Електроважмаш" за результатами відпрацювання показників декларації за липень 2012 року. Окружною державною податковою службою - Центральним офісом з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби було повернуто узагальнені матеріали з зазначенням у графі застережень рекомендацій по усуненню недоліків відпрацювання декларації з податку на додану вартість стосовно позивача, що свідчить про безпідставність вимог позивача.
В письмових запереченнях на касаційну скаргу ДП завод "Електроважмаш" зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Як встановлено попередніми судовими інстанціями, 17.08.2012 ДП завод "Електроважмаш" до податкового органу було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2012 року № 9049920914 та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування № 9049918762, відповідно до якої заявлено суму бюджетного відшкодування на рахунок платника податку у банку в розмірі 1512442 грн.
СДПІ по роботі з ВПП в м. Харкові проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування позивачем від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту за червень 2012 року у розмірі 1512442 грн., за липень 2012 року у сумі 4439782 грн. та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у банку за липень 2012 року у розмірі 1512442 грн., за результатами якої складено акт від 19.10.2012 №476/40-028/00213121.
Згідно висновків вказаного акту встановлено порушення в частині заявлення до бюджетного відшкодування суми в розмірі 9050 грн. та підтверджено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року у розмірі 1503392 грн.
22.11.2012 позивач звернувся до податкового органу із заявою, в якій повідомив про те, що сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2012 року у розмірі 1503392 грн. підтверджено податковим органом за результатами проведеної перевірки та просив подати відповідний висновок до органу державного казначейства.
Однак, висновок податкового органу із зазначенням суми бюджетного відшкодування, який є підставою для проведення відшкодування сум ПДВ з державного бюджету, до органу Державної казначейської служби не надавався.
Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) та строки проведення розрахунків до 01.01.2017 року визначались положеннями статті 200 Податкового кодексу України.
Алгоритм дій платника податку та державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) податку на додану вартість визначено статтею 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), а також Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011 №39 (далі - Порядок №39), Порядком ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2016 №68 (далі - Порядок №68), та Порядком формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 03.02.2011 №68/23 (далі - Порядок №68/23).
Пунктом 200.7 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктами 200.10 - 200.13 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Контролюючий орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу, орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.
Відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов`язань з цього податку в наступних податкових періодах; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.
Абзацом другим пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Таким чином, Податковим кодексом України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) було визначено, що в разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, вимог, передбачених пунктами 200.7 та 200.8 статті 200 цього Кодексу, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, який протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.
При цьому, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган надсилає платнику податку відповідне податкове повідомлення.
Норми Порядків №39 та №68/23 регламентують діяльність та порядок взаємодії органів державної податкової служби між собою, а також з органами Державного казначейства України у процесі відшкодування податку на додану вартість.
За змістом пунктів 8 та 9 Порядку №39 висновок про суми відшкодування податку на додану вартість та узагальнена інформація про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість є підставами для здійснення відшкодування таких сум органами державної казначейської служби.
Згідно з положеннями пункту 4 Порядку №68/23 за результатами підтвердження достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість податкові органи місцевого рівня формують висновки із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню, реєстри яких направляють до центрального органу державної податкової служби для формування узагальненої інформації.
На підставі пункту 5 Порядку №68/23 на центральний орган державної податкової служби покладено обов`язок не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання реєстрів висновків, здійснити формування узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених у висновках. Таку узагальнену інформацію не пізніше наступного робочого дня після її формування центральний орган державної податкової служби надсилає до Державного казначейства України і одночасно органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для подачі висновків органам державного казначейства.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові не виконала покладений на неї законом обов`язок та не надала у встановленому порядку УДКС України у м.Харкові Харківської області висновок про відшкодування позивачу податку на додану вартість за липень 2012 року в сумі 1503392 грн.
Крім того, судами встановлено, що на час розгляду справи відповідачем - СДПІ ВПП у м. Харкові ДПС не проводиться будь-яких інших перевірок щодо бюджетного відшкодування липня 2012 року.
За правовою позицією Верховного Суду України (постанови від 16.09.2015 у справі № 21-881а15, від 17.11.2015 у справі № 21-4371а15, від 02.12.2015 у справі № 21-2650а15, від 20.04.2016 у справі № 21-452а16, від 07.03.2017 у справі № 820/19449/14) Порядок № 39, не передбачає бюджетне відшкодування податку на додану вартість у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями контролюючих органів, ухваленими за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування або окремо від здійснення такого контролю. Відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а отже, суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.
Відтак стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість згідно з правовою позицією Верховного Суду України визнано неналежним способом захисту прав платника податків. Правильним механізмом визнано зобов`язання контролюючого органу виконати покладені на нього законом і підзаконними актами обов`язки щодо надання органу казначейства висновку щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету.
За правилами пункту 8 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів або палати (об`єднаної палати), передає справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо така колегія або палата (об`єднана палата) вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду України.