ПОСТАНОВА
Іменем України
23 травня 2019 року
Київ
справа №806/4990/15
адміністративне провадження №К/9901/26068/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Пасічник С.С.,
суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року (головуючий суддя Котік Т.С., судді: Жизневська А.В., Малахова Н.М.) у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
В жовтні 2015 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - Підприємець, позивач) звернувся до суду з позовом до Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - Інспекція, відповідач) про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25 вересня 2015 року №0000652100 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 18031,20 грн.
Обґрунтовуючи позовну заяву, вказував, зокрема, що викладені в акті за результатами проведеної перевірки висновки щодо здійснення Підприємцем роздрібної торгівлі алкогольними напоями після закінчення строку дії відповідної ліцензії не відповідають дійсності, оскільки у виданій позивачу ліцензії зазначено, що вона дійсна з 18 липня 2014 року до 18 липня 2015 року, а відтак продаж в належному останньому кафе алкогольних напоїв до закінчення доби 18 липня 2015 року не можна вважати таким, що здійснювався без ліцензії.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи таке рішення, суд першої інстанції прийшов до висновку. що суб`єкт господарювання має право здійснювати торгівлю алкогольними напоями до дати, зазначеної в ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, при цьому останнім днем торгівлі буде дата, що передує даті, зазначеній у такій ліцензії, а тому, враховуючи, що строк дії виданої позивачу ліцензії визначений до 18 липня 2015, то останнім днем її дії є 17 липня 2015 року.
Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2016 року постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року скасовано та прийнято нову - про задоволення позову: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Житомирської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області №0000652100 від 25 вересня 2015 року.
Суд попередньої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що строк дії дозвільного документу (ліцензії), протягом якого суб`єкт може провадити відповідну господарську діяльність, спливає у 24 годині 00 хвилин відповідного місяця та числа останнього року строку, які визначені у спеціальному дозволі, тобто після закінчення доби 18 липня 2015 року; наведене такою узгоджується й з тією обставиною, що нову ліцензію позивачеві видано на період з 19 липня 2015 року до 19 липня 2016 року.
Не погоджуючись з рішенням суду, Інспекція подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення ним норм матеріального та процесуального права, просила його скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, зазначала, що ліцензія позивачу була видана на один рік, а тому строк її дії припинився 17 липня 2015 року, в зв`язку з чим продаж алкогольних напоїв 18 липня 2015 року був здійснений без ліцензії.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 липня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Позивач своїм правом на подання письмових заперечень (відзиву) на касаційну скаргу не скористався.
В подальшому справа передана до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Переглянувши судові рішення та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 11 вересня 2015 року працівниками контролюючого органу було проведено фактичну перевірку належного Підприємцю кафе, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, на предмет дотримання вимог чинного законодавства при здійсненні роздрібної торгівлі підакцизними товарами (алкогольними напоями та тютюновими виробами), про що складено акт за №114/21//3195422559 від 11 вересня 2015 року, яким встановлено, що 18 липня 2015 року позивачем здійснювався продаж алкогольної продукції без наявності відповідної ліцензії.
На підставі акту перевірки та відповідно до вимог статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року №481/95-BP (далі - Закон №481/95), підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України Інспекцією 25 вересня 2015 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0000652100 про застосування до Підприємця штрафної (фінансової) санкції в розмірі 18031,20 грн.
17 липня 2014 року Підприємцю видано ліцензію серії НОМЕР_1 (реєстраційний № 406252701511, дата реєстрації 11 липня 2014 року) на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями, яка дійсна з 18 липня 2014 року до 18 липня 2014 року.
Згідно з додатком до вказаної ліцензії позивачем сплачено поточні платежі за ліцензію за вказаний період.