ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/6404/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.,
за участю секретаря судового засідання - Кравченко О.В.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Орізон"
представник позивача - не з`явився
відповідач - Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк"
представник відповідача - не з`явився
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Орізон"
на постанову Північного апеляційного господарського суду у складі Пономаренка Є.Ю. - головуючого, Смірнової Л.Г., Дідиченко М.А. від 04 лютого 2019 року та рішення Господарського суду міста Києва у складі Баранова Д.О. від 19 вересня 2018 року
Історія справи
Короткий зміст позовних вимог
1. У травні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Орізон" (далі також позивач, Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі також відповідач, Банк) про визнання недійсним договору іпотеки (нерухомого майна - квартири) від 26 грудня 2007 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Башлай Д.Г. та зареєстрованого в реєстрі за № 8110.
2. Позов обґрунтований тим, що вказаний іпотечний договір, який укладено в забезпечення виконання зобов`язань між Товариством з обмеженою відповідальністю "Орізон" та Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" за генеральним договором про надання кредитних послуг № BL742 від 26 грудня 2007 року про надання кредиту в розмірі 900 000,00 доларів США, суттєво порушує права іпотекодавця та суперечить чинному законодавству.
Короткий зміст оскаржуваних судових рішень, прийнятих судами першої та апеляційної інстанцій
3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 19 вересня 2018 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04 лютого 2019 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
4. Судові рішення мотивовані тим, що позивачем при зверненні до суду з вимогою про визнання договору іпотеки недійсним не доведено наявності підстав з відповідними засобами доказування, з якими закон пов`язує визнання оспорюваного правочину недійсним на підставі статті 18 Закону України "Про іпотеку" та положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. У березні 2019 року позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Аргументи учасників справи
Доводи позивача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
6. Укладаючи Генеральний договір про надання кредитних послуг № BL742 від 27 грудня 2017 року відповідач не надавав окремий письмовий документ з детальним розписом загальної вартості кредиту для споживача. У наданому Банком графіку погашення кредиту не вказано повної орієнтовної вартості кредиту, розрахунок проведений поверхнево та не зрозуміло для позичальника.
6.1. Вказані дії відповідача при укладенні кредитного договору є порушенням приписів частини 1 статті 11 Закону України "Про захист прав споживачів", а тобто і підставою для визнання договору недійсним в силу положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
7. Судами попередніх інстанцій проігноровано той факт, що відповідно до пункту 2 статті 18 Закону України "Про іпотеку" іпотечний договір повинен містити одну з таких істотних умов, як зміст та розмір основного зобов`язання, строк і порядок його виконання та / або посилання на правочин, у якому встановлене основне зобов`язання.
8. Публічне акціонерне товариство "Універсал Банк" індивідуальною угодою та графіком погашення кредиту до генерального договору та договору іпотеки включив положення, які на думку скаржника, є несправедливими, оскільки такі умови ставлять в тяжке, несправедливе становище споживача в договірних зобов`язаннях. Крім того, відповідно до укладеного між сторонами договору іпотеки від 26 грудня 2007 року, у разі невиконання іпотекодавцем та/або боржником вимог, зазначених в повідомленні, про яке йдеться в п. 4.3 договору, іпотекодержатель здійснює звернення стягнення на предмет іпотеки та наділяється правом здійснити дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки, навіть якщо зобов`язання виконується в повному обсязі, з причин зменшення вартості предмета іпотеки окрім випадків звичайного зносу. Вказаний пункт договору, за твердженнями апелянта, виходить за рамки справедливості, добросовісності та розумності як загальних засад цивільного законодавства визначених в пункті 6 статті 3 Цивільного кодексу України.
Доводи відповідача, викладені ним у відзиві (узагальнено)
9. Закону України "Про захист прав споживачів" не поширює свою дію на споживачів - юридичних осіб, а тому твердження позивача, що описані у пунктах 6., 6.1. цієї постанови взагалі не заслуговують на увагу як такі, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України.
10. В розділі Терміни оспорюваного договору іпотеки чітко вказано, що основним договором є Генеральний договір про надання кредитних послуг № BL742 від 26 грудня 2007 року, а тому доводи скаржника, що описані у пункті 7 цієї постанови є необґрунтованими.
11. Договір іпотеки відповідає усім вимогам закону, а тому відсутні і підстави для визнання його недійсним.
12. Рішення судів попередніх інстанцій є законними та обґрунтованими, прийнятими з правильними застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для їхнього скасування не має.
Позиція Верховного Суду
Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
13. При розгляді даної справи судами встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Орізон" та Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" 26 грудня 2007 року укладено генеральний договір про надання кредитних послуг № BL742.
13.1. Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Банк зобов`язується надати позичальнику кредитні послуги у валютах, вказаних в цьому договорі, в рамках ліміту встановленого в базовій валюті, що дорівнює 900 000,00 доларів США, у порядку та на умовах, визначених у цьому договорі.
14. Для забезпечення виконання зобов`язань за генеральним договором про надання кредитних послуг № BL742, 26 грудня 2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Орізон" та Публічним акціонерним товариством "Універсал Банк" укладено договір іпотеки нерухомого майна (квартири), зареєстрований в реєстрі за № 8110.
14.1. За умовами п. 1.1 договору, іпотекодавець передає в іпотеку наступне нерухоме майно, а саме: квартиру, що складається з трьох кімнат, загальною площею 92, 50 кв.м., житловою площею 59, 20 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що належить іпотекодавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу квартири від 26 грудня 2007 року, що посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Башлай Д.Г. за реєстровим № 8110, зареєстрованого в Державному реєстрі правочинів за № 2608261, що підтверджується витягом № 5238768 від 26 грудня 2007 року.
14.2. Відповідно до п. 1.2 договору іпотеки станом на дату укладення цього договору заставна вартість предмету іпотеки, згідно звіту незалежного суб`єкта оціночної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Консалтингова компанія "Увекон" від 26 листопада 2007 року становить 3 605 200, 00 грн.
14.3. Пунктом 1.3 договору передбачено, що іпотекодавець та іпотекодержатель ознайомлені з усіма умовами основного(-их) договору(-ів), що обумовлюють основне зобов`язання, в тому числі стосовно можливості зміни розміру зобов`язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання, забезпеченого цим договором. Сторони досягли згоди відносно розміру, строку і порядку виконання зобов`язань, що забезпечується іпотекою відповідно до цього договору, розуміючи при цьому можливість зміни розміру таких зобов`язань у більшу та/або меншу сторону, строку і порядку його виконання у випадках передбачених умовами договору(-ів), що обумовлюють основне зобов`язання. Сторони підтверджують, що іпотека за цим договором забезпечує також і розмір зобов`язань, строк і порядок його виконання, який може бути змінено відповідно до умов вищевикладеного основного (-их) договору(ів), що обумовлюють основне зобов`язання.
14.4. Згідно пункту 6.9 уклавши цей договір, іпотекодавець підтверджує, що погоджується отримувати від іпотекодержателя (його уповноважених осіб) інформацію про факти невиконання зобов`язань іпотекодавця за цим договором та/або зобов`язань боржника за основним(-ими) договором(-ами), що обумовлюють основне зобов`язання, про розмір існуючої заборгованості за цим договором та/або вищевказаним новим(-ими) договором(-ами), про строки та умови погашення такої заборгованості, про зміну умов обслуговування клієнтів іпотеко держателя та його нові послуги тощо, шляхом направлення іпотекодавцю відповідних повідомлень засобами зв`язку, зокрема, поштою (в тому числі електронною поштою) за адресою іпотекодавця, вказаною в цьому договорі, та/або на номер мобільного телефону іпотекодавця та/або на автовідповідач телефону тощо. Уклавши цей договір, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань іпотекодавця за цим договором та боржника за основним(-ими) договором(-ами), що обумовлюють основне зобов`язання, іпотекодавець надає іпотекодержателю право використовувати банківську таємницю, що стосується виконання зобов`язань за цим договором та/або вищевказаним основним(-ими) договором(-ами), на власний розсуд для надання будь яким особам, підприємствам, організаціям будь якої форми власності. При цьому, у разі такого розкриття іпотекодержателем банківської таємниці, що стосується виконання зобов`язань за цим договором та/або основним(-ими) договором(-ами), що обумовлюють основне зобов`язання, іпотекодавець не має і не буде мати до іпотекодержателя будь-яких претензій.
15. Спір у даній справі виник через те, що (на думку позивача) укладаючи генеральний договір про надання кредитних послуг № BL742 від 26 грудня 2007 року відповідачем не надано позивачу окремий письмовий документ з детальним розписом загальної вартості кредиту для споживача. Разом з тим, у наданому графіку погашення кредиту не вказано повної орієнтовної вартості кредиту, розрахунок проведений поверхово та не зрозуміло для позичальника. Також, банком до генерального договору та договору іпотеки включено положення, які на думку Товариства суперечать вимогам Закону України "Про захист прав споживачів". На переконання позивача, умови генерального договору про надання кредитних послуг є несправедливими в цілому, суперечать принципу добросовісності, що є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, що є підставою для визнання такого договору недійсним та, відповідно як наслідок, визнання недійсними договорів іпотеки, оскільки, ці договори є похідними від головного.
15.1. За твердженнями Товариства з обмеженою відповідальністю "Орізон", вказане свідчить про невідповідність договору іпотеки нормам чинного законодавства та у зв`язку з цим, наявні підстави для визнання договору іпотеки недійсним.
16. Як вже зазначалося вище, відмовляючи у задоволенні позовних вимог у даній справі суди виходили з того, що позивачем при зверненні до суду з вимогою про визнання договору іпотеки недійсним не доведено наявності підстав з відповідними засобами доказування, з якими закон пов`язує визнання оспорюваного правочину недійсним на підставі статті 18 Закону України "Про іпотеку" та положень статей 203, 215 Цивільного кодексу України.
17. Верховний Суд погоджується з такими висновками судів попередніх інстанцій, а доводи касаційної скарги вважає необґрунтованими з огляду на таке.
18. По-перше, відповідно до преамбули Закону України "Про захист прав споживачів" (в редакції чинній на день укладення оспорюваного договору) цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
18.1. Пунктом 22 частини 1 статті 1 цього Закону визначено, що споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.
18.2. Генеральний договір про надання кредитних послуг № BL742 від 26 грудня 2007 року та Договір іпотеки від 26 грудня 2007 року укладені Банком з юридичною особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Орізон".
18.3. Таким чином, позивач у спірних правовідносинах не є споживачем, а тому норми вищевказаного Закону України "Про захист прав споживачів" на нього не розповсюджуються, що повністю спростовує доводи скаржника у цій частині.
19. Доводи ж скаржника, що описані у пункті 7 цієї постанови спростовуються текстом оспорюваного договору іпотеки.
19.1. Як слушно зазначає відповідач у своєму відзиві в розділі "Терміни" оспорюваного договору іпотеки чітко вказано, що основним договором є Генеральний договір про надання кредитних послуг № BL742 від 26 грудня 2007 року.
20. Стосовно доводів скаржника, що описані у пункті 8 цієї постанови Суд зазначає таке.
20.1. Відповідно до частин 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом. Такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).