ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 915/1792/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Сухового В.Г. - головуючого, Берднік І.С., Міщенка І.С.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 (Таран С.В., Будішевська Л.О., Мишкіна М.А.) та ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2018 (Алексєєв А.П.) у справі № 915/1792/18
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Європейська Компанія"
до Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України"
про забезпечення позову
Історія справи
Короткий зміст вимог
1. 27.12.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Нова Європейська Компанія" (далі - Позивач) звернулося в Господарський суд Миколаївської області з заявою про забезпечення позову, в якій просило: 1) заборонити Державному підприємству "Адміністрація морських портів України" та Державному підприємству "Адміністрація морських портів України" в особі Миколаївської філії Державного підприємства "Адміністрація морських портів України" (далі - Відповідач) вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення (скасування) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації іншого речового права (сервітуту) на причал №12 (інв.№1031039), залізничні колії №53, №54 (інв.№№1031085, 1031086), підкранові колії (інв.№1031068), розташоване за адресою: 54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, встановленого за Позивачем, як за субʼєктом іншого речового права (правокористувачем), шляхом проведення відповідних дій, що матимуть наслідком скасування, відміну, припинення, анулювання, внесення змін та інше до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо запису про державну реєстрацію іншого речового права (номер запису №9430088 від 15.04.2015), встановленого відповідно до договору №А3-А про встановлення сервітуту від 04.07.2013 щодо обʼєкту нерухомого майна (нежитловий обʼєкт), що знаходиться за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Заводська, будинок 23 (реєстраційний номер обʼєкта нерухомого майна: 29969948101); 2) заборонити Державним реєстраторам прав на нерухоме майно та субʼєктам державної реєстрації прав (в тому числі Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим субʼєктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора прав на нерухоме майно відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") вчиняти будь-які реєстраційні дії, спрямовані на припинення (скасування) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації іншого речового права (сервітуту) на причал №12 (інв.№1031039), залізничні колії №53, №54 (інв.№№1031085, 1031086), підкранові колії (інв.№1031068), розташоване за адресою: 54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, встановленого за Позивачем, як за субʼєктом іншого речового права (правокористувачем), шляхом проведення відповідних реєстраційних дій, що матимуть наслідком скасування, відміну, припинення, анулювання, внесення змін та інше до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо запису про державну реєстрацію іншого речового права (номер запису №9430088 від 15.04.2015), встановленого відповідно до договору №А3-А про встановлення сервітуту від 04.07.2013 щодо обʼєкту нерухомого майна (нежитловий обʼєкт), що знаходиться за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Заводська, будинок 23 (реєстраційний номер обʼєкта нерухомого майна: 29969948101).
Короткий зміст оскарженої ухвали суду першої інстанції
2. Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2018 заяву Позивача про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено Відповідачу вчиняти будь-які дії, спрямовані на припинення (скасування) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації іншого речового права (сервітуту) на причал №12 (інв.№1031039), залізничні колії №53, №54 (інв.№№1031085, 1031086), підкранові колії (інв.№1031068), розташоване за адресою: 54020, м. Миколаїв, вул. Заводська, 23, встановленого за Позивачем, як за субʼєктом іншого речового права (правокористувачем), шляхом проведення відповідних дій, що матимуть наслідком скасування, відміну, припинення, анулювання, внесення змін та інше до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо запису про державну реєстрацію іншого речового права (номер запису №9430088 від 15.04.2015), встановленого відповідно до договору №А3-А про встановлення сервітуту від 04.07.2013 щодо обʼєкту нерухомого майна (нежитловий обʼєкт), що знаходиться за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Заводська, будинок 23 (реєстраційний номер обʼєкта нерухомого майна: 29969948101). В задоволенні решти заяви відмовлено.
3. Ухвала суду мотивована тим, що враховуючи те, що спір між сторонами виник внаслідок дій Відповідача, які свідчать про намір припинити правовідносини сервітуту, а також характер позову, з яким заявник (Позивач) планує звернутися до суду, твердження останнього стосовно того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити захист та поновлення оспорюваних прав і інтересів Позивача в разі задоволення позовних вимог, є обґрунтованими.
Короткий зміст оскаржуваної постанови, прийнятої судом апеляційної інстанції
4. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.02.2019 ухвалу Господарського суду Миколаївської області від 28.12.2018 залишено без змін з тих же підстав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Відповідач подав касаційну скаргу на ухвалу та постанову судів попередніх інстанцій, в якій просить їх скасувати та прийняти рішення про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Аргументи учасників справи
Доводи Відповідача, який подав касаційну скаргу (узагальнено)
6. Договір сервітуту припинено 31.12.2018 у звʼязку із закінченням строку дії, а тому заходи забезпечення позову порушують право власності Відповідача.
7. Відсутні належні докази, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
8. Заходи забезпечення позову не можуть бути тотожними задоволенню заявлених позовних вимог.
Позиція Позивача у відзиві на касаційну скаргу
9. Судами попередніх інстанцій обґрунтовано встановлено, що в матеріалах справи наявні докази, які свідчать про необхідність вжиття заходів забезпечення позову, оскільки лист Відповідача та відповідь Позивача на цей лист є достатніми доказами наявності між сторонами спору та, відповідно, наміру Відповідача припинити зобовʼязальні правовідносини.
10. Заборона Відповідачу вчиняти дії, спрямовані на припинення (скасування) реєстрації права сервітуту у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, жодним чином не свідчить про визнання судом обставин продовження договору сервітуту, а є заходом забезпечення позову та не є тотожним заявленим позовним вимогам.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
11. Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до предʼявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Статтею 137 ГПК України визначено заходи забезпечення позову. Так, частиною 1 зазначеної статті Кодексу визначено, що позов забезпечується, зокрема, забороною Відповідачу вчиняти певні дії (пункт 2); іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними в пунктах 1-9 цієї частини (пункт 10).
12. Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
При цьому, сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звʼязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у звʼязку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.