ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/9242/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Мамалуй О.О., Погребняк В.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
на рішення Господарського суду міста Києва
у складі судді Сівакова В.В.
від 18.10.2018
та постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Чорної Л.В., Тищенко А.І., Агрикової О.В.
від 14.01.2019
за позовом Державного підприємства "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України"
до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк"
про стягнення 777 081,27 грн
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У липні 2018 року Державне підприємство "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" про стягнення заборгованості за договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 23/05/14-1-ор від 23.05.2014 у розмірі 777 081,27 грн, з яких: 471 750,82 грн - основний борг, 101 289,49 грн - пеня, 4 717,51 грн - штраф, 161 862,10 грн інфляційні втрати, 37 461,35 грн - три відсотки річних.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як орендар, в порушення умов укладеного з позивачем договору оренди не виконав у повному обсязі взяті на себе за договором зобов`язання зі сплати орендної плати за користування майном, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість, яку він зобов`язаний погасити, а також відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України за порушення грошового зобов`язання зобов`язаний сплатити інфляційній втрати та три відсотки річних, та відповідно до умов договору за порушення строків виконання зобов`язання сплатити пеню та штраф.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
23.05.2014 між Державним підприємством "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України" (орендодавець, позивач) та Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (орендар, відповідач) укладений договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності № 23/05/14-1-ор (далі по тексту - договір, договір оренди), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно, а саме: нерухоме майно - вбудоване нежитлове приміщення на третьому поверсі трьохповерхової адміністративно-побутового корпусу, за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 4 (літера А-3), загальною площею 619,5 кв.м. (майно, об`єкт оренди), що перебуває на балансі Державного підприємства "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України".
Згідно з пунктом 2.1. договору орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.
Відповідно до пункту 7.1. договору орендодавець зобов`язаний передати орендарю в оренду майно згідно з цим договором за актом приймання-передавання майна, який підписується одночасно з цим договором.
Згідно з пунктом 10.1. договору він вважається укладеним з моменту підписання орендодавцем та орендарем та діє до 12.06.2014.
Додатковою угодою від 08.07.2014 сторони внесли зміни до пункту 10.1. договору та продовжили його дію до 31.12.2014.
У пункт 10.4. договору сторони передбачили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на такий самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Згідно з пунктами 3.1., 3.2. договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України № 786 від 04.10.2995 і становить за базовий місяць розрахунку (квітень 2014 р.) 56 407,94 грн без ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством
Відповідно до пунктів 3.3., 3.6. договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць та сплачується орендарем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок орендодавця, що зазначений у реквізитах цього договору. Орендна плата в повному обсязі перераховується орендодавцеві щомісячно не пізніше 05 числа звітного місяця, при цьому орендна плата за перший місяць користування об`єктом оренди перераховується орендодавцеві протягом 10 банківських днів з моменту укладення цього договору.
У пунктах 3.10., 5.2. договору сторони передбачили, що зобов`язання орендаря щодо сплати орендної плати забезпечується у вигляді завдатку у розмірі, не меншому ніж орендна плата за базовий місяць, який вноситься в повному обсязі в рахунок орендної плати за останній місяць оренди протягом місяця після підписання договору. Після закінчення строку договору здійснюється перерахування орендної плати за останній місяць з урахуванням внесеного орендарем завдатку.
23.05.2014 на виконання умов договору орендодавець передав орендарю, а останній прийняв в строкове платне користування приміщення загальною площею 619,5 кв. м. за адресою: м. Дніпропетровськ, пр. Пушкіна, 4 (літера А-3) по акту приймання-передачі орендованого індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності. Орендар перерахував позивачу гарантійний платіж за оренду приміщення за останній місць оренди в розмірі 67 689,53 грн, що підтверджується меморіальним ордером № XLE9200276 від 02.09.2014.
Орендодавець на підставі договору оренди нарахував до сплати орендарю орендну плату на загальну суму 1 779 846,00 грн, з яких: за травень 2014 року (9 днів) - 19 651,80 грн, за червень 2014 року - 70 261,73 грн, за липень 2014 року - 70 964,35 грн, за серпень 2014 року - 71 248,21 грн, за вересень 2014 року - 71 818,20 грн, за жовтень 2014 року - 73 900,93 грн, за листопад 2014 року - 75 674,56 грн, за грудень 2014 року - 77 112,37 грн, за січень 2015 року - 79 425,74 грн, за лютий 2015 року - 84 344,58 грн, за березень 2015 року - 88 814,83 грн, за квітень 2015 року - 99 337,74 грн, за травень 2015 року - 113 245,02 грн, за червень 2015 року - 115 736,41 грн, за липень 2015 року - 116 199,36 грн, за серпень 2015 року - 115 037,36 грн, за вересень 2015 року - 114 117,06 грн, за жовтень 2015 року - 116 741,76 грн, за листопад 2015 року - 115 224,11 грн, за грудень 2015 року (24 дні) - 90 989,88 грн.
Орендар сплатив оренду плату на загальну суму 1 240 405,65 грн, що підтверджується меморіальними ордерами № XLE9200277 від 02.09.2014, № XLE9200277 від 02.09.2014, № XLE9200277 від 02.09.2014, № XLE9200277 від 02.09.2014, № XLE9900468 від 09.09.2014, № XLEА900396 від 09.10.2014, № XLEВ701701 від 07.11.2014, № XLEС900376 від 09.12.2014, № XLF2D01080 від 13.02.2015, № XLFD00952 від 13.03.2015, № XLF4A01216 від 10.04.2015, № XLF5D00272 від 13.05.2015, № XLF6C00744 від 12.06.2015, № XLF7D00222 від 13.07.2015, № XLF8D00173 від 13.08.2015, № XLF9D00592 від 11.09.2015.
Отже, несплаченою орендарем сумою орендної плати з урахуванням внесеного орендарем гарантійного платежу є сума 471 750,82 грн.
У зв`язку з несплатою орендарем зазначеної суми основної заборгованості орендодавець - Державне підприємство "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" заборгованості за договором оренди у розмірі 471 750,82 грн, а також просив стягнути за порушення грошового зобов`язання та за порушення строків оплати орендної плати 161 862,10 грн інфляційних втрат, 37 461,35 грн три відсотки річних, 101 289,49 грн пені та 4 717,51 грн штрафу.
3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.
Господарський суд міста Києва рішенням від 18.10.2018, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019, позов задовольнив частково. Стягнув з Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" на користь Державного підприємства "Науково-виробнича дослідна агрофірма "Наукова" Національної академії аграрних наук України" 471 750,82 грн основного боргу, 161 862,10 грн інфляційних втрат, 37 432,74 грн три відсотки річних, 10 065,68 грн витрат по сплаті судового збору. В іншій частині позову відмовив.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що обставини наявності у відповідача перед позивачем заборгованості у заявленому до стягнення розмірі є доведеними, оскільки доказів припинення договору оренди після закінчення строку його дії та доказів повернення майна орендодавцю у встановленому порядку матеріали справи не містять, кінцева дата нарахування орендної плати: по 25.12.2015 визначена позивачем правильно з урахуванням того, що саме з 25.12.2015 була здійснена державна реєстрація права власності на орендоване майно за іншою особою, а доводи відповідача про те, що він не займав спірний об`єкт оренди у період з 30.10.2015 по 31.12.2015 документально не підтверджені.
За висновком судів, відповідач відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання грошового зобов`язання зі сплати орендної плати зобов`язаний сплатити позивачу інфляційні втрати та три відсотки річних. Перевіривши проведений позивачем розрахунок зазначених нарахувань, суди дійшли висновку про те, що заявлена позивачем до стягнення сума інфляційних є правильною, а розрахунок трьох відсотків річних містить помилки. Місцевий господарський суд провів власний розрахунок трьох відсотків річних та у зв`язку з чим суд задовольнив позовну вимогу про стягнення трьох відсотків частково.
Суди відмовили у задоволенні позовних вимог про стягнення пені та штрафу за пропуском строку позовної давності.
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі відповідач - Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 18.10.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.01.2019 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні цих позовних вимог.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права. За твердженням скаржника суди попередніх інстанцій в порушення частин 1 - 5 статті 236, 238 та 288 Господарського процесуального кодексу України неправильно встановили обставини справи та не в повному обсязі надали оцінку наявним в матеріалах справи доказам, зокрема які стосуються моменту переходу права власності на орендоване відповідачем майно до іншої особи. Суди неправильно застосували частину 1 статті 770 Цивільного кодексу України та не взяли до уваги те, що договір купівлі-продажу нерухомого майна та акт передання права власності на придбане нерухоме майно були підписані між сторонами 30.10.2015 і саме з цієї дати відповідач втратив право на перебування у приміщенні, яке він орендував за договором № 23/05/14-1-ор, що свідчить про те, що відповідач не займав об`єкт оренди у період з 30.10.2015 по 31.12.2015 та не мав на це правових підстав. Скаржник, посилаючись на ці обставини вказує на те, що суди неправильно визначили період нарахування заборгованості з орендної плати, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
Позивач відзиву на касаційну скаргу не надав.
Позиція Верховного Суду
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.
Касаційний господарський суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, обговоривши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, надану господарськими судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторони (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.
Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до статті 291 Господарського кодексу України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об`єкта оренди; ліквідації суб`єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об`єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.
Аналогічні положення закріплені також у статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Як встановили суди попередніх інстанцій, у пункті 10.1. договору оренди в редакції додаткової угоди від 08.07.2014 сторони погодили, що договір діє до 31.12.2014, а в пункті 10.4. договору передбачили, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця договір вважається продовженим на такий самий строк та на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.
Однак, в матеріалах справі відсутні докази наявності заяв однієї із сторін про припинення договору після закінчення строку його дії (після 31.12.2014 та до 25.12.2015 - дата, до якої позивач здійснив нарахування орендної плати).