ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/2897/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранець О.М. - головуючий, Вронська Г.О., Мамалуй О.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна хвиля"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Пономаренка Є.Ю., Дідиченко М.А., Мальченко А.О.
від 04.02.2019
за позовом Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля"
про стягнення 479 000, 00 грн
ВСТАНОВИВ:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У березні 2017 року Публічне акціонерне товариство "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля", в якому з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог № 517/41 від 15.06.2018 (т.1, а.с. 140, 141), яка була прийнята судом до розгляду, просило стягнути з відповідача 479 000,00 грн неустойки за неналежне виконання умов договору № 515 від 25.10.2016 за період з 17.02.2017 по 11.06.2018
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов зазначеного договору, зокрема пункту 5.5. договору, не прийняв рішення щодо ремонтних робіт згідно з актом дефектування плавзасобу, який був йому надісланий позивачем, не підписав у визначені договором строки цей акт, що призвело до затримки виконання робіт з вини відповідача, у зв`язку з чим відповідно до пункту 5.5. договору має сплатити передбачену договором неустойку за несвоєчасне виконання своїх договірних зобов`язань у передбаченому договором розмірі 1000,00 грн з ПДВ за кожну добу.
2. Короткий виклад обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій.
25.10.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля" (замовник, відповідач) та Публічним акціонерним товариством "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" (виконавець, позивач) укладений договір № 515 (далі по тексту - договір), відповідно до пункту 1.1. якого виконавець бере на себе зобов`язання виконати роботи в обсязі та в строк згідно додатку № 1 до цього договору на плавзасобі "Жюль Верн" пр. S574, розмірами: довжина - 39 м., ширина - 7 м., осадка - 1,8 м., що належить замовнику на правах власності. Свідоцтво PV№ 02441 .
У пункті 2.1. договору сторони узгодили вартість робіт на момент підписання договору у розмірі 151 924,28 грн з ПДВ.
Відповідно до пункту 3.1. договору замовник здійснює передоплату робіт викладених у пункті 1 на поточний рахунок виконавця відповідно до "Календарного графіку фінансування ремонту", додаток № 2 до цього договору.
Згідно з підпунктом 4.1.1. пункту 4.1. договору виконавець зобов`язаний виконати у повному обсязі роботи, вказані в додатку № 1, відповідно до вимог діючої на підприємстві технологічної інструкції Т.156.1.0038.09 від 15.05.2012, технічної документації на плавзасіб, наданої замовником та вимог "Правил огляду суден Регістра судноплавства України".
У додатку 1 до договору сторони визначили виконання робіт за договором на плавзасобі "Жюль Верн" в чотири етапи. Зокрема другий етап виконання робіт на плавзасобі передбачав проведення робіт з дефектування підводної частини корпусу судна та складання попереднього акту дефектування.
Відповідно до пунктів 6.2., 6.3., 6.6. договору виконавець протягом 5-ти робочих днів після завершення дефектувальних робіт передає оформлені акти дефектування замовнику під розписку. Замовник протягом 5-ти робочих днів має підписати оформлені та передані йому виконавцем акти дефектування, прийняти рішення щодо обсягів запланованих робіт та письмово повідомити про це виконавця.
Замовник зобов`язаний підписати та повернути, зокрема акт дефектування, протягом 5-ти робочих днів з дати вручення або отримання його поштою. Акт вважаються врученими, якщо цей документ отриманий уповноваженою особою представника замовника або надісланий поштою рекомендованим листом із врученням та з описом поштового вкладення на адресу, вказану в реквізитах договору. Якщо протягом 5-ти робочих днів замовник не відреагує належним чином, акт вважається таким, що прийнятий без застережень та зауважень.
Згідно з пунктом 5.5. договору замовник погоджується, що у разі затримки виконання робіт з його вини (несвоєчасне (протягом 3х робочих днів з дня отримання) надання технічної документації, несвоєчасне підписання актів дефектування та актів виконаних робіт, не прийняття рішення щодо ремонтних робіт згідно з актами дефектування, не надання письмової відповіді на запит виконавця, несвоєчасна оплата вартості робіт або додаткових послуг згідно договору) тощо, він оплачує неустойку у розмірі 1 000,00 грн з ПДВ за кожну добу. Замовник оплачує неустойку на підставі претензії.
Договір набирає чинності з дня підписання його представниками обох сторін та діє до 31.12.2016 або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань по ньому (пункт 8.11. договору).
На виконання умов договору виконавець провів роботи з дефектування підводної частини корпусу судна "Жюль Верн" (зовнішня обшивка корпусу), за наслідками чого склав попередній акт дефектування № 14-2016 від 27.12.2016 та виклав результати дефектації підводної частини корпусу у додатку № 1 до акту.
За твердженням виконавця він 17.02.2017 направив замовнику разом із супровідним листом № 17-9/50 від 17.02.2017 акт дефектування № 14-2016 від 27.12.2016. Однак, Київський апеляційний господарський суд в постанові від 04.10.2017 у справі № 910/6356/17 встановив обставини того, що відповідач акт дефектування № 14-2016 від 27.12.2016 не отримував, докази вручення поштового відправлення із зазначеним актом уповноваженій особі замовника або повернення поштового відправлення відсутні в матеріалах зазначеної справи.
30.10.2017 виконавець повторно направив замовнику разом із супровідним листом № 17-9/285 від 25.10.2017 акт дефектування № 14-2016 від 27.12.2016, який був отриманий замовником 09.11.2017.
Однак, замовник не прийняв рішення щодо обсягів запланованих ремонтних робіт згідно з актом дефектування, письмово не повідомив виконавця про своє рішення та не підписав отриманий акт дефектування, судно знаходиться у виконавця, продовжує займати виробничі площі виконавця, завдаючи зрив планової виробничої програми та наносить збитки підприємству, у зв`язку з чим виконавець, керуючись пунктом 5.5., який встановлює відповідальність замовника за затримку виконання робіт з вини замовника внаслідок несвоєчасного підписання акта дефектування, нарахував замовнику неустойку за неналежне виконання умов договору за період з 17.02.2017 по 11.06.2018 (за 479 діб) в розмірі 479 000, 00 грн, стягнення якої є предметом спору у цій справі № 910/2897/17.
У заперечення позовних вимог відповідач посилається на те, що він акт дефектування № 14-2016 від 27.12.2016 не отримував та, відповідно, не підписував.
3. Короткий зміст рішення місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття.
Господарський суд міста Києва рішенням від 27.07.2018 відмовив у задоволенні позовних вимог.
Місцевий господарський суд виходив з того, що підстави для стягнення з відповідача неустойки за невиконання умов договору щодо підписання акта дефектування 14-2016 та прийняття рішення щодо ремонтних робіт згідно з актом дефектування відсутні, оскільки Київський апеляційний господарський суд у постанові від 04.10.2017 по справі № 910/6356/17 встановив обставини, які є преюдиційними для цієї справи № 910/2897/18, а саме: встановив, що відповідач не отримував від позивача акт дефектування, направлений йому позивачем супровідним листом № 17-9/50 від 17.02.2017, передбачені договором роботи були виконані позивачем в повному обсязі, за наслідком чого між сторонами був підписаний акт виконаних робіт № 218 від 10.05.2017, в якому позивач визнав належне виконання відповідачем зобов`язань за договором. Суд також дійшов висновку, що відповідач в межах цієї справи № 910/2897/18 не довів і обставини отримання саме уповноваженою особою відповідача акту дефектування, направленого йому позивачем за супровідним листом № 17-9/285 від 25.10.2017.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 04.02.2019 скасував рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2018 у справі № 910/2897/18 в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 207 000,00 грн неустойки та прийняв в цій частині нове рішення про його задоволення. В решті рішення залишив без змін. Виклав резолютивну частину рішення в іншій редакції, відповідно до якої позов задовольнив частково. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля" на користь Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" 207 000,00 грн неустойки та 3 105,00 грн судового збору. У задоволені решти позовних вимог відмовив. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля" на користь Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" 4 657,50 грн судового збору за апеляційною скаргою.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що
- обставини, встановлені Київським апеляційним господарським судом у постанові від 04.10.2017 по справі № 910/6356/17, є висновками суду, зробленими за наслідком правової оцінки наявних в матеріалах справи доказів та обставин справи, і не мають преюдиційного значення для цієї справи в розумінні частини 7 статті 75 Господарського процесуального кодексу України;
- в укладеному між сторонами договорі сторони передбачили порядок передачі актів виконавця як шляхом їх вручення замовнику особисто, так і шляхом їх надіслання поштою рекомендованим листом із врученням та з описом поштового вкладення на адресу, вказану в реквізитах договору (пункти 6.2., 6.6. договору). Позивач дотримався встановленого договором порядку направлення відповідачу акту дефектування № 14-2016 супровідним листом № 17-9/285 від 25.10.2017 та довів обставину отримання зазначеного акта відповідачем 09.11.2017;
- відповідач, отримавши акт дефектування, не підписав акт, не прийняв рішення щодо ремонтних робіт згідно з цим актом та не повернув його позивачу у визначені договором строки, чим допустив порушення умов договору, у зв`язку з чим позивач набув права на нарахування неустойки за порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором;
- обґрунтованим періодом нарахування неустойки є період з 17.11.2017 по 11.06.2018 (з наступного дня після спливу встановленого договором замовнику п`ятиденного строку на підписання акта та прийняття рішення щодо ремонтних робіт по дату, на яку позивач здійснив нарахування неустойки згідно із заявою про збільшення розміру позовних вимог), у зв`язку з чим суд задовольнив позовні вимоги частково, відмовивши у стягнення неустойки, нарахованої за період з 17.02.2017 по 16.11.2017 з огляду на неправильно визначений позивачем період нарахування;
- акт виконаних робіт № 218 від 10.05.2017, підписаний між сторонами договору, не є остаточним та не може бути підставою для звільнення відповідача від відповідальності у вигляді сплати неустойки, оскільки не підтверджує виконання всіх робіт, передбачених договором, на повну загальну їх вартість (151 924,28 грн), погоджену сторонами в договорі, засвідчує виконання робіт лише на суму 61 924,28 грн, а докази внесення сторонами змін договору в частині його ціни матеріали справи не містять;
- спеціальна позовна давність в один рік до позовних вимог, заявлених за період з 17.02.2017 по 16.11.2017, не застосовується з огляду на необґрунтованість позовних вимог в цій частині, а позовні вимоги про стягнення неустойки за період з 17.11.2017 по 11.06.2018 заявлені позивачем 13.03.2018 в межах річного строку позовної давності;
4. Короткий зміст вимог касаційної скарги.
У касаційній скарзі відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Срібна хвиля" просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019.
5. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу.
В обґрунтування вимог касаційної скарги скаржник посилається на неправильне застосування господарським судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. За твердженням скаржника, суд апеляційної інстанції в порушення статті 76, 77, 79, 269 та частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України не повно з`ясував обставини справи, а саме:
- не врахував того, що позивач не надав доказів отримання відповідачем акту дефектування № 14-2016, у зв`язку з чим відсутня можливість встановити, з якого моменту можливо нарахувати неустойку; в матеріалах справи відсутні докази вручення поштового відправлення із зазначеним актом замовнику, докази отримання замовником акту дефектування під розписку, як це передбачено договором № 515 від 25.10.2016, або докази наявності поштового повернення;
- безпідставно взяв до уваги докази відправлення акту дефектування замовнику, які не є належними доказами у справі, оскільки не підтверджують факту отримання акту замовником під розписку, як це передбачено договором № 515 від 25.10.2016;
- не взяв до уваги, що в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення не зазначено прізвище та посада особи, яка отримала лист від позивача, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку про те, що лист № 17-9/285 від 25.10.2017 був вручений уповноваженій особі;
- прийняв до уваги лише доводи позивача та не надав належної оцінки аргументам відповідача, чим порушив принцип рівності сторін.
6. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи.
У відзиві на касаційну скаргу позивач просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.02.2019 залишити без змін, посилаючись на те, що відповідач в касаційній скарзі, пославшись на неправильне застосування норм матеріального права, не зазначив які саме норми були неправильно застосовані судом, не обґрунтував, в чому саме полягає порушення судом норм процесуального права норм процесуального права, суд апеляційної інстанції ухвалив постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи скаржника в касаційній скарзі є безпідставними, необґрунтованими, не спростовують правильні висновки апеляційного господарського суду та зводяться до переоцінки доказів у справі, що виходить за межі розгляду суду касаційної інстанції.
Позиція Верховного Суду
7. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанцій.
Касаційний господарський суд, здійснивши розгляд касаційної скарги у письмовому провадженні, обговоривши доводи, наведені скаржником у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, надану господарськими судами попередніх інстанцій юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та дотримання норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як правильно встановили суди попередніх інстанцій укладений між сторонами у справі договір № 515 від 25.10.2016 є за своєю правовою природою договором підряду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з абзацом 1 частини 1 статті 850 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.
Як встановили суди попередніх інстанцій, визначений сторонами в договорі № 515 від 25.10.2016 порядок виконання робіт передбачав обов`язок виконавця виконати у складі другого етапу робіт, зокрема роботи з дефектування підводної частини корпусу судна та скласти за наслідком проведення таких робіт і передати замовнику попередній акт дефектування (пункти 1.1., 4.1., 6.2. договору та додатком № 1 до договору), а також передбачали обов`язок замовника (відповідача у справі) розглянути протягом п`яти робочих днів з дня отримання оформлені та передані йому виконавцем акти дефектування, прийняти рішення щодо обсягів запланованих робіт згідно з актами, письмово повідомити виконавця про таке рішення, підписати та повернути зазначені акти виконавцю (пункти 6.3., 6.6. договору).
У зв`язку з цим суди встановили, що на виконання умов договору виконавець склав акт (попередній) часткового дефектування підводної частини металевого корпусу судна № 14-2016 від 27.12.2016.
При цьому, обставини надсилання зазначеного акта виконавцем замовнику у період з 14.01.2017 по 09.05.2017 та отримання акту замовником були предметом дослідження господарських судів у справі № 910/6356/17. Київський апеляційний господарський суд в постанові від 04.10.2017 у справі № 910/6356/17, яка забрала законної сили, відмовив у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства "Київський суднобудівний-судноремонтний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Срібна Хвиля" про стягнення 103 000,00 грн неустойки, нарахованої за період з 14.01.2017 по 09.05.2017 з підстав недоведення обставин отримання замовником такого акту.
Як встановили господарські суди попередніх інстанцій у цій справі № 910/2897/18 позивач після прийняття Київським апеляційним господарським судом зазначеної постанови від 04.10.2017 у справі № 910/6356/17 направив відповідачу лист № 17-9/285 від 25.10.2017 разом з актом дефектування № 14-2016 від 27.12.2016. При цьому, суд апеляційної інстанції правильно зазначив про те, що оцінку зазначеному листу як доказу суд в іншій справі № 910/6356/17 не надавав з огляду на відсутність такого доказу.