ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/5098/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
О. О. Мамалуй- головуючий, О.М. Баранець, К.М. Пільков,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу акціонерного товариства "Київенерго"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019р.
у складі колегії суддів: О. В. Агрикова - головуючий, М. Г. Чорногуз, О. О. Хрипун
та на ухвалу господарського суду міста Києва від 27.12.2018р.
суддя: О. Є. Блажівська
за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до публічного акціонерного товариства "Київенерго"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - комунальне підприємство виконавчого органу Київради (КМДА) "Київтеплоенерго"
про стягнення 276 943, 45 грн.
ВСТАНОВИВ:
1. Обставини, що передували прийняттю оскаржуваних судових рішень
ПАТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду з позовом до ПАТ "Київенерго" про стягнення 276 943,45 грн., з яких 138 751,54 грн. пені, 27 197,26 грн. 3% річних та 110 994, 65 грн. інфляційних втрат.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором постачання природного газу №1924/1617-КП-41/17 від 17.01.2017р. в частині здійснення розрахунків.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції ПАТ "Київенерго" подало клопотання про заміну відповідача правонаступником - комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго".
Вказане клопотання обґрунтоване тим, що комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" є правонаступником ПАТ "Київенерго" в силу приписів ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання", оскільки усе майно комунальної власності (цілісний майновий комплекс) з виробництва теплової енергії вибуло з володіння та користування відповідача та було передане комунальному підприємству виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у зв`язку з припиненням Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001р.
ПАТ "НАК "Нафтогаз України" також звернулося до суду з клопотанням про залучення до участі у справі №910/5098/18 правонаступника відповідача та заміну ПАТ "Київенерго" його правонаступником - комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго".
ПАТ "НАК "Нафтогаз України" обґрунтовує подане клопотання тим, що майно комунальної власності, яке використовувалося ПАТ "Київенерго" для виробництва теплової енергії, було закріплене за комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" на праві господарського відання. За твердженням заявника, в силу ст. 22 Закону України "Про теплопостачання", КП "Київтеплоенерго" є правонаступником за борговими зобов`язаннями з оплати природного газу, спожитого для виробництва теплової енергії.
2. Короткий зміст ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів і мотиви їх прийняття
Ухвалою господарського суду міста Києва від 27.12.2018 р. у справі №910/5098/18, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.02.2019р., поновлено ПАТ "НАК "Нафтогаз України" строк для подання клопотання про заміну сторони по справі правонаступником. Поновлено ПАТ "НАК "Нафтогаз України" строк для подання доказів, копії яких додані до клопотання. У задоволенні клопотань ПАТ "НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Київенерго" про заміну сторони по справі правонаступником - відмовлено.
Суди дійшли висновку, що приписи ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" в частині їх поширення на суб`єктів господарювання, яким надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, кінцевий власник яких є відмінним від кінцевого власника суб`єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним), суперечать положенням ч. 4 ст. 13, ч.ч. 1, 4 ст. 41, ч. 2 ст. 61 Конституції України та не підлягають застосуванню до даного спору в силу ч. 6 ст. 11 ГПК України.
За висновками судів попередніх інстанцій, КП "Київтеплоенерго" стало правонаступником ПАТ "Київенерго" лише в частині зобов`язань з оплати спожитого останнім природного газу, тобто в частині основного боргу, з дати затвердження мирової угоди, якою не було передбачено передання КП "Київтеплоенерго" боргу зі штрафних санкцій.
3. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
ПАТ "Київенерго", не погоджуючись з ухвалою та постановою, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та замінити відповідача ПАТ "Київенерго" на КП "Київтеплоенерго".
Скаржник вказує, що суди помилково не застосували до спірних правовідносин положення ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання".
На думку скаржника, на КП "Київтеплоенерго" поширюється дія Закону України "Про теплопостачання".
Скаржник також не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про дискримінаційний характер норми, закріпленої у ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання".
Скаржник стверджує, що стягнення трьох відсотків річних та інфляційних нарахувань не є заходами відповідальності, визначеної законом чи договором, а є способами захисту порушеного майнового права позивача. Відтак в цій частині (вирішення вимог про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат) правовідносини між учасниками судового процесу не підпадають під дію ст. 61 Конституції України, яка стосується виключно відповідальності.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції не врахував обставини, які мають значення для справи, встановлені ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2018р. у справі №910/7807/18 про затвердження мирової угоди, не зважаючи на те, що ухвала набрала законної сили.
За твердженням скаржника господарські суди, в порушення ст.ст. 86, 236 ГПК України, не надали оцінку зібраним у справі письмовим доказам в цілому та не всебічно з`ясували обставин, на які посилалися сторони.
4. Позиції інших учасників справи
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" у відзиві на касаційну скаргу просить залишити оскаржувані судові рішення без змін та зазначає, що застосування судом норми ч. 3 ст. 22 Закону України "Про теплопостачання" та ст. 52 ГПК України призведе до зобов`язання КП "Київтеплоенерго" та територіальної громади м. Києва прийняти та нести безумовно непропорційний, надмірний та непомірний тягар, що матиме прояв у необхідності збільшити видаткову частину міського бюджету столиці, не маючи на те встановлених та гарантованих державою способів поповнення дохідної частини міського бюджету та обов`язку сплатити борги приватної юридичної особи. При цьому слід враховувати, що КП "Київтеплоенерго" не вчинило жодної дії, що свідчила б про порушення ним норм діючого законодавства, оскільки воно не є стороною у договорах, укладених між позивачем та відповідачем. Така позиція повністю відповідає правовій позиції Верховного Суду, що викладена у постановах від 20.12.2018р. у справі №910/5082/18, від 18.03.2019р. у справі №910/5244/18, від 20.03.2019р. у справі №910/7715/18, від 28.03.2019р. у справі №910/5095/18.
Також вказує на те, що мирова угода, затверджена судом у справі №910/7807/18, не містить жодного положення, за яким КП "Київтеплоенерго" приймало б на себе всі права та обов`язки АТ "Київенерго" за укладеними договорами з позивачем. Навпаки, сторони визначили, що порядок погашення зобов`язання з оплати за спожиті енергоносії визначається окремим договором (п. 1.7 мирової угоди), а мирова угода не є новацією в укладених договорах купівлі-продажу природного газу, укладеними між позивачем та відповідачем, а отже, залишаються чинними та обов`язковими для сторін цих договорів.
5. Обставини справи, встановлені господарськими судами попередніх інстанцій
27 вересня 2001р. акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго", яка змінила найменування на публічне акціонерне товариство "Київенерго", як енергопостачальник та Київська міська державна адміністрація як адміністрація уклали Угоду щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва.
Згідно з вказаною Угодою відповідачу було передано у володіння і користування майно територіальної громади міста Києва, зокрема те, що забезпечує виробництво, постачання та транспортування теплової енергії, тобто відповідач, використовуючи майно територіальної громади міста Києва, на підставі виданих ліцензій виробництво, здійснював постачання та транспортування теплової енергії з використанням природного газу в якості сировини.
20 червня 2017 р. Київською міською радою прийнято рішення №439/2661 "Про припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001р.", яким вирішено продовжити дію Угоди до 26.04.2018р. включно, та внести відповідні зміни до Угоди згідно з додатком 1 до цього рішення; припинити дію Угоди з 27.04.2018р.
Відповідна додаткова угода до Угоди від 27.09.2001р. підписана сторонами 19.12.2017р.
Пунктом 4 рішення №439/2661 від 20.06.2017р. виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації), серед іншого, доручено визначити комунальне підприємство та закріпити за ним на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, повернуте із володіння та користування ПАТ "Київенерго" після припинення Угоди.
Відповідно до п. 5 розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1693 від 27.12.2017р. визначено комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" підприємством, за яким буде закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що буде повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго" після припинення Угоди.
Згідно з наказом Департаменту комунальної власності м. Києва № 224 від 04.05.2018р. за КП виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" закріплено на праві господарського відання з дня, наступного за днем підписання акта приймання-передавання основних засобів комунальної власності територіальної громади міста Києва, які передаються виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) з володіння та користування ПАТ "Київенерго", у зв`язку з припиненням Угоди, основні засоби згідно з додатком 3.
На підтвердження вибуття майна з володіння та користування відповідача суду першої інстанції надано витяги з актів приймання-передачі основних засобів комунальної власності територіальної громади м. Києва, які передаються виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) з володіння та користування ПАТ "Київенерго" у зв`язку з припиненням Угоди , що на момент передачі обліковуються за СВП "Київські теплові мережі" АТ "Київенерго" від 30.04.2018р.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.10.2018р. у справі № 910/7807/18, у межах якої розглядалися вимоги, зокрема, АТ "Київенерго" до КП "Київтеплоенерго" про зміну правовідносин за договорами постачання природного газу (у т.ч. за договором №1924/1617-КП-41/17від 17.01.2017р.) затверджено мирову угоду від 09.10.2018р.
Згідно з п. 2 вказаної мирової угоди АТ "Київенерго" відступає, а КП "Київтеплоенерго" набуває права грошової вимоги, що станом на дату укладання цієї Мирової угоди складає 2 389 598 643,08 грн., шляхом укладення договорів про відступлення права вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців за теплову енергію, до юридичних осіб, фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців за комунальні послуги з централізованого опалення та гарячого водопостачання, а також юридичних, фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців з оплати додаткових до основних зобов`язань (неустойки (штрафів, пені), нарахувань (три відсотки річних, інфляційні нарахування, судові витрати, витрати у зв`язку з примусовим стягненням боргу).
Предметом спору у даній справі є вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за поставлений за договором купівлі-продажу природного газу №1924/1617-КП-41/17від 17.01.2017р.
6. Норми права та мотиви, з яких виходить Верховний Суд при прийнятті постанови
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.
Відповідно до ч. 1 ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва господарському суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Частиною 3 статті 22 Закону України "Про теплопостачання" в редакції змін, які набрали чинності 08.04.2012р., якою обґрунтовано клопотання ПАТ "Київенерго" і ПАТ "НАК "Нафтогаз України" про заміну сторони правонаступником, передбачено, що у разі якщо суб`єкту господарювання надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс (індивідуально визначене майно) з вироблення теплової енергії, такий суб`єкт стає правонаступником за борговими зобов`язаннями з оплати спожитих енергоносіїв та послуг з їх транспортування і постачання, що виникли у суб`єкта господарювання, який раніше використовував зазначене майно (володів або користувався ним).