1. Правова система ipLex360
  2. Судові прецеденти
  3. Постанова суду



П О С Т А Н О В А

Іменем України



15 травня 2019 року

м. Київ


Справа № 813/1834/17

Провадження № 11-1378апп18


Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Прокопенка О. Б.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Гудими Д. А., Золотнікова О. C., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Рогач Л. І ., Саприкіної І. В ., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Ясниської сільської ради Яворівського району Львівської області (далі - Сільрада) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Яворівської районної державної адміністрації Львівської області, державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Яворівського районного управління юстиції Львівської області Микича Володимира Степановича (далі - державний реєстратор), третя особа - Бородюк Тетяна Олегівна, про визнання протиправними та скасування рішень

за касаційною скаргою Сільради на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 16 серпня 2017 року (судді Брильовський Р. М., Сакалош В. М., Грень Н. М.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2017 року (судді Кушнерик М. П ., Мікула О. І., Курилець А. Р.),

УСТАНОВИЛА:

У травні 2017 року Сільрада звернулась до суду з позовом, у якому просила:

- визнати протиправною та скасувати реєстрацію декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстровану інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (далі - Інспекція) 11 липня 2013 року за № ЛВ143131900734;

- визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 6751084, від 14 жовтня 2013 року, прийняте державним реєстратором.

Львівський окружний адміністративний суд ухвалою від 16 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 8 листопада 2017 року, закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Закриваючи провадження у справі, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про те, що у межах спірних правовідносин є спір про право, який підлягає розгляду в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства, оскільки оскаржувані рішення відповідача про реєстрацію є актом індивідуальної дії і вичерпали свою юридичну силу після їх реалізації, а саме після одержання власником документів, що посвідчують право власності та його державної реєстрації, а отже, подальше оспорювання правомірності права власності на об`єкт нерухомості регулюється цивільним законодавством.

Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Сільрада подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права та помилковість висновків судів про те, що спір, який виник між сторонами, не належить до юрисдикції адміністративних судів, просить скасувати судові рішення, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

На обґрунтування касаційної скарги Сільрада зазначила, що суди попередніх інстанцій зробили помилковий висновок про наявність підстав для закриття провадження у справі, оскільки предметом позову у цій справі є перевірка законності дій суб`єктів владних повноважень під час проведення реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації, а тому справа підлягає розгляду адміністративним судом.

У відзиві на касаційну скаргу ОСОБА_1 просить залишити її без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі - без змін. Вважає, що метою звернення до суду з цим позовом не є відновлення порушеного права, оскільки його вирішення не зможе розв`язати юридичний конфлікт, що існує між позивачем та третьою особою у справі. Підставою для подання адміністративного позову є незгода з фактом набуття права власності третьою особою на реконструйований об`єкт нерухомого майна, а не наявність порушення спірним рішенням Інспекції її прав та інтересів у сфері публічно-правових відносин, які потребують судового захисту.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 4 грудня 2017 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Сільради .

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 20 листопада 2018 року передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС, оскільки у своїй касаційній скарзі Сільрада просить скасувати судове рішення у зв`язку з порушенням правил предметної юрисдикції.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши в установлених статтею 341 КАС межах наведені в касаційній скарзі та відзиві на неї доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Суди попередніх інстанцій встановили такі обставини справи.

ОСОБА_1 22 липня 2005 року набула право власності на магазин загальною площею 146,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 22 червня 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу Гуцал Л. І. та витягом № 7847385 про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22 липня 2005 року.

18 жовтня 2010 року між Сільрадою та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,0912 га (кадастровий номер НОМЕР_1 0134) для обслуговування магазину площею 146,4 кв. м, що знаходиться за зазначеною вище адресою. Вказаний договір укладено строком на 5 (п`ять) років та 21 жовтня 2010 року зареєстровано в управлінні Держкомзему Яворівського району Львівської області.

11 липня 2017 року Інспекцією зареєстровано декларацію про готовність об`єкта до експлуатації "Реконструкція будівлі магазину під нежитлову будівлю з житловими приміщеннями в мансардному поверсі на АДРЕСА_1" за НОМЕР_3, замовником якої є ОСОБА_1

На підставі зазначеної декларації ОСОБА_1 14 жовтня 2013 року зареєстровано право власності на об`єкт нерухомого майна, а саме нежитлову будівлю магазину з вбудованими приміщеннями квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Не погоджуючись із вказаною реєстрацією декларації, позивач звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатися ця справа, Велика Палата Верховного Суду виходить із таких міркувань.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних рішень) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі пункту 7 частини першої статті 3 КАС суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частиною другою статті 4 КАС юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС (у редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.


................
Перейти до повного тексту