У Х В А Л А
20 травня 2019 року
м. Київ
Провадження № 13-25кс19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Британчука В.В.,
суддів: Антонюк Н.О., Бакуліної С.В., Гудими Д.А., Данішевської В.І., Золотнікова О.С., Ткачука О.С., Кібенко О.Р., Князєва В.С., Лобойка Л.М., Лященко Н.П., Прокопенка О.Б., Рогач Л.І., Саприкіної І.В. , Ситнік О.М., Уркевича В.Ю., Яновської О.Г.,
перевіривши наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду кримінального провадження за касаційною прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, на вирок Апеляційного суду Вінницької області від 26 грудня 2017 року,
ВСТАНОВИЛА:
Вироком Вінницького районного суду Вінницької області від 28 квітня 2016 року засуджено до покарання у виді позбавлення волі:
ОСОБА_9 за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст.15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 309 Кримінального кодексу України (далі - КК), - на строк три роки шість місяців;
ОСОБА_10 за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК, - на строк три роки.
На підставі ст. 75 КК засуджених звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 роки та покладено на них обов`язки, передбачені відповідними пунктами ч. 1 ст. 76 КК, зокрема на ОСОБА_10, - пунктами 2, 3, 4 ч. 1 вказаної статті.
Апеляційний суд Вінницької області 26 грудня 2017 року скасував вирок місцевого суду в частині призначеного покарання ОСОБА_9 та ухвалив новий вирок, яким призначив ОСОБА_9 за сукупністю вищевказаних злочинів покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки.
Цим же вироком апеляційний суд змінив вирок місцевого суду щодо ОСОБА_10 та ухвалив вважати її засудженою за сукупністю злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК, до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки зі звільненням на підставі ст. 75 КК від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю двароки та з покладенням на неї обов`язків, передбачених пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК.
На підставі п. "в" ст. 1 Закону України від 22 грудня 2016 року № 1810-VIII "Про амністію у 2016 році" ОСОБА_10 звільнено від відбування призначеного покарання.
ОСОБА_10 визнано винуватою у вчиненні повторно за попередньою змовою з ОСОБА_9 крадіжок і замаху на крадіжку з торговельного центру ТОВ "Епіцентр К", розташованого на Першому кілометрі Хмельницького шосе, 1а в с. Зарванцях Вінницького району Вінницької області.
Так, 18 вересня 2014 року о 15.41 год. ними було вкрадено черевики "Redmont" вартістю 349 грн, 01 лютого 2015 року о 13.42 год. - шліфувальну машину "Маkita ВО 5031" вартістю 2929 грн, а 24 травня 2015 року о 20.17 год. вчинено закінчений замах на крадіжку чоловічих бутс "Nike" вартістю 2970 грн, штанів "Dumont" вартістю 1199 грн, вітрівки "Nike" вартістю 1599 грн та іншого майна, Загальна вартість викраденого майна 6847,25 грн.
Зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_10 у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, та призначити новий розгляд кримінального провадження стосовно неї у суді апеляційної інстанції.
Прокурор вважає, що вирок апеляційного суду не відповідає вимогам статей 370, 407, 408, 418 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), є незаконним і підлягає скасуванню, оскільки апеляційний суд змінив вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_10 новим обвинувальним вироком, а не ухвалою, хоча покращив становище засудженої.
Вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_9 у касаційному порядку не оскаржено.
Мотиви передачі кримінального провадження на Розгляд Великої Палати Верховного Суду
Ухвалою від 09 квітня 2019 колегія суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (далі - суд, колегія суддів, Касаційний кримінальний суд у відповідному відмінку) на підставі п. 7 параграфу 3 "Перехідні положення" розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03 жовтня 2017 року № 2147-ІІІ (далі - Закон № 2147-ІІІ), статей 4341, 4342 КПК передала справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Суд мотивував це рішення необхідністю відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в ухвалі Верховного Суду України (далі - ВСУ) від 23 жовтня 2008 року у справі № 5-3568к08, якою вказаний суд, скасувавши вирок апеляційного суду щодо двох осіб і направивши справу на новий апеляційний розгляд, зазначив, що "у разі порушення в апеляціях питання про погіршення становища одних засуджених (виправданих) та скасування чи зміну вироку суду першої інстанції щодо інших осіб із інших підстав апеляційний суд за наявності до того підстав постановляє вирок тільки щодо тих засуджених (виправданих), становище яких погіршується, а щодо решти виносить ухвалу".
На думку колегії суддів, нормами чинного КПК не передбачено можливості ухвалення апеляційним судом за результатами розгляду одного кримінального провадження за одними й тими ж фактичними обставинами одночасно двох різних процесуальних рішень.
Причому аналіз судових рішень Верховного Суду та Верховного Суду України свідчить, як вважає ця колегія, про різну практику вирішення справ у таких випадках.
Зокрема у своїй ухвалі суд послався на шість рішень, ухвалених Касаційним кримінальним судом протягом 2018-2019 років, якими норму процесуального права застосовано так, як в ухвалі ВСУ від 23 жовтня 2008 року.
На противагу цьому колегія суддів вказує про наявність ухвали ВСУ від 30 березня 2010 року у справі № 5-847к10, в якій, на думку колегії, ВСУ зазначив про недопустимість постановлення апеляційним судом у справі щодо одних і тих самих осіб, за одними й тими ж фактичними обставинами справи двох судових рішень, з чим колегія суддів погоджується.
З огляду на те, щоу кримінальному провадженні обвинувачення висунуто двом особам - Бернаді О.В. та ОСОБА_9, Касаційний кримінальний суд дійшов висновку, що за результатами перегляду вироку суду першої інстанції щодо вказаних осіб в апеляційному порядку повинно бути ухвалено єдине рішення - вирок, незважаючи на те, що апеляційний суд погіршив процесуальне становище лише ОСОБА_9, а вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_10 змінив з інших підстав.
Крім того, Касаційний кримінальний суд вважає, що питання можливості ухвалення під час апеляційного розгляду в одному кримінальному провадженні щодо однієї або кількох осіб двох різних за своєю природою процесуальних рішень (вироку та ухвали) містить виключну правову проблему та має важливе значення для розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.