Постанова
Іменем України
16 травня 2019 року
м. Київ
справа № 591/5092/15-ц
провадження № 61-4639св18
Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
Олійник А. С. (суддя-доповідач), Кузнєцова В. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач за первісним позовом - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк",
відповідачі за первісним позовом: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
позивач за зустрічним позовом – ОСОБА_2 ,
відповідач за зустрічним позовом - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19 січня 2016 року у складі судді Грищенко О. В. та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 04 березня 2016 року у складі колегії суддів: Попруги С. В., Рибалки В. Г., Ткачук С. С.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
Первісний позов
20 липня 2015 року Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (далі - ПАТ "УкрСиббанк") звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтовано тим, що 28 лютого 2008 року між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, згідно з яким відповідач отримала кредит в іноземній валюті в сумі 59 596,00 доларів США, строком до 27 лютого 2029 року. За умовами вказаного договору відповідач взяла на себе зобов`язання щомісячно сплачувати кредит та відсотки за користування кредитними коштами.
З метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2 укладено договір поруки.
Внаслідок неналежного виконання позичальником ОСОБА_1 зобов`язань за кредитним договором, позивач просив стягнути в солідарному порядку з відповідачів заборгованість за кредитним договором у розмірі 68 189,97 доларів США, з яких: заборгованість за кредитом - 55 056,84 доларів США, заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом - 13 133,13 доларів США, нараховану пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом - 15 701,04 грн, пеню за несвоєчасне погашення заборгованості зі сплати відсотків - 74 884,67 грн.
Зустрічний позов
Відповідач ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом до ПАТ "УкрСиббанк" про визнання припиненою поруки за договором поруки від 28 лютого 2008 року № 183898.
Зустрічний позов обґрунтовано тим, що 20 червня 2014 року ПАТ "УкрСиббанк" на адресу позичальника ОСОБА_1 направлено письмову вимогу про погашення простроченої заборгованості за кредитом, згідно з якою банк вимагав повернути заборгованість протягом 31 календарного дня від дати направлення цього повідомлення, на 32-й день з дня отримання цієї вимоги, а у випадку відсутності підтвердження отримання вимоги - з 41-го календарного дня від дати відправлення повідомлення, термін повернення всієї суми кредиту та процентів буде вважатися таким, що настав, а кредитна заборгованість - обов`язковою до повернення в повному обсязі. Тобто, дата, що відповідає 41?ому дню з дня направлення вимоги, припадала на 03 серпня 2014 року.
З огляду на викладене, порука на підставі частини четвертої статті 559 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) є припиненою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 19 січня 2016 року первісний позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за кредитним договором № 11307381000 від 28 лютого 2008 року в сумі 68 189,97 доларів США. В іншій частині первісного позову відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано припиненою поруку ОСОБА_2 за договором поруки від 28 лютого 2008 року № 183898.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у первісному позові мотивовано тим, що у зв`язку з порушенням боржником виконання зобов`язання за кредитним договором банк, відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України і пункту 12.1 кредитного договору використав право дострокового стягнення з позичальника та поручителя заборгованості за кредитним договором, надіславши 20 червня 2014 року претензію-повідомлення (вимогу) про дострокове повернення всієї суми кредиту й пов`язаних із ним платежів. Пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання й був зобов`язаний пред`явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати, проте з позовом звернувся до суду лише 26 червня 2015 року, тобто пропустивши шестимісячний строк, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України. Жодних доказів на спростування доводів позивача за зустрічним позовом іншою стороною надано не було. Судом першої інстанції враховано правовий висновок Верховного Суду України, викладений у постановах від 24 вересня 2014 року (провадження № 6-106цс14).
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Ухвалою Апеляційного суду Сумської області від 04 березня 2016 року, апеляційну скаргу ПАТ "УкрСиббанк" відхилено. Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19 січня 2016 року в оскаржуваній частині залишено без змін.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що відсутні порушення норм процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Апеляційним судом враховано правові висновки Верховного Суду України, викладені постановах від 23 травня 2012 року у справі № 6-33цс12, від 09 вересня 2015 року у справі № 6-933цс15. Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції щодо припинення договору поруки між ПАТ "УкрСиббанк" та ОСОБА_2
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У квітні 2016 року ПАТ "УкрСиббанк" звернулося до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою, в якій просить рішення Зарічного районного суду м. Суми від 19 січня 2016 року та ухвалу Апеляційного суду Сумської області від 18 березня 2016 року скасувати в частині відмови у первісному позові в частині стягнення заборгованості з ОСОБА_2 і в частині задоволення зустрічного позову, ухвалити нове рішення про відмову у зустрічному позові та задоволення первісного позову повністю.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 травня 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
27 січня 2018 року вказану справу разом із матеріалами касаційного провадження передано до Верховного Суду.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII "Перехідні положення" ЦПК України, у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої та апеляційної інстанцій прийнято з порушенням норм процесуального права, а саме статей 27, 179, 212 ЦПК України 2004 року та неповного з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, внаслідок чого не застосовано норми матеріального права, а саме статті 554 ЦК України. Вважає, що солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їх обов`язок не буде виконаний у повному обсязі. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Припинення поруки в частині зобов`язань суперечить як суті поруки як способу забезпечення зобов`язань, так і умовам договору поруки. Суд першої інстанції дійшов хибного висновку, що позовна давність повинна обчислюватися з моменту направлення досудових вимог.
Заперечень на касаційну скаргу до суду не надходило.
Позиція Верховного Суду
Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно із частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Вивчивши матеріали цивільної справи, зміст оскаржуваних судових рішень, обговоривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
28 лютого 2008 року між АТ "УкрСиббанк", правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк", та ОСОБА_1 укладено кредитний договір та додаткову угоду до нього, згідно з яким ОСОБА_1 отримала кредит в іноземній валюті в сумі 59 596,00 доларів США строком до 27 лютого 2029 року. Відповідно до умов зазначеного договору погашення заборгованості за кредитом повинно здійснюватися щомісячними платежами згідно з графіком.
Пунктом 5.5 кредитного договору передбачено, що у випадку не сплати позичальником чергового ануїтетного платежу в установлений цим договором день сплати ануїтетного платежу більше ніж на один місяць, та/або порушення інших умов договору та/або у випадку порушення позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов`язань позичальника за цим договором, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів у порядку встановленому розділом 12 цього договору.
Згідно з пунктами 12.1, 12.2 кредитного договору, відповідно до статей 525, 611 ЦК України сторони погодили, що у випадку настання обставин визначених пунктами 2.3., 4.9., 5.3., 5.5., 5.6., 5.8., 5.10., 8.4., 10.2., 10.14. цього договору та направлення банком на адресу позичальника повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту і не усунення позичальником порушень умов за цим договором протягом 31 (тридцяти одного) календарного дня з дати одержання вищевказаного повідомлення (вимоги) від банку, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32 (тридцять другий) календарний день з дати одержання позичальником повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку, при цьому у випадку неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) в результаті зміни позичальником адреси, без попереднього про це письмового повідомлення банку чи у разі неотримання позичальником вищевказаного повідомлення (вимоги) банку з інших підстав протягом 40 (сорока) календарних днів з дати направлення повідомлення (вимоги) банком, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 41 (сорок перший) календарний день з дати відправлення позичальнику повідомлення (вимоги) про дострокове повернення кредиту від банку.