У Х В А Л А
14 травня 2019 року
м. Київ
Справа № 800/311/17 (П/9901/78/18)
Провадження № 11-206заі19
Велика Палата Верховного Суду у складі:
головуючого судді Князєва В. С.,
судді-доповідача Саприкіної І. В.,
суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б ., Рогач Л. І ., Ситнік О. М ., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.,
за участю:
секретаря судового засідання Сергійчук Л. Ю.,
представника позивача - ОСОБА_5,
представника Вищої кваліфікаційної комісії суддів України - Гунченко О. А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_5 як представника ОСОБА_6 про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_6 до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України про визнання незаконним та скасування рішення, зобов?язання вчинити дії,
УСТАНОВИЛА:
У липні 2017 року ОСОБА_6 звернувся до Вищого адміністративного суду України з позовом до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (далі - ВККС, Комісія), у якому з урахуванням заяви про зміну предмета позову просив: визнати незаконним та скасувати рішення ВККС від 03 липня 2017 року № 158/вс-17 про визнання позивача таким, що не підтвердив здатності здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду за критеріями професійної етики та доброчесності; зобов?язати відповідача у пленарному складі розглянути питання щодо визнання кандидата ОСОБА_6 таким, що підтвердив здатність здійснювати правосуддя у Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 02 серпня 2017 року відкрив провадження в цій справі.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" (далі - Закон № 2147-VIII), яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.
На підставі підп. 5 п. 1 розд. VII "Перехідні положення" КАС України (у редакції Закону № 2147-VIII) позовні заяви та апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, які подані до Вищого адміністративного суду України як суду першої або апеляційної інстанції та розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ураховуючи наведене вище, позовну заяву ОСОБА_6 було передано до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 06 лютого 2019 року відмовив у задоволенні позову.
Не погодившись із таким судовим рішенням з підстави порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_6 подав до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 лютого 2019 року та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.
19 квітня 2019 року до Великої Палати Верховного Суду надійшло клопотання ОСОБА_5 як представника ОСОБА_6 про зупинення провадження у цій справі до вирішення справи, що розглядається в порядку конституційного провадження справи № 3-408/2018 (6488/18) за конституційною скаргою ОСОБА_7 щодо відповідності Конституції України положень ч. 5 ст. 83, підп. а п. 11 ч. 4 ст. 85, ч. 3 ст. 88 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (далі - Закон № 1402-VIII).
На обґрунтування вказаного клопотання ОСОБА_5 зазначив, що у даній справі, так само як і в конституційній скарзі ОСОБА_7, порушуються питання щодо дискреційних повноважень ВККС, які, на думку позивача, порушують його права та становлять невизначеність його правового становища під час проведення оцінювання. За позицією заявника, розгляд цієї справи неможливий до розгляду Конституційним Судом України конституційної скарги ОСОБА_7 щодо відповідності Основному Закону України положень ч. 5 ст. 83, підп. а п. 11 ч. 4 ст. 85, ч. 3 ст. 88 Закону № 1402-VIII.
Представник ВККС - Гунченко О. А. проти задоволення клопотання заперечила, у зв`язку з відсутністю об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення Конституційним Судом України справи № 3-408/2018 (6488/18).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників справи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що клопотання ОСОБА_5, як представника ОСОБА_6 про зупинення провадження у цій справі не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.