Постанова
Іменем України
16 травня 2019 року
м. Київ
справа № 462/5779/15-к
провадження № 51-8147 км 18
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого Білик Н.В.,
суддів Кравченка С.І., Ємця О.П.,
за участю:
секретаря судового засідання Ковтюка В.В.,
прокурорів Басюка С.В., Деруна А.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу представника потерпілого ОСОБА_1 . - адвоката Козія Т.В. на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 08 травня 2018 року у кримінальному провадженні № 12015140060001888 за обвинуваченням
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Залізничного районного суду м. Львова від 13 грудня 2017 року ОСОБА_2 засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 2 роки.
На підставі п. "є" ст. 1 Закону України "Про амністію у 2016 році" звільнено ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання.
Постановлено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 2 267 грн.
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 08 травня 2018 року апеляційну скаргу представника потерпілого залишено без задоволення, а вирок місцевого суду - без зміни.
За вироком суду ОСОБА_2 визнаний винуватим у тому, що він 17 липня 2015 року приблизно о 17 год. на вул. Вузькій, 4 у м. Львів-Рудно на ґрунті довготривалого конфлікту, умисно завдав ОСОБА_1 удар по голові дерев`яною палицею, після чого потерпілий впав на землю, а ОСОБА_2 завдав йому кілька ударів ногами і руками по тулубу та голові. В результаті потерпілому були заподіяні тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Вимоги касаційної скарги та доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі представник потерпілого просить скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий розгляд у цьому суді. Скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції не усунув порушення, допущені судом першої інстанції в частині вирішення цивільного позову. Всупереч вимогам ЗУ "Про судовий збір", які звільняють потерпілого від сплати судового збору за подачу позову про стягнення моральної шкоди заподіяної злочином, суд залишив цивільний позов у цій частині без розгляду саме через несплату судового збору, і як наслідок порушив ч. 4 ст. 128 КПК України. Крім того апеляційний суд не дав належної відповіді на доводи апеляційної скарги щодо безпідставної відмови у призначенні повторної судово-медичної експертизи для визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень потерпілого, чим порушено принцип змагальності.
Позиції інших учасників судового провадження
Прокурори, які брали участь у судовому засіданні в суді касаційної інстанції, підтримали касаційну скаргу, просили скасувати судові рішення в частині цивільного позову та призначити новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Мотиви суду
Згідно ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
У касаційній скарзі представник потерпілого вказує на те, що суд апеляційної інстанції не виправив допущене місцевим судом порушення вимог кримінального процесуального закону в частині залишення без розгляду цивільного позову потерпілого щодо відшкодування моральної шкоди.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Якщо в кримінальному провадженні був заявлений цивільний позов, то у такому випадку він є обов`язковим предметом судового розгляду.
Кримінальним процесуальним законом передбачені підстави для залишення цивільного позову без розгляду, а саме: у разі виправдання обвинуваченого за відсутності в його діях складу кримінального правопорушення або його непричетності до вчинення кримінального правопорушення (ст. 129 КПК України), у випадку нез`явлення у судове засідання цивільного позивача, його представника чи законного представника, крім випадків, коли від нього надійшло клопотання про розгляд позову за його відсутності (ст. 326 КПК України). З будь-яких інших підстав суд не має права залишити позов без розгляду при постановленні обвинувального вироку.
Суд першої інстанції, залишаючи цивільний позов у частині відшкодування моральної шкоди без розгляду з підстав несплати судового збору , порушив вищенаведені вимоги закону. Посилання на ЦПК України в даному випадку недоречні тому, що випадки залишення цивільного позову в кримінальному провадження чітко врегульовано КПК України.