Постанова
Іменем України
16 травня 2019 року
м. Київ
справа № 646/4770/17-ц
провадження № 61-23967св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Усика Г. І.,
учасники справи:
позивач - Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради,
відповідач - ОСОБА_1,
третя особа - Харківська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу Департамента економіки та комунального майна Харківської міської ради на постанову Апеляційного суду Харківської області від 13 лютого 2018 року у складі колегії суддів: Бровченко І. О., Бурлака І. В., Хорошевського О. М.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та рішень судів
У травні 2017 року Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - Департамент економіки та комунального майна ХМР) звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1, третя особа - Харківська міська рада, про визнання укладеним договору про пайову участь в розвитку інфраструктури м. Харкова.
Позов обґрунтований тим, що згідно з інформації, яка вказана у Декларації про готовність об`єкта до експлуатації від 21 вересня 2016 року № ХК 142162642482, ОСОБА_1 є замовником реконструкції нежитлових приміщень першого поверху № 38-:-43, 49-:-56 у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, під житлові квартири. Обов`язок звернутися до органу місцевого самоврядування із заявою про укладення договору пайової участі у розвитку інфраструктури відповідного населеного пункту Законом України "Про регулювання містобудування діяльності" покладено саме на замовника такого будівництва. На дату прийняття зазначеного об`єкту в експлуатацію ОСОБА_1 не уклав договору про пайову участь у розвитку інфраструктур м. Харкова і не звертався до відповідача із заявою щодо укладення такого договору. Водночас, ухилення замовника від укладення договору пайової участі до прийняття об`єкту нерухомого майна до експлуатації, є порушенням зобов`язань та вимог, які передбачені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Невиконання такого зобов`язання не звільняє відповідача від обов`язку укласти договір про пайову участь, у тому числі при проведені реконструкції нерухомого майна. Такою відмовою відповідач порушує права та інтереси територіальної громади міста Харкова на отримання коштів пайової участі на створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова.
Із урахуванням наведених обставин, позивач просив суд визнати укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктур м. Харкова між ОСОБА_1 та Департаментом економіки та комунального майна ХМР; днем укладення договору вважати день набрання рішення суду законної сили; стягнути із відповідача на свою користь судові витрати.
Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2017 року позов задоволено. Визнано укладеним договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова між ОСОБА_1 та Департаментом економіки та комунального майна ХМР. Днем укладення договору необхідно вважати день набрання рішенням суду законної сили. Вирішено питання розподілу судових витрат.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із доведеності позивачем обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо ухилення відповідача від укладення договору та спонукання його до участі у розвитку інфраструктури міста Харкова. На момент складання проекту договору та направлення відповідачу пропозиції про укладення договору про пайову участь Департаменту економіки та комунального майна ХМР не була відома загальна кошторисна вартості будівельних робіт з реконструкції нерухомого майна, визначена замовником згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами, а тому позивачем правильно проведено розрахунок розміру пайового внеску з урахуванням опосередкованої вартості спорудження будівлі, яка діяла на момент введення об`єкта до експлуатації.
Постановою Апеляційного суду Харківської області від 13 лютого 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2017 року змінено у частині умов договору, визначивши пункт 2.1.1 договору у такій редакції: "2.1.1 Замовник здійснює перерахування до бюджету м. Харкова (код платежу - 24170000, рахунок - 31518921700002, МФО - 851011, код ЄДРПОУ - 37999649, банк - ГУДКСУ у Харківській області, одержувач - УДКСУ у місті Харкові Харківської області) коштів у розмірі 8 500,00 грн".
Змінюючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходив із того, що розмір величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту повинен обраховуватися із урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, яка зазначена у пункті 20 декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 28 березня 2016 року.
Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційної скарги, позиція інших учасників справи
У квітні 2018 року Департамент економіки та комунального майна ХМР подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Харківської області від 13 лютого 2018 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив суд скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що відповідачем не надано документів, що підтверджують кошторисну вартість об`єкта будівництва, а тому позивачем при здійсненні розрахунку розміру пайової участі правильно застосовано показники опосередкованої вартості адміністративних будинків, які споруджуються на території України, на останню дату до введення об`єкта в експлуатації для обрахування величини пайової участі. Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Порядком пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова не передбачено обчислення відповідного розміру пайової участі з урахуванням внесених відомостей про кошторисну вартість будівництва до декларації про готовність об`єкта до експлуатації.
У травні 2018 року від ОСОБА_1 надійшов відзив на касаційну скаргу Департамента економіки та комунального майна ХМР, у яких заявник просить відхилити вказану касаційну скаргу та залишити без змін постанову апеляційного суду, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 29 травня 2018 року відкрито касаційне провадження, витребувано цивільну справу та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Позиція Верховного Суду
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга Департамента економіки та комунального майна ХМР не підлягає задоволенню із таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 є замовником закінченого будівництвом об`єкта реконструкції нежитлових приміщень першого поверху № 38-:-43, 49-:-56 в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, під житлові квартири.
На дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом зазначеного об`єкту ОСОБА_1 не виконав покладеного на нього Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" обов`язку щодо укладення договору про пайову участь і не звернувся до Департамента економіки та комунального майна ХМР із заявою щодо укладення такого договору.
Управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департамента економіки та комунального майна ХМР листами від 16 січня 2017 року № 17/0/114-7 та від 10 березня 2017 року № 164/0/114-17 повідомляло ОСОБА_1 про необхідність виконання вимог закону та направляло для підписання проект договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, однак відповідачем вказані листи залишені без реагування.
Нормативно-правове обґрунтування
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Положеннями статті 40 зазначеного закону встановлено, що порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.